Рішення № 57554368, 05.05.2016, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3417/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2016 року Сторожинецький районний суд

в складі головуючої судді Дячук О.О.,

при секретарі Яворській М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_1, Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Сторожинецькому районі Чернівецької області, треті особи Реєстраційна служба Сторожинецького району Управління юстиції у Чернівецькій області, Відділ держгеокадастру у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання незаконним рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 27.01.2010 №09-31/2010, визнання недійсним державного акта на землю, внесення запису про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування запису у поземельній книзі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, зазначав, що під час проведення інвентаризації земель залізниці стало відомо про те, що під час виконання робіт в адміністративних межах Сторожинецького району виявлено, що частина земельної ділянки площею 0,0979га смуги відведення залізниці на 10 км +848м до 10км+944м перебуває у власності ОСОБА_1.

Рішенням Верхньопетровецької сільської ради XXXI сесії V скликання від 27.01.2010 №09-31/2010 передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,6595га з них для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд 0,2500гата для ведення особистого селянського господарства 0,4095га. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 08.10.2010, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер № НОМЕР_1

Вказана земельна ділянка накладається на земельну ділянку Залізниці загальною площею 0.0979га. Згідно затвердженого плану смуги відведення відстань від залізничного полотна має становити 15м. Залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та у жодному випадку не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.

Відповідно до п. б) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать, зокрема, землі під державними залізницями, а отже, сільська рада не мала правових підстав виносити згадане рішення.

На підставі вищезгаданого рішення ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на дану земельну ділянку, який повинен бути визнаний також недійсним.

Те що залізниця не втратила право землекористування та є належним землекористувачем на земельні ділянки, які їй було виділено при будівництві та облаштуванні залізничного полотна, обгрунтовується нормами законодавства.

При прийнятті оскаржуваного рішення Відповідача-1 і видачі державного акту прийнято рішення, яке суперечить законодавству України і порушує права та інтереси Залізниці, а тому оскаржуване рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

На підставі викладеного, позивач просить суд винести рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення сесії Верхньопетрівецької сільської ради від 27.01.2010 №09-31/2010, яким затверджено технічну документацію на виготовлення державних актів на земельні ділянки, як безоплатно передані ОСОБА_1. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 08.10.2010, кадастровий номер № НОМЕР_1 та зобов'язати державного реєстратора перенести до Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію прав, що міститься в інформаційних системах, та внести запис про скасування державної реєстрації прав. Зобов'язати державного кадастрового реєстратора скасувати запис у поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером № НОМЕР_1 шляхом внесення до державного земельного кадастру відомостей про його скасування. Витребувати у відповідача ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку. Стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені вище, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Верхньопетрівецької сільської ради у судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні, оскільки з боку сільської ради порушень не було допущено щодо виділення вказаної земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.

Представник відповідача Державного кадастрового реєстратора відділу держгеокадастру у Сторожинецькому районі Чернівецької області у судове засідання не з'явився надав заяву у якій просить справу розглянути у його відсутності, рішення просить прийняти на розсуд суд.

Представник третьої особи, відділу держгеокадастру у Сторожинецькому районі Чернівецької області у судове засідання не з'явився надав заяву у якій просить справу розглянути у його відсутності, рішення просить прийняти на розсуд суд.

Представник третьої особи реєстраційної служби Сторожинецького районного управління юстиції Чернівецької області у судове засідання не з'явилася надала суду клопотання в якому зазначила, що відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. № 50 "Про внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до інформапційних систем відносяться наступні реєстри: Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек та Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Державний земельний кадастр до інформаційних систем не відноситься. Враховуючи п.1 ст.38 Закону України "Про державний земельний кадастр", що регулує порядок користування відомостями Державного земельного кадастру реєстраційна служба не має доступу і технічно не має можливості перенести відповідні записи про земельні ділянки з Державного земельного кадастру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внести запис про скасування державної реєстрації. На підставі викладеного просить в цій частині позовних вимог відмовити.

Судом встановлено, що під час проведення інвентаризації земель залізниці стало відомо про те, що під час виконання робіт в адміністративних межах Сторожинецького району виявлено, що частина земельної ділянки площею 0,0979га смуги відведення залізниці на 10 км +848м до 10км+944м перебуває у власності ОСОБА_1.

Рішенням Верхньопетровецької сільської ради XXXI сесії V скликання від 27.01.2010 №09-31/2010 передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,6595га з них для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд 0,2500гата для ведення особистого селянського господарства 0,4095га. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 08.10.2010, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер № НОМЕР_1

Вказана земельна ділянка накладається на земельну ділянку Залізниці загальною площею 0.0979га. Згідно затвердженого плану смуги відведення відстань від залізничного полотна має становити 15м. Залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та у жодному випадку не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 веде особисте селянське господарство у безпосередній близькості до залізничного полотна, в той час як згідно затвердженого плану смуги відведення відстань від залізничного полотна має становити 15 м. Залізницею як землекористувачем сплачується земельний податок за дану земельну ділянку, що підтверджується довідкою відокремленого підрозділу «Чернівецька дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця». Залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.

