Ухвала суду № 57551354, 28.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/992/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

28.04.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.А.

із секретарем Яковлєвою Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3, на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2016 року, у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Коваленко Тетяни Вячеславівни, заінтересовані особи: Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_5,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд із вказаною скаргою, в якій просила визнати дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Коваленко Т.В. протиправними щодо не проведення рецензування звіту при визначені вартості арештованого майна, а саме нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 та зобов"язати Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції провести рецензування звіту при визначені вартості арештованого майна, а саме нежитлового приміщення по АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що повідомленням № 45798 від 23.09.2015 року Кіровського ВДВС зазначено, що проведено оцінку нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , вартість якого складає 284 464 грн.

В своїй заяві від 19.10.2015 року вона повідомила, що не погодилась з проведеною оцінкою, вважає її значно завищеною, а тому в порядку ст. 58 ЗУ »Про виконавче провадження просила провести рецензування звіту.

При її ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження 16.12.2015 року з'ясувала, що 18.11.2015 року державний виконавець направила до Головного управління ДВС у Кіровоградській області документи для проведення примусової реалізації шляхом проведення електронних торгів через систему «СЕТАМ» за ціною 284464,00 грн., з якою після оцінки не погодився боржник. На її думку державний виконавець в порушення вимог Закону не провів рецензування звіту, що потягло за собою проведення примусової реалізації нежитлового приміщення з порушенням її прав.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про задоволення вимог її скарги, мотивуючи тим, що суд при розгляді справи порушив вимоги норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду представник заявника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Державний виконавець Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ, заінтересовані особи: ПАТ "Дельта Банк», його представник, та ОСОБА_5, в судове засідання не з'явились , повідомлені на належним чином, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши дововідача, пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи, перевіривши у межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно доч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, ;дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

У пункті 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст. 210, 213, 387 ЦПК України.

Таким чином, за наслідками розгляду скарги у даній справі, обґрунтованою може вважатися така ухвала, яка постановлена на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними доказами, які мають бути досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.11.2014 року частково задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11203812000 від 23.08.2007 року, яка складає 366 699,95 грн., з них: за додатковою угодою №11203812001 до кредитного договору сума заборгованості за кредитом- 267 254,10 грн., сума заборгованості за відсотками -93 427,85 грн. та за кредитним договором №11203812000 - відсотки -6018 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та яке належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 липня 2007 року, зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 13 липня 2007 року обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації", номер запису 591 в книзі 3, загальною площею 31,1 кв.м., складається з торговельної зали 23,9 кв.м., комори 3,6 кв.м., санвузла 3, кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб"єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ»Дельта банк» 3654 грн. судового збору.

16 січня 2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист №404/1075/14-ц ( 2/404/3660/14) про звернення стягнення на вказане нерухоме майно відповідно до рішення суду ( а.с. 37).

13 лютого 2015 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Коваленко Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа, яка була отримана боржником, що не заперечувалось в суді ( а.с.39-40). Цього ж числа винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ( а.с. 41).

24 квітня 2015 року актом опису та арешту майна державним виконавцем описано нежитлове приміщення, загальною площею 31,1 кв.м. , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з торгівельного залу 23, 9 кв.м., комори 3,6 кв.м., санвузла 3 кв.м., та належить боржнику ОСОБА_2 ( а.с.42- 45). Копію акту опису та арешту отримала особисто боржник.

На підставі ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" з метою подальшої реалізації вищевказаного майна проведено його оцінку. Згідно результатів проведення експертної оцінки вартість вказаного нежитлового приміщення складала 284 464, 00 грн., про що повідомлено боржника та стягувача (а.с.46).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною держаним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно ч.3 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Учасникам виконавчого провадження державний виконавець направив 23 вересня 2015 року, за вих. 45798, 45799, рекомендований лист щодо оцінки об'єкту вищевказаного майна. В листі було роз'яснено, що в разі незгоди з оцінкою експерта державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна, витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування сторони мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення ( а.с. 46).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 29 вересня 2015 року боржник ОСОБА_2 особисто отримала вказаний лист, що може свідчити про її ознайомлення з оцінкою майна, на яке звернуто стягнення ( а.с. 47).

У визначений законом строк відомості щодо оскарження оцінки вартості нерухомого майна до відділу державної виконавчої служби не надходили, тому державним виконавцем направлено пакет документів для організації торгів і подальшої реалізації цього нерухомого майна в рахунок погашення заборгованості.

19 жовтня 2015 року до відділу ДВС надійшла заява боржника про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна, в якій було зазначено, що рекомендоване повідомлення ОСОБА_2 отримала 15 жовтня 2015 року ( а.с. 48).

25 грудня 2015 року проведено електронні торги з продажу арештованого нерухомого майна , належного ОСОБА_2 Переможцем торгів стала ОСОБА_5, про що було видано акт.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

З матеріалів виконавчого провадження, дослідженого судом першої інстанції, не було встановлено, що боржник повідомляла державного виконавця про необхідність узгодження оцінки майна з її представником, який на час надходження результатів оцінки був відсутній і не зміг вчасно подати заяву про рецензування звіту, та те, що всі права та обов'язки у виконавчому провадженні боржник має намір реалізовувати через свого представника.

Посилання заявника на те, що із заявою про проведення рецензування оцінки майна боржник звернулася з дотриманням встановленого ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», не знайшло свого підтвердження, тому суд правильно вважав, що державний виконавець не допустив бездіяльності, при проведенні виконавчих дій діяв відповідно до вимог закону та в межах своїх повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, зокрема положення ст.ст. 8, 9, 11, 58 Закону України «Про виконавче провадження», та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_2

Судом наданий належний правовий аналіз заявленим вимогам скарги з урахуванням повно та об'єктивно встановлених фактичних обставин справи. Дії державного виконавця ВДВС Кіровоградського МУЮ щодо проведення оцінки та реалізації нерухомого майна не порушили прав ОСОБА_2 та є правомірними.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.

Докази та обставини, на які посилається заявник були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом були вірно застосовані норми матеріального та дотримані норми процесуального права.

За таких обставин правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка відповідає вимогам закону, відсутні.

Не знайшло свого підтвердження і те, що суд порушив норми процесуального права і не розглянув заявуОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження.

Матеріали справи містять ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 січня 2016 року про розгляд вказаної заяви (а.с.21).

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: