Рішення № 5754834, 05.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/57005.08.09 За позовом прокурора Щорського району Чернігівської області в інтересах

держави в особі Чернігівського обласного комунального

агролісогосподарського підприємства „Щорський райагролісгосп”

до приватного підприємства „Вірма-Мото”

про стягнення 7496,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокурора не прибув

від позивача Рубан В.Т. (дов. № 157 від 03.08.2009),

Москалець Р.М. (дов. № 158 від 03.08.2009)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки № б/н від 04.02.2009 у розмірі 7496,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2009 порушено провадження у справі №50/570 та призначено до розгляду на 05.08.2009.

05.08.2009 в судове засідання прибули представники позивача, дали пояснення по справі та підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2009 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Відповідач письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2009 між Чернігівським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством „Щорський райагролісгосп” (далі позивач, постачальник за договором) та приватним підприємством „Вірма-Мото” (далі відповідач, замовник за договором) було укладено договір поставки № б/н (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити продукцію замовнику, а замовник зобовязується прийняти і розрахуватись за продукцію на умовах передоплати, згідно умов даного договору. Відпуск продукції відбуватиметься на території постачальника транспортом замовника ( п.1.2.).

Відповідно до п.1.4. відпуск продукції здійснюватиметься згідно накладних замовника. Постачальник гарантує відповідність якості згідно ГОСТу та нормативних документів (п.1.3.).

Згідно п.2.1. замовник проводить оплату за лісопродукцію на розрахунковий рахунок постачальника.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 7496,00 грн., що підтверджується ордером на відпуск лісопродукції № 231 від 18.02.2009 та виставленим позивачем рахунком № 8 від 04.02.2009 на суму 7496,00 грн. Товар був отриманий відповідачем про, що свідчить належним чином оформлена довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № б/н від 05.02.2009.

Вищевказаний ордер, рахунок та довіреність приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання, а саме, відповідач не оплатив поставлений товар, відповідно до умов договору.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 96 від 14.04.2009, в якій вимагав негайного виконання зобовязання щодо здійснення оплати за поставлений товар. Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 7496,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи положення договору поставки № б/н від 04.02.2009, норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем зобовязань, що виникли за договором поставки та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Таким чином факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 7496,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за відповідним договором поставки № б/н від 04.02.2009 в сумі 7496,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги та надав суду всі необхідні документи для вирішення справи. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Вірма-Мото” (04077, м. Київ, Оболонський район, вул. Дніпроводська, буд.1; код ЄДРПОУ 34708932) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Чернігівського обласного комунального агролісогосподарського підприємства „Щорський Райагролісгосп” (15200, Чернігівська область, м. Щорс, вул. Архітектурна, буд. 2, код ЄДРПОУ 05389178) основний борг в розмірі 7 496 (сім тисяч чотириста девяносто шість) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 06.08.2009