Рішення № 57551420, 22.04.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.04.2016

Справа № 334/7155/15-ц

Провадження № 2/334/266/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А., при секретарі Нестеренко Ю.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі цивільну справу за справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення з них заборгованості за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, вказуючи, що у період з лютого 2011 року по квітень 2015 року відповідачам були надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачі обовязків по оплаті за поставлену теплову енергію та гарячу воду не виконали, у звязку з чим станом на 01.05.2015 року утворилась заборгованість у сумі 9288,50 грн. За вказаний період відповідачі здійснили оплату за надані послуги частково? на суму 4977,52 грн., а тому сума заборгованості становить 4310,98 грн.

Позивач вказує у позовній заяві, що він є виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, яке мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ», а тому має право вимоги про сплату наданих відповідачам послуг.

Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 4310,98 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору у сумі 243,60 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував, з тих підстав, що на його думку, позивачем розрахунок заборгованості здійснено без урахування пільги «багатодітна сімя», не враховано у повному обсязі внесені оплати. Крім того, ним регулярно передавалися показники приладів обліку гарячої води, але позивачем з невідомих причин ці показники не враховувалися.

Також пояснив, що оплата не здійснювалася у повному обсязі у звязку зі скрутним матеріальним становищем їх сімї, про що надав довідки з місця роботи.

Крім того, відповідач просить про застосування 3річного строку позовної давності, і вважає, що позовні вимоги предявлені до серпня 2012 року не підлягають задоволенню через сплив строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, подала до суду заяву у якій просить суд розглядати справу без її участі .

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №25 від 29.01.2009 року Концерн «МТМ» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, яке мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року послуги споживачеві надаються згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .

Відповідно до п.1 ч.3 ст.19 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» визначений обовязок саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обовязком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом установлено, що відповідач разом з сімєю проживає у житловому приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до якого подається централізоване опалення і гаряча вода.

Договір між сторонами у справі про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води не укладався, а тому, між Концерном "Міські теплові мережі" та відповідачами склалися фактичні правовідносини з приводу надання вказаних послуг до житлового приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2, оскільки позивач такі послуги надав, а відповідачі не відмовилися від їх споживання.

Відповідач не спростував доводи позивача та не надав суду доказів, що послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води не споживалися; не надав доказів, що житло, яке він займає відєднано від теплових мереж Концерну «МТМ» та є інше джерело постачання опалення та гарячої води.

В силу ст. 11 ЦК України та п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобовязані оплатити послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Такі ж висновки, викладені у правових висновках Верховного Суду України у постановах №6-110цс12 від 10.10.2012 року та №6-59цс13 від 30.10.2013 року, що в силу ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим для застосування іншими судами загальної юрисдикції.

Таким чином, позивачем правомірно у період з лютого 2011 року по квітень 2015 року надавалися відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідачі свого обовязку щодо оплати спожитих послуг не виконали у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача, що при розрахунку заборгованості не враховано пільгу «багатодітна сімя» та здійснені оплати, то такі доводи в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження.

Допитана у суді свідок ОСОБА_3 докладно пояснила порядок здійснення розрахунку, в тому числі, і щодо застосування пільг, які мають відповідачі.

Правильність розрахунку заборгованості була перевірена у суді, і не спростована відповідачами.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. №630 плата за надані послуги вноситься щомісячно, тому відповідачі мали щомісячно вносити оплату за спожиті послуги.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлові комунальні послуги» учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг є особа, якій жиле приміщення належить на праві власності.

Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається власником, і обовязки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім ( ст. 156 ЖК України).

Як установлено судом, 1/2 частина житлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, на праві власності належить ОСОБА_1, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав, виданого ОП ЗМБТІ 17.05.2011 року, крім нього у квартирі зареєстровані і проживають члени його родини - дружина та діти. ( а.с. 8,74).

Отже, саме власник жилого приміщення несе обовязок по сплаті отриманих послуг.

Таким чином, заборгованість по оплаті наданих послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води має бути стягнута саме з ОСОБА_1 як власника жилого приміщення, а до ОСОБА_2 позовні вимоги заявлено неправомірно і в неї не виникає обовязку щодо оплати позивачеві наданих послуг.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк

Ураховуючи, що виконання грошового зобовязання визначено щомісячними платежами, право позивача як виконавця послуг вважається порушеним з моменту недотримання споживачем строку погашення кожного чергового платежу, а відтак перебіг строку позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за надані послуги з теплопостачання розрахунок здійснено починаючи з 01.02.2011 року ( а.с.78-82).

Ч.2 статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З даним позовом до суду позивач звернувся 20.08.2015 року, судом не встановлено, що позивачем було вчинено дії, які б свідчили про переривання перебігу строку позовної давності по подачі позову.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на наведене, заборгованість має стягуватися з ОСОБА_1 за період з серпня 2012 року по квітень 2015 року, і становить 1941,36 грн.

Згідно ст. 10 та ст.. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Концерном «Міські теплові мережі» є обгрунтованими і доведеними, але підлягають задоволенню частково на суму 1941,36 грн., в іншій частині позову необхідно відмовити з підстав застосування строків позовної давності.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому на користь позивача мають бути стягнуті понесені ним судові витрати на оплату судового збору 243,60 грн., сплачених відповідно до платіжних доручень № 3136 від 12.03.2015 року і № 3053 від 12.03.2015 року

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 526,530, ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», суд, -

В и р і ш и в :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Концерну „Міські теплові мережі (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26031300042813 в філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957 код за ЄДРПОУ 32121458, Свідоцтво платника ПДВ 11030127, ІПН 321214508249) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у сумі 1941,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Концерну „Міські теплові мережі (поточний рахунок № 26007301001951 в філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957 код за ЄДРПОУ 32121458, Свідоцтво платника ПДВ 11030127, ІПН 321214508249) судові витрати на оплату судового збору у сумі 243,60 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Дубина Л. А.