Постанова № 57550026, 19.04.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/11/16-а

Провадження №2-а/265/29/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А.В., при секретарі - Себко Г.Л., розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (надалі - Управління ДВС) про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії. В обгрунтування позову зокрема зазначив, що відповідач своїми діями свідомо не виконує рішення суду та не приймає виконавчий лист №2-а-78/11 до виконання. Так, 17.12.2015 року, на думку позивача, державним виконавцем Косаревою І.В. була прийнята незаконна постанова про відмову у виконанні виконавчого листа через пропуск позивачем строків звернення за виконанням прийнятого рішення суду, яким було зобов'язано призначити та виплачувати йому мінімальну пенсію інваліда першої групи Вітчизняної війни. Вважав, що своєчасно подав виконавчий лист до виконання, а законні підстави для відмови у прийнятті виконавчого листа до виконання відсутні. З урахуванням заяви від 19.04.2016 року, просив суд поновити строк звернення до суду та скасувати постанову від 17.12.2015 року.

Відповідач Управління ДВС, в особі державного виконавця Косаревої І.В., що діє на підставі довіреності, подало до суду письмові заперечення проти позову. В запереченнях зокрема зазначило, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС вже перебував виконавчий лист №2-а-78/11, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькі області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни першої групи відповідно до ст.22 Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року (ВП 42811422).

07.11.2014 року державним виконавцем Управління ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Таким чином, позивач в силу вимог ст.ст.23, 47 Закону України «Про виконавче провадження», мав пред'явити виконавчий документ в строк до 07.11.2015 року.

У зв'язку з тим, що позивач недотримався строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, в силу положень ст.ст.24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», постановою від 17.12.2015 року йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та роз'яснено про необхідність звернення до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Просило суд відмовити позивачу в задоволені позову у повному обсязі, а справу розглянути без участі представника Управління ДВС.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.02.2014 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області було видано виконавчий лист №2-а-78/11, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькі області зобов'язано було провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни першої групи відповідно до ст.22 Закону України «Про забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року.

11.04.2014 року, державним виконавцем Управління ДВС у виконавчому провадження №42811422 було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 25.04.2014 року через відсутність підтвердження отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач звернувся до Управлінням ДВС та пред'явив виконавчий лист №2-а-78/11 до виконання своєчасно.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 30.06.2015 року №15-938 Управління ДВС повідомило ОСОБА_1 про те, що виконавче провадження за виконавчим листом №2а-78/11 було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з проведенням на території м.Донецька активної фази антитерористичної операції та не можливості проведення подальших виконавчих дій.

Також, у цьому листі Управління ДВС повідомило ОСОБА_1 про те, що воно не може надати більш детальну інформацію по виконавчому провадженню, оскільки всі архівні виконавчі провадження залишені та журнали вихідної кореспонденції залишені на території м.Донецька.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В силу ч.4 ст.47 та ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа та про закінчення виконавчого провадження можуть бути оскаржені, зокрема стягувачем.

Докази того, що державний виконавець Управління ДВС надіслав позивачу відповідну постанову про повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження та ОСОБА_1 отримавши одну із зазначених постанов свідомо не оскаржував її, суду не надано.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частин 3 ст.2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1 ) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, виконання судового рішення розглядється як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції (справа «Горнсбі проти Греції», рішення від 19.03.1997 року, п.40.). Усі ті гарантії, які передбачені в §1 статті 6 Конвенції, повинні застосовуватися і на стадії виконання рішення. Однією з таких гарантій є встановлення розумного строку провадження, а отже, і розумного строку виконання рішення суду. Розумність строку виконання в кожній справі оцінюється окремо, враховуючи складність справи, поведінку заявника та державних органів (справа «Е.Джордж проти Португалії», рішення від 21.04. 1998 року, п.41).

Доказів того, Управління ДВС під час виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №2-а-78/11 діяло обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, під час судового розгляду суду не надано.

Навпаки, суд вважає, що використовуючи ситуацію яка сталося на території Донецької області, зокрема м.Донецька, Управління ДВС суто формально підійшло до виконання своїх обов'язків, без урахування принципу верховенства права, не використовуючи добросовісно положення ст.260 КАС України, та не сприяло ОСОБА_1 у виконанні рішення суду постановленого на його користь.

Управління ДВС залишило поза увагою, що виконавчий лист №2-а-78/11 та всі документи за відповідним виконавчим провадженням були втрачені не з вини позивача ОСОБА_1

Дії Управління ДВС щодо надання ОСОБА_1 пропозиції отримати дублікат втраченого виконавчого листа для подальшого його пред'явлення до виконання, а в подальшому відмова у відкритті виконавчого провадження на підставі цього дублікату через недотримання строку пред'явлення його до виконання, суд вважає несправедливим.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.128, 158, 161, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.12.2015 року по виконавчому провадженню №49659451.

3. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Ця постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини цієї постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови складеної у повному обсязі.

Суддя А.В. Щербіна