Вирок № 57542225, 04.05.2016, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/481/16-к

Кримінальне провадження № 1-кп/355/29/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" травня 2016 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді - О. Л. Литвиненко

секретаря Лунгул Т.А.

за участю прокурора Маглич О.М.

за участю потерпілого ОСОБА_1

за участю обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка кримінальне провадження №12016110070000083 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов»язаного, пільгами не користується, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 02.01.2011 року Баришівським районним судом Київської області за ч.2 ст. 187, 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2014 року умовно-достроково на один рік один місяць 27 днів;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), вчинену повторно за наступних обставин.

ОСОБА_2 з грудня 2015 року по середину лютого 2016 року тимчасово проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у будинку свого знайомого ОСОБА_3, який належить його діду ОСОБА_1. Маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном та вільний доступ до господарської будівлі, яка знаходиться на території вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_2 09.02.2016 року близько 15 години 00 хвилин, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає з приміщення господарської будівлі, яка знаходиться на території домоволодіння за адресою: смт. Баришівка, провулок Мисливський, 14, викрав сітку рябицю довжиною 10 метрів. Після чого, з даною сіткою ОСОБА_2 попрямував до господарського магазину по вул. 1-го Травня в смт. Баришівка для того, щоб в подальшому продати її, а вирученими коштами розпорядитися на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 8-04/75 від 18.03.2016 року своїми діями ОСОБА_2 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_1 на загальну суму 142 гривні 25 копійок.

25.04.2016 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді позбавлення волі строком на п»ять років та на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки та відповідно до ст. 76 КК України обовязком не виїжджати за межі України, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з»являтись в ці органи для реєстрації.. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив вказану угоду з обвинуваченим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнав себе винуватим, цілком розуміють обоє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 з грудня 2015 року по середину лютого 2016 року тимчасово проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у будинку свого знайомого ОСОБА_3, який належить його діду ОСОБА_1. Маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном та вільний доступ до господарської будівлі, яка знаходиться на території вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_2 09.02.2016 року близько 15 години 00 хвилин, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає з приміщення господарської будівлі, яка знаходиться на території домоволодіння за адресою: смт. Баришівка, провулок Мисливський, 14, викрав сітку рябицю довжиною 10 метрів. Після чого, з даною сіткою ОСОБА_2 попрямував до господарського магазину по вул. 1-го Травня в смт. Баришівка для того, щоб в подальшому продати її, а вирученими коштами розпорядитися на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_1 на загальну суму 142 гривні 25 копійок. Тому ці його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Речовий доказ по справі металева сітка рабиця відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України підлягає поверненню потерпілому.

Судові витрати в сумі 351 гривня 84 копійок необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити у кримінальному провадженні № 12016110070000083 угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 від 25.04.2016 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 25.04. 2016 року покарання у виді позбавлення волі строком п»ять років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

На підставі ст.76 КК України ОСОБА_2 зобов"язати не виїжджати за межі України, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з»являтись для реєстрації в кримінльно-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави у рахунок судових витрат за проведення судової експертизи (р/р 31113115700016, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37862784 УДК в Київській області, одержувач в УК у Баришівському районі смт. Баришівка 24060300, призначення платежу про судові витрати) в сумі 351 ( триста п»ятдесят одну) гривню 84 копійки.

Речовий доказ по справі металева сітка рабиця, яка передана на зберігання власнику, залишити потерпілому ОСОБА_1 .

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України, не застосовувався та не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_4