Те, що залізниця не втратила право землекористування на земельну ділянку, які їй було виділено при будівництві та облаштуванні залізничного полотна, обґрунтовується і наступними нормами законодавства.

Згідно п.5 Постанови Верховної Ради України №562 від 18.12.1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу України» громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку права власності на землю чи землекористування. Пунктом 6 Постанови Верховної Ради Української PCP «Про земельну реформу»(зі змінами та доповненнями) визначено, що землекористувачі повинні до 01.01.2008 року оформити право власності або право користування землею.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі №5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право користування, визнані неконституційними.

Таким чином, оформлення права постійного користування відповідно до норм Земельного кодексу України, на землі, які фактично перебувають у користуванні залізниці, не є обмеженими у часі.

Так, постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України, на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і Законам України.

Основними нормативними актами, що регулюють правовий режим земель залізничного транспорту, зокрема є Земельний кодекс України, Закон "Про транспорт", Закон України "Про залізничний транспорт", п.п. 54, 55 Загальних засад землекористування і землеустрою, затверджені ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року, Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджені наказом Мінтрансу від 20 грудня 1996 р. № 411, Інструкція про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затверджена Міністерством шляхів сполучення СРСР 30 січня 1963 року, та Норми відведення земель для залізниці 468 -74, затверджені постановою Держбуду СРСР від 19 грудня 1974 року №247.

До складу земель залізничного транспорту згідно зі ст. 68 ЗК України входять, у першу чергу, землі, які є смугою відведення залізниць. Крім того, землями залізничного транспорту вважаються землі, зайняті станціями з усіма будівлями та спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, а також землі під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно п. «б» ч.4 ст.84 ЗК України землі під державними залізницями не можуть передаватися у приватну власність.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підстав рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно ст.152 ч.3 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

Відповідно до ст. 68 ЗК України, ст. 11 Закону України "Про транспорт" та ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Такі землі призначені для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів залізничного транспорту.

Відповідно до ст. 23 ЗУ "Про транспорт» до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 122 та п.12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. б ч. 3 ст. 83 ЗК України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що рішенням Верхньопетрівецької сільської ради від 27.01.2010 №09-31/2010 про безоплатну передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0.6595га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення власного підсобного господарства порушуються права позивача щодо користування земельною ділянкою, яка належить до смуги відведення залізниці, оскільки на смугу залізниці накладається частина земельної ділянки площею 0.0979га.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Рішення суду про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку є підставою для скасування запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 27.01.2010 №09-31/2010 про передачу ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки площею 0,6595га, що знаходиться в АДРЕСА_1 слід задоволити частково, оскільки на вказану земельну ділянку накладається земельна ділянка залізниці загальною площею 0,0979га.

На підставі ст.. 155 ЗК України, суд вважає, що слід визнати частково недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства серії НОМЕР_2 від 08.10.2010, кадастровий номер № НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1 на підставі рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 27.01.2010 №09-31/2010 в частині 0,0979 га..

Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. № 50 "Про внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до інформапційних систем відносяться наступні реєстри: Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек та Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Державний земельний кадастр до інформаційних систем не відноситься. Враховуючи п.1 ст.38 Закону України "Про державний земельний кадастр", що регулує порядок користування відомостями Державного земельного кадастру реєстраційна служба не має доступу і технічно не має можливості перенести відповідні записи про земельні ділянки з Державного земельного кадастру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внести запис про скасування державної реєстрації. На підставі викладеного в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню частково, суд, керуючись ст.88 ЦПК стягує тільки з відповідача - Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області на користь позивача судові витрати у сумі 1000.00грн..

Враховуючи обставини справи та керуючись ст.ст. 68, 83, 126, 122, 152, 155 ЗК України, ст.ст.11, 16, 378, 393 ЦК України, ст.ст. 11, 23 Закону України "Про транспорт", ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_1, Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Сторожинецькому районі Чернівецької області, треті особи Реєстраційна служба Сторожинецького району Управління юстиції у Чернівецькій області, Відділ держгеокадастру у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання незаконним рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 27.01.2010 №09-31/2010, визнання недійсним державного акта на землю, внесення запису про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування запису у поземельній книзі - задовольнити частково.

Визнати частково незаконним та скасувати рішення сесії Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 27.01.2010р. № 09-31/2010, в частині надання ОСОБА_1 у безоплатну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0.0979га.

Визнати частково недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 08.10.2010, кадастровий номер № НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 27.01.2010р. № 09-31/2010, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0.0979га., що перетинається із смугою відведення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0.0979га, що рахується за кадастровий номер № НОМЕР_1

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код 40081195 - 1000.00гривень витрат по сплаті судового збору .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: