Постанова № 57543143, 26.04.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1790/16-а Провадження №

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

26.04.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Скамарох Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядового поліції Помуран Андрія Геннадійовича, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядового поліції Помуран А.Г., Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, зазначаючи, що 17.03.2016 року в м. Кременчук поліцейський 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядовий поліції Помуран А.Г. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 665406 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч. 1 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

При прийнятті оскаржуваної постанови поліцейський 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядовий поліції Помуран А.Г. виходив з того, що 17.03.2016 р. о 13 год. 00 хв. в м. Кременчук на просп. Полтавському, біля будинку № 25, здійснив зупинку транспортного засобу HYUNDAI TUCSON д/н НОМЕР_1 на зупинці маршрутних транспортних засобів та не мав при собі поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9 е та 2.1 г ПДР, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Оскаржувану постанову вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню і просив суд визнати дії поліцейського 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядового поліції Помуран Андрія Геннадійовича при винесені постанови серії ПС2 №665406 від 17 березня 2016 року протиправними. Визнати протиправною та скасувати Постанову, про притягнення до адміністративної відповідальності серії ПС2 №665406 від 17 березня 2016 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув в своїй заяві просив справу розглядати без його участі на задоволені позовних вимог наполягав.

Відповідач поліцейський 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядовий поліції Помуран А.Г. в судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП, а тому він на законних підставах виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.

Представники відповідача Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції України Тимошенко О.О. та Перетятько А.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали посилаючись на обставини викладені в заперечені на позовну заяву просили суд в задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 17.03.2016 року в м. Кременчуці, посадовою (службовою) особою, поліцейським 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядовим поліції Помуран А.Г. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 665406 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч. 1 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 17.03.2016 р. о 13 год. 00 хв. в м. Кременчуці на просп. Полтавському, біля будинку № 25, здійснив зупинку транспортного засобу HYUNDAI TUCSON д/н НОМЕР_1 на зупинці маршрутних транспортних засобів та не мав при собі поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9 «е» та 2.1 «г» ПДР, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно пункту 15.9 «е» ПДР зупинка забороняється: ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями

технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням

правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 665406 від 17.03.2016 року поліцейським 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядовим поліції Помуран А.Г. про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в доказ скоєного правопорушення, не було проведено заміру зупинки, та не надано доказів, що позивач дійсно зупинився ближче 30 метрів від зупинки маршрутних транспортних засобів, не надано схеми розміщення транспортного засобу, які б підтверджували факти, викладені в постанові, тим самим при винесені постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 7 КУпАП, а саме, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

У відповідності до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, а згідно із ст. 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка вчинила правопорушення. Проте, підписати протокол та внести в нього свої зауваження позивач був позбавлений можливості, оскільки такий протокол поліцейським 1 -ї роти УПП у м. Кременчуці рядовим поліції Помуран А.Г. не складався.

Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням - повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.

У даному випадку протоколу складено не було чим порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. Під жоден із вказаних у статті випадків даний не підпадає.

Частиною 6 ст. 258 КУпАП, передбачений випадок коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Ст. 14-1 КУпАП, однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.

Ч. 1 ст.126 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961- IV: Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється:

відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

Пунктом 2.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 p. N 1306 «Про Правила дорожнього руху» на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;

Пункт 2.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 p. N 1306 «Про Правила дорожнього руху» водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії:

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 16.11.2008, яка регламентує права та обов'язки водія під час керування транспортним засобом:

Водій має право: керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку; довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування; знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи; відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадянка відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу поліцейським та працівникам охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом; на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху; одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.

Водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів; перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі; своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль; під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі; надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами; надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю; вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів.

Надавати транспортний засіб:

а) поліцейським та працівникам охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

б) поліцейським, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством.

Таким чином, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений чіткий перелік випадків, коли працівник поліції має право вимагати, а водій зобов'язаний надати страховий поліс. Склалась правова колізія, в якій Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Правила дорожнього руху, суперечать один одному в частині випадків пред'явлення працівникам Патрульної поліції страхового полісу (договору) на перевірку.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу відповідно до ч. 4 ст. 9 КАСУ.

На думку суду, пп.. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху, можливо застосовувати у постанові про адміністративне правопорушення тільки в сукупності з доказами, які свідчать про порушення або підозру у порушенні Правил дорожнього руху або даних про проведення оперативних заходів (орієнтування на розшук, угон, тощо). Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбачених ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Поліцейським 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядовим поліції Помуран А.Г., у прийнятій постанові не наведено будь-якої оцінки доказам, що призвело до спрощеного підходу розгляду справи про адміністративне правопорушення та ігноруванню прав позивача.

При винесені Поліцейським 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядовим поліції Помуран А.Г. рішення про адміністративне правопорушення, до постанови не долучені протокол та жодного доказу по справі, через що порушено положення ст. 280 КУпАП, а саме, виконати зобов'язання з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд вважає, що дії Поліцейського 1-ї роти УПП у м. Кременчуці рядового поліції Помуран А.Г. були незаконними. За таких умов у діях позивача ОСОБА_1 немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на Поліцейського 1 -ї роти УПГІ у м. Кременчуці рядового поліції Помуран А.Г.

Керуючись ст. ст. 6-14, 17, 69-71, 99, 100, 158-163, 171 КАС України, ст .ст. 122, 126, 251, 252, 258, 280, 287-289 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядового поліції Помуран Андрія Геннадійовича, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення поліцейським роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Помуран А.Г., серії ПС2 № 665406 від 17.03.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участь у розгляді справи в цей же термін з дня отримання копії постанови.

Суддя: