Рішення № 57547892, 05.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4508/15-ц 22-ц/774/940/К/16

Справа №210/4508/15-ц Головуючий в першій

Категорія № 26 (ІІІ) інстанції - Чайкіна О. Я.

№ 22-ц/774/940/к/16 Доповідач - Соколан Н.О.

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Соколан Н.О.

суддів - Бондар Я. М., Зубакової В. П.

за участю: секретаря - Петренко К. І.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Цвіркуна Сергія Олеговича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 11 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ІНГЗК») про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в період часу з березня 1969 року по лютий 2004 року її батько ОСОБА_5 працював на підприємстві відповідача водієм автомашини, слюсарем з ремонту автомашин. Тривала праця в умовах впливу шкідливих факторів викликала у її батька хронічне професійне захворювання. Висновком МСЕК від 21.06.1995 року первинно йому встановлена втрата працездатності в розмірі 30 %. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, довідкою МСЕК від 16.02.2011 року встановлений причинний зв'язок смерті її батька від професійного захворювання.

Внаслідок смерті батька ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, суттєвих незворотних негативних змін, які відбулися у її особистому житті, тому просила стягнути з ПАТ «ІнГЗК» 250 000 грн.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 11 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ІнГЗК» на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 60 000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «ІнГЗК» на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «ІнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідності висновків суду зазначеним обставинам.

Зокрема, судом не прийнято до уваги, що втрата працездатності, на яку посилається позивач, була встановлена її батьку у 1995 році, до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року; у виникненні професійного захворювання є вина самого потерпілого ОСОБА_5, який був повідомлений про небезпечні умови праці; сума відшкодування моральної шкоди є значно завищеною. Крім того, стягнутий судом судовий збір стягнуто у більшому ніж передбачено законом розміру.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «ІнГЗК» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції при вирішенні спору, батько позивача, ОСОБА_5 у період з березня 1969 року по лютий 2004 року, працював на ПАТ «ІнГЗК». Тривала праця в умовах впливу шкідливих факторів викликала у ОСОБА_5 за висновком МСЕК від 21.06.1995 року йому первинно, встановлено 30 % втрати професійної працездатності по професійному захворюванню ( а.с. 7).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.14). Позивач ОСОБА_4. є дочкою ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с.5).

Згідно Довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням Серії ДНА-03 № 000360 від 16 лютого 2011 року медико-соціальна експертна комісія встановила причинний зв'язок настання смерті ОСОБА_5 зі встановленим йому за життя професійним захворюванням (а.с 15)

Суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові \дружині\, батькам \усиновлювачам\, дітям \усиновленим\, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч.1 ст.1168 ЦК України.

Тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції відповідно до ст..ст.213,214 ЦПК України правильно визначився з характером правовідносин, та дійшов правильного висновку, щодо наявності права у позивача - дочки померлого ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди з підстав передбачених ст.ст.1167,1168 ЦК України.

Посилання апеляційної скарги на те, що втрата працездатності була встановлена ОСОБА_5 у 1995 році, до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року не може бути прийнята до уваги, оскільки позовні вимоги пов'язані з фактом смерті зазначеної особи, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Посилання апеляційної скарги на те, що у виникненні професійного захворювання є вина самого потерпілого ОСОБА_5, який був повідомлений про небезпечні умови праці, спростовується актом розслідування професійного захворювання від 16.05.1995 року (а.с. 8), яким встановлено, що професійне захворювання потерпілого виникло з причин недосконалості механізмів та облаштування. Тобто відповідачем, в порушення вимог ст.. 13 Закону України «Про охорону праці», не створив на робочому місці потерпілого умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також не забезпечив додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку зі смертю батька встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Смерть батька спричинила позивачу моральні страждання, вона перенесла моральне потрясіння, оскільки втратила близьку для неї людину, залишилась без батьківської підтримки.

Однак, на думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Суд при постановлені рішення не врахував характер пов'язаних із загибеллю члена сім'ї, моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер спричинених позивачам моральних страждань, завданих смертю близької людини, і пов'язаних з ним моральних страждань позивача, їх інтенсивність і довготривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з ПАТ «ІнГЗК» на користь позивача з 60 000 грн. до 30 000 грн.

Крім того, на думку колегії суддів, підлягає зміні розмір судових витрат, стягнутих з відповідача за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягуючи судовий збір в сумі 551,20 грн., суд першої інстанції невірно визначив характер спірних правовідносин, внаслідок чого неправильно визначив розмір судового збору. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який діяв на момент ухвалення рішення, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, до якого відноситься вимога про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, сплачується судовий збір в сумі 487,20 грн. Ця сума судових витрат й підлягає стягненню з відповідача за розгляд справи в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 11 березня 2016 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_4 змінити, зменшивши цей розмір з 60 000 грн. до 30 000 грн.

Змінити рішення суду в частині розміру судового збору, стягнутого з Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави з 551,20 грн. до 487,20 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/