Рішення № 57546455, 28.04.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4408/14-ц

Провадження № 2/204/374/16 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

за участю відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2014 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 13807,36 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 114,71 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що відповідачі зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач є організацією, яка надає за вказаною адресою житлово-комунальні послуги. Враховуючи, що між відповідачами та позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та нормами цивільного, житлового кодексів України. Як вбачається із розрахунку заборгованості відповідачів по оплаті комунальних послуг та витрат на утримання будинку станом на 01.07.2013 року становить 13807,36 грн. На всі усні звернення та прохання правління ЖБК відповідачі відмовляються сплачувати борг за комунальні послуги, які їй було надано у повному обсязі та вчасно.

Пізніше позивач декілька разів уточнював свої позовні вимоги та в остаточному варіанті просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з січня 2007 року по листопад 2015 року в розмірі 22356,89 грн., інфляційне збільшення боргу за період з лютого 2007 року по листопад 2015 року в розмірі 17961,92 грн., три проценти річних за період з лютого 2007 року по листопад 2015 року в розмірі 2225,03 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги позивача та просили задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, посилалися на обставини, які викладені в позовній заяві та пояснили, що відповідачі не є членами кооперативу, але вони повинні сплачувати на підставі ЖК України.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача та просила відмовити йому в повному обсязі. При цьому, вказала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Однак, вона не є членом кооперативу позивача, а тому не зобов'язана йому сплачувати встановлені ним суми за комунальні послуги. Нею особисто укладені договори з підприємством, що надає послуги щодо вивезення та захоронення чи утилізації сміття, з міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» та з ВАТ «Енергопостачальна компанія», яким вона й сплачує за надані їй послуги, а з кооперативом вона ніяких угод не укладала. Вказала на те, що позивач не надав доказів правомірності встановлених ним тарифів за вказані ним послуги. Крім того, зазначила, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з даними вимогами.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають по наступним підставам.

В судовому засіданні було встановлено, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» є балансоутримувачем будинку № 68 по вул. Свердлова в м. Дніпропетровську, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003 року за № 1549, що підтверджується випискою з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку, виданою Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (т.2 а.с.86).

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЖК України, житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» є організацією, яка діє на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів 28.06.1966 року та перереєстрованим виконкомом Дніпропетровської міської ради 10.04.2007 року (т.1 а.с.11-30).

Відповідно до розділу 5 статуту позивач здійснює експлуатацію та ремонт житлового будинку, утримання прибудинкової території за рахунок внесків на утримання будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 01.09.2005 року (т.1 а.с.98), в якій (квартирі) зареєстровані: сама власник - ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується відповідями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 15.07.2014 року за вих. № 4131/2 (т.1 а.с.85-87).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, між позивачем та відповідачами ОСОБА_6 про надання житлово-комунальних послуг не укладався.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. За приписами п. 5 ч. 2 ст. 20 вказаного закону, споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Проте, відповідачка у судовому засіданні заперечувала щодо наявності заборгованості перед кооперативом, вказуючи на те, що вона не є членом кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь», договір у сфері житлово - комунальних послуг з кооперативом вона не укладала.

А рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2010 року по цивільній справі № 2-1644/2010, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2011 року, встановлено, що ОСОБА_3 має особисто укладені нею договори: з ТОВ «Грінко-Дніпро» від 01.03.2008 року на послуги щодо вивезення та захоронення чи утилізації сміття; з міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» від 01 вересня 2007 року та з ВАТ «Енергопостачальна компанія» від 18.12.2006 року.

Відповідачка в судовому засіданні вказала, що вона сплачує кошти за надані їй послуги особисто організаціям, які надають їй такі послуги, що підтверджується численними квитанціями про оплату нею послуг за електроенергію, за газопостачання, за воду, тощо (т.2 а.с.52-59). Тому, відповідачка вважає безпідставними позовні вимоги позивача.

Так, позивач не надав суду доказів наявності укладення між ним і відповідачами договору, як цього вимагають норми ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

При цьому, в судовому засіданні, представники позивача стверджували, що вони пропонували відповідачам укласти договір, але вони відмовляються.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства а згідно ст. 19 цього ж закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пункт 1 частини 3 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обовязок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. В пункті 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону зазначено, що виконавець зобовязаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Положення типового договору носять юридично обовязковий імперативний характер, відступи від них є неприпустимими, але доповнювати Типовий договір не передбаченими ним умовами сторони вправі за обоюдною згодою. Зі змісту даного закону випливає, що наявність письмового договору щодо комунальних послуг не обовязкова, проте наявність фактичних договірних відносин є обовязковою умовою щодо виникнення прав та обовязків сторін такого правочину.

Відповідно до постанови КМ України від 20 травня 2009 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» № 529, з власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком. Послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Проте, представниками позивача не надано суду належних, допустимих доказів того, що відповідачі відмовлялись від укладення договору, чи того, що позивач надавав обовязкову пропозицію укладання договору, що свідчить про відсутність правових відносин між сторонами. При цьому, як було встановлено вище, відповідачі не є членами Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь», а комунальні послуги сплачують відповідно до чинного законодавства організаціям, які надають такі послуги і з якими ОСОБА_3 має договірні відносини, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 526 ЦК України, ст. ст. 64, 67-68, 137 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 154 «Сталь» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Самсонова