Ухвала суду № 57554077, 05.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/17108/15-к Головуючий суддя І інстанції Попрас В. О.

Провадження № 11-кп/790/375/16 Суддя доповідач Мозговий О.Д.

Категорія: Злочини проти власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Плетньова В.В., Шабельнікова С.К.

- при секретарі Дригайло С.М.

- за участю прокурора Пресс А.С.

- обвинуваченого ОСОБА_1

- адвоката Неженець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2015 року, матеріали кримінального провадження №640/17108/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харків, громадянин України, не працюючий, з середньою освітою, розлучений, маючий сина, ІНФОРМАЦІЯ_2., раніше судимий:

- 22.02.1996р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 р.) до 1 року позбавлення волі;

- 24.06.1997р. Київським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.149 КК України (в редакції 1960 р.) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 16.01.2002р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.395, ст.15, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 01.07.2003р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 01.02.2005р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 05.07.2007р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 26.04.2011р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.309, ст.395, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 26.08.2011 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 28.06.2015р. після повного відбуття покарання, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Змінено ОСОБА_1 обраний ухвалою слідчого судді від 29.09.2015 р. запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківському слідчого ізоляторі до набрання вироком законної сили.

У зв'язку із зміною запобіжного заходу скасовано покладені на ОСОБА_1 ухвалою від 29.09.2015 р. слідчого судді обов'язки, у тому числі, носіння електронного засобу контролю.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислюється з дня обрання запобіжного заходу, тобто з 06 листопада 2015 року, який зараховано строк знаходження під вартою.

Питання про речові докази та судові витрати вирішені.

Згідно вироку, 19 серпня 2015 року приблизно о 12год. 30хв. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом вільного доступу з автомобіля НОМЕР_1, з ящика для рукавичок (бардачка) таємно викрав чоловічу сумку (барсетку) вартістю 188 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказаний вирок, в якій просить застосовувати до нього більш м'яке покарання, не пов'язане з позбавлення волі, застосувавши до нього ст.69 КК України.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги обвинувачений вказує, що злочин було вчинено у зв'язку з тяжкими особистими обставинами, оскільки на момент його скоєння він тимчасово був не працевлаштований з причини тяжкої фізичної травми, не мав документів, що посвідчують особу, не мав заощаджень.

Крім того, як вказує ОСОБА_1, обставинами, що пом'якшують покарання, є визнання вини, наявність малолітньої дитини, повне відшкодування збитку потерпілому, наявність хронічного захворювання - туберкульоз, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого.

На думку обвинуваченого, суб'єктивно має місце примирення сторін, оскільки потерпілий заявив, що він вибачає ОСОБА_1, та не бажає, щоб до нього застосовували покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Також обвинувачений вказує, що він має відповідні навики та освіту - фрезеровщик 5 розряду, токар 3 розряду, на що має відповідні документи, та вже готовий його паспорт громадянина України.

Обвинувачений вважає за можливе його інтеграцію в суспільство, зобов'язується поважати та дотримуватися закони України, стати зразковим та законослухняним громадянином, кається у скоєному, вважає, що зіпсував половину свого життя, ніс шкоду оточуючим, втратив дружину, не мав можливості приймати участь у вихованні сина.

Прокурор відкликав свою апеляційну скаргу, що не суперечить вимогам ст.403 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, думку обвинуваченого, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судові рішення згідно із ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Дане рішення суду першої інстанції колегія суддів переглядає відповідно до ст.404 КПК України, тобто, в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини правопорушення та порушення норм КПК України ніхто із учасників судового засідання не оскаржує, то в цьому об'ємі вирок суду не перевіряється.

Як вбачається із вироку суду першої інстанції кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розглянуто в порядку ст.337 КПК України.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним повторного таємного викрадення чужого майна підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані в кримінальному провадженню, перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, та яким суд дав належну правову оцінку.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, у відповідності до ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості ним скоєного, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, і обґрунтовано визнав, що покарання, яке було йому призначено, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Крім того, при призначенні покарання суд врахував і те, що ОСОБА_1 скоїв повторно крадіжку у строк, менший, ніж два місяці після звільнення з міст позбавлення волі.

Також, колегія суддів, розглядаючи апеляційну скаргу обвинуваченого не вбачає таких обставин та їх кількість, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що унеможливлює застосування до нього більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

Не вбачаючи підстав для зміни або скасуванню вироку суду, колегія суддів вважає за можливе і необхідне апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Залишаючи вироку суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 без змін, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати йому у відбутий строк покарання строк його попереднього ув'язнення та знаходження у СІЗО із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404,405,407,409,413,418,419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2015 року відносно ОСОБА_1, яким він засуджений за ч.2 ст.185 КК України - без змін.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення у відбутий строк з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 06.11.2015 р. по 05.05.2016 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя -

Судді -