Рішення № 5754824, 07.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/36507.08.09 За позовом Міністерства транспорту та зв"язку України

до Головного управління комунальної власності м Київа Київської міської державної адміністрації

третя особаДержавне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

про визнання права державної власності на нерухоме майно

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Хімчак Т.В.(дов. від 15.01.2009)

Черкезюк Д.В.(дов. від 23.04.2009)

Від відповідача Аляксіна О.С.(дов. від 28.05.2008)

Від третьо особиШеремет Л.А.(дов. від 20.05.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв"язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця", а саме на будівлю пункту технічного обслуговування вагонів станції Київ-Московський, розташованому за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 12, інвентарний номер 01007 та на будівлю пункту технічного обслуговування вагонів станції Київ-Петрівка, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 3-А, інвентарний номер 010036, а також про зобов"язання Головного управління комунальної власності м Києва Київської міської державної адміністрації оформити свідоцтва на право власності на зазначене майно за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв"язку України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Залізниці та перебуває на її балансі. З моменту побудови спірного майна, воно експлуатується виключно Залізницею, а землі на яких спірне майно розміщено є землями транспорту. Позивач також зазначає, що звернувся до відповідача з вимогою про оформлення права власності, проте відповідач позивачеві відмовив. Тому позивач просить визнати право власності держави Україна на спірне майно та зобовязати відповідача здійснити оформлення права власності на спірне майно з видачею свідоцтва на право власності на нерухоме майно

Відповідач проти задоволення позову заперечив, та вказав, що позивачем не було надано для оформлення права власності всіх необхідних документів, а тому відповідач не мав можливості оформити право власності позивача. Крім того, відповідач зазначив, що реєстрацію права власності здійснюють Бюро технічної інвентаризації. Крім того, відповідач зазначив що вимоги про зобов'язання відповідача здійснити оформлення права власності належить до компетенції адміністративних судів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2009 порушено провадження у справі №50/365, призначено до розгляду на 03.06.2009 та залучено третю особу: Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця".

В судове засідання 03.06.2009 прибули представники позивача, відповідача та третьої особи і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи в судовому засіданні подав письмові пояснення на заявлений позов, в яких просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому часу на ознайомлення з матеріалами справи. Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 01.07.2009.

26.06.2009 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження по справі.

Також, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не було надано для оформлення права власності всіх необхідних документів, а тому відповідач не мав можливості оформити право власності позивача. Крім того, відповідач зазначив що вимоги про зобов'язання відповідача здійснити оформлення права власності належить до компетенції адміністративних судів.

01.07.2009 в судовому засіданні була оголошена перерва на 29.07.2009 для подання додаткових доказів по справі.

29.07.2009 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача та третьої особи і дали пояснення по справі.

Представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні повністю.

29.07.2009 в судовому засіданні було оголошено перерву на 07.08.2009 для подання додаткових доказів по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 4 Закону України „Про транспорт" державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

До сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Південно-Західна залізниця, яка відповідно до преамбули Статуту Південно-Західної залізниці створене згідно з статтями 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Майно третьої особи, відповідно до положень її Статуту, є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання, здійснюючи право господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п.4.3 Статуту залізниці джерелами формування майна залізниці є майно, в т.ч. нерухоме, передане залізниці.

Згідно п.4.1 Статуту залізниці майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Залізниці.

Згідно Статуту залізниці до складу Залізниці входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи.

Згідно довідки з ЄДРПОУ Відділу статистики у Шевченківському районі Головного управління статистики у м. Києві № 171270 Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" є юридичною особою, що відноситься до державного сектору економіки.

Згідно довідки з ЄДРПОУ Головного управління статистики у м. Києві № 19781/05 вагонне депо «Дарниця»не має права юридичної особи, а його головним підприємством є Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця".

До складу Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" (надалі Залізниця) входить відокремлений структурний підрозділ - Вагонне депо Дарниця (надалі Депо), яке діє на підставі Положення, затвердженого наказом в. о. начальника Залізниці від 30.08.2006 №446-Н.

Відповідно до Положення про Депо основними завданнями Депо є утримання у справному стані парку вантажних вагонів, забезпечення безпеки руху поїздів, охорони праці, розробка і виконання організаційно-технічних заходів по попередженню катастроф, аварій, браків в поїзній роботі, забезпечення збереження вагонного парку, технологічного обладнання, механізмів і обладнання.

