Ухвала суду № 57547551, 04.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/527/16 Справа № 201/5767/16-к Слідчий суддя - Черновськой Г.В. Суддя-доповідач - Васецька В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Васецької В.В.,

суддів - Власкіна В.М., Коваленка В.Д.,

за участю секретаря - Гички Л.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ПП «Будторг Опт» на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року.

В апеляції представник заявника просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти ПП «Будторг Опт».

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, адвокат посилається на відсутність підстав для накладення арешту на майно юридичної особи, а також на істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону.

Так, захисник вказує на те, що кримінальне провадження порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що згідно з вимогами ст. 96-3 КК України не передбачає можливості застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Поряд з цим, ОСОБА_2 зазначає, що жодних доказів на підтвердження вказаних в клопотанні обставин про ухилення ПП «Будторг Опт» від сплати податків та легалізації грошових коштів прокурором надано не було.

Також, на переконання захисника, прокурором, в порушення вимог ст. 171 КПК України, не було надано й доказів на підтвердження факту завдання шкоди та не визначено її розмір, що згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слугує підставою для повернення клопотання прокурору.

Крім того, адвокат вказує на те, що слідчий суддя розглянув питання про накладення арешту на майно без повідомлення юридичної особи.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року клопотання прокурора відділу Прокуратури Дніпропетровської області задоволено та накладено арешт на грошові кошти ПП «Будторг Опт», які знаходяться та можуть надійти на рахунки, відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк» в частині витрат, зупинено видаткові операції по рахунках за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов'язаних з виплатою заробітної плати.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження, дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення накладення арешту на грошові кошти є необхідним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно зокрема юридичної особи може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Зазначених вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею враховано не було, що істотно вплинуло на правильність його висновків.

Так, колегією суддів встановлено, що 01 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000175 було внесено відомості за фактом сприяння посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області діяльності групі підприємств в ухиленні від сплати податків та легалізації грошових коштів в особливо великих розмірах.

21 квітня 2016 року в межах вказаного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно ПП «Будторг Опт» з метою відшкодування спричинених державі збитків та забезпечення можливих в майбутньому цивільних позовів.

Між тим, ні орган досудового розслідування, який вносив клопотання, ні слідчий суддя, задовольняючи зазначене клопотання, не звернули свою увагу на те, що на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції, жодній особі у даному кримінальному провадженні не пред'явлено підозри, жодну особу не визнано потерпілою, розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків не визначено.

Крім того, не врахував слідчий суддя увагу й той факт, що подане клопотання не містить посилань на те, що майно, яке слід арештувати, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 3 ст. 170 КПК України і яким саме.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч. 3 ст. 172 КПК України дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність його задоволення.

З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого з зазначених в ухвалі мотивів, колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання слідчому для усунення його недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію адвоката, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути клопотання слідчого для усунення його недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ПП «Будторг Опт» задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року, якою накладено арешт на грошові кошти ПП «Будторг Опт», які знаходяться та можуть надійти на рахунки, відкриті в ПАТ «Креді Агріколь Банк» в частині витрат, зупинено видаткові операції по рахунках за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов'язаних з виплатою заробітної плати, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Прокуратури Дніпропетровської області про надання дозволу на накладення арешту повернути для виконання вимог ст. 172 КПК України протягом 72 годин з моменту отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду :

__ __ ____ Васецька В.В. Власкін В.М. Коваленко В.Д.