Згідно технічних паспортів, виданих Комунальним підприємством „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", довідок Депо про балансову належність від 23.04.2009 №487 та №488, інвентарних карток обліку основних засобів, в м. Київ, по вул. Електриків, З-А та Залізничному шосе, 12 розташовані об'єкти нерухомості, що обліковуються на балансі Депо та знаходяться в господарському віданні державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця", а саме:

-будівля пункту технічного огляду станції Київ-Московський, загальною площею 247,4 м2., розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 3-А (літера «А»за Технічним паспортом), інвентарний номер 010070, залишкова балансова вартість становить 54789,69 грн., рік побудови - 1959.

-будівля пункту технічного огляду станції Київ-Петрівка, загальною площею 483,8 м2., розташована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 3-А (літера «А»за Технічним паспортом), інвентарний номер 010036, залишкова балансова вартість становить 17008,86 грн., рік побудови - 1973.

Судом встановлено, що зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному, добросовісному володінні Залізниці та перебуває на балансі Депо, що підтверджується довідками про балансову належність об'єктів нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів Депо.

Матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що з моменту побудови цих об'єктів вони безперервно експлуатуються виключно Залізницею.

З матеріалів справи вбачається, що в 2008 році Вагонне депо Дарниця державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" звернулося з заявами від 05.05.2008 (вхідні №13572, №13578) до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, в якій просило оформити право державної власності на будівлю та видати свідоцтво на право державної власності в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на будівлю пункту технічного обслуговування ст. Київ-Петрівка, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 3-А та будівлю пункту технічного обслуговування ст. Київ-Московський, що перебувають на балансі відокремленого підрозділу вагонне депо Дарниця державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця".

При цьому, Головному управлінню комунальної власності м. Києва були надані всі документи, які є у наявності відносно спірного нерухомого майна і які підтверджують перебування цього об'єкту у державній власності. Зокрема, був наданий лист від 13.09.07 р. № 10517/01 з підтвердженням того, що вищезазначений об'єкт дійсно знаходиться за вказаною адресою в Солом'янському районі м. Києва, та лист Державного архіву м. Києва від 12.11.2007 №647 та №652, що в переглянутих документах Управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації акту про введення в експлуатацію будівлі ПТО Київ-Петрівка, розташовану в Оболонському районі м. Києва та будівлі ПТО Київ-Московський, розташовану в Голосіївському районі м. Києва, не виявлено.

Листом №042/13/1-5529 від 14.08.2008 Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації відмовило у оформленні права власності, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи для реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості, а саме дозволи на будівництво та акти приймання об'єктів в експлуатацію, документи, що підтверджують фінансування будівництва, передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на яких розташовані об'єкти.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Приписами статті 3 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-У встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Міністерства та інші органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління, майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям, майно, яке передане державним господарським об'єднанням.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Міністерства та інші органи виконавчої влади.

До набрання чинності Закону України "Про управління об'єктами державної власності" питання управління обєктами державної власності регулювалися Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", яким було покладено на міністерства та інші, підвідомчі Кабінету Міністрів України, органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності. Згідно з цим Декретом міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, приймали рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджували статути підприємств, здійснювали контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року №789 затверджене "Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України", відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п.1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4). Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про залізничний транспорт" майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Згідно ст. 9 Закону України «Про транспорт»транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту Південно-Західної залізниці майно Залізниці становлять необоротні та оборотні активи, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.

Статут Південно-Західної залізниці, у відповідності до статті 4 Закону України „Про залізничний транспорт", затверджений наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1997 року №457 та погоджений з Міністерством економіки України та Антимонопольним комітетом України.

Пунктом 4 Положення про Депо визначено, що майно Депо становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в його балансі. Майно Депо є державною власністю та закріплене за державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця" на правах господарського відання.

Згідно із ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Право господарського відання згідно з частиною першою ст. 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 Кодексу, і несе відповідальність усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, згідно з зазначеною Постановою, до комунальної власності не передавалось.

Діючим законодавством не передбачено якими саме доказами власник повинен підтверджувати належність йому майна на праві власності, однак п. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено принцип добросовісного (правомірного) набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Зокрема, такими документами є технічний паспорт на будівлю, виготовлений та виданий Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації», тощо.

Також доказами приналежності нерухомого майна є його відображення на самостійному балансі відокремленого структурного підрозділу Південно-Західної залізниці - Вагонного депо Дарниця. Знаходження на балансі підприємства об'єкту нерухомості підтверджує той факт, що державне підприємство ДТГО „Південно-Західна залізниця" в особі Депо добросовісно та безперервно експлуатує об'єкт нерухомого майна, несе витрати по його утриманню.

Як вбачається з матеріалів справи на балансі Вагонного депо Дарниця знаходиться нерухоме майно:

-будівля пункту технічного огляду станції Київ-Московський, загальною площею 247,4 м2., розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 3-А (літера «А»за Технічним паспортом), інвентарний номер 010070, залишкова балансова вартість становить 54789,69 грн., рік побудови - 1959.

-будівля пункту технічного огляду станції Київ-Петрівка, загальною площею 483,8 м2., розташована за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 3-А (літера «А»за Технічним паспортом), інвентарний номер 010036, залишкова балансова вартість становить 17008,86 грн., рік побудови - 1973.

На вказані об'єкти нерухомості ведуться інвентарні картки для обліку основних засобів.

Отже, позивач та Залізниця забезпечує виконання завдань, покладених державою, тобто забезпечення ефективного використання та збереження закріпленого державного майна.

Одним із основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі є також джерела фінансування (централізовані або власні кошти підприємства). Обслуговування та утримання зазначеного нерухомого майна (оплата послуг, поточний ремонт, інше) здійснюється за рахунок власних коштів Залізниці.

Крім того, Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, яким передбачено складання акту вводу в експлуатацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 05.08.1992 за № 449. В даний час це Положення втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243, якою затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Отже, спірні об'єкти нерухомості були побудовані та почали експлуатуватись до моменту прийняття нормативного акту, що регулює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів і визначають необхідність складання акту вводу в експлуатацію.

Крім того, жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення Міністерством транспорту та зв'язку України або Залізницею своїх прав чи охоронюваних законом інтересів. Спірне майно до комунальної власності не передавалось. На облік як безхазяйна нерухома річ, органом, що здійснює державну реєстрацію, не бралось. Отже, використання вказаних об'єктів нерухомості Вагонним депо Дарниця не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Державне територіально-галузеве об'єднання „Південно-Західна залізниця" в особі вагонного депо Дарниця направило запити №997, №998 від 19.06.2008 до бюро технічної інвентаризації про відсутність реєстрації будівлі пункту технічного обслуговування ст. Київ-Петрівка, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, З-А та будівлі пункту технічного обслуговування ст. Київ-Московський, що знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 12 за будь-якою юридичною чи фізичною особою.

15.07.2008 за №24468 та 17.07.2008 за №24640 з бюро технічної інвентаризації надійшло повідомлення, що станом на 11.07.2008 по даним книг реєстрації Бюро буд. №3-А по вул. Електриків та будівля по вул. Залізничне шосе, 12 на праві власності не зареєстровані.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує рівній захист майнових прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

Статтею 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності прав.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів шляхом визнання відповідного права.

Як було зазначено вище власником майна є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, до сфери управління якого входить ДТГО «Південно-Західна залізниця», що володіє вищезазначеним майном на праві господарського відання.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у звязку з наявністю щодо цього права сумнів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

В даному випадку відповідач не визнав право власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, враховуючи те, що нерухоме майно набуте правомірно, оскільки це не оспорено ніким в суді та те, що у позивача в наявності достатньо документів, які підтверджують приналежність йому цих об'єктів нерухомого майна, суд вважає, що в даному випадку є підстави для визнання права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на майно, що знаходиться в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Щодо вимоги позивача до зобов'язання Головного управління комунальної власності міста Києва (КМДА) здійснити оформлення права власності на вищевказані об'єкти з видачею свідоцтв на право власності на нерухоме майно.

Відповідач є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові (п.1 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744.

Згідно ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в у місті Києві здійснює Київська міська державна адміністрація.

Отже, правовідносини між позивачем та відповідачем з приводу реєстрації прав на нерухоме майно є публічними владно-управлінськими відносинами.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, спір між позивачем та відповідачем щодо здійснення оформлення права власності на об'єкт нерухомості з видачею свідоцтва на право власності на нерухоме майно не відноситься до компетенції господарського суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно провадження у справі в частині вимог позивача про зобовязання відповідача здійснити оформлення права власності на об'єкт нерухомості з видачею свідоцтва на право власності на нерухоме майно підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033), а саме на будівлю пункту технічного обслуговування вагонів станції Київ-Московський, розташовану за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 12, інвентарний номер 01007 та на будівлю пункту технічного обслуговування вагонів станції Київ-Петрівка, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 3-А, інвентарний номер 010036, що перебувають в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця".

3. Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 14, код 00017584, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита, 59 (пятдесят девять) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Провадження у справі в частині вимог позивача про зобовязання відповідача здійснити оформлення права власності на об'єкт нерухомості з видачею свідоцтва на право власності на нерухоме майно припинити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

7.Копію рішення розіслати сторонам.

СуддяГоловатюк Л.Д.