Постанова № 57540899, 28.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2016 р.Справа № 909/1217/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівКузь В.Л.

ОСОБА_1

розглянувшиапеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, за вих. №26/12-17/в від 12.01.2016р. (вх.№ ЛАГС 01-05/355/16 від 21.01.2016р.)

на рішеннягосподарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2015р.

у справі № 909/1217/15

за позовом:Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-ІФ" (надалі ТзОВ "Кредо-ІФ"), м. Івано-Франківськ

провизнання недійсним договору оренди землі від 06.10.2011р. та зобов'язання відповідача повернути Івано-Франківській міській раді орендовану земельну ділянку

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився

Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2015р. у справі № 909/1217/15 (суддя Малєєва О.В.) відмовлено в задоволенні позову Івано-Франківської міської ради до ТзОВ "Кредо-Іф" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.10.20011р. та зобовязання повернути Івано-Франківській міській раді орендовану земельну ділянку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення органу місцевого самоврядування, яким надано земельну ділянку в оренду відповідачу, вичерпало свою дію шляхом укладення договору оренди, тому скасування такого рішення не породжує наслідків для орендаря земельної ділянки, так як у останнього виникло право користування земельною ділянкою і це право грунтується на правовстановлюючому документі. Відтак, відсутні правові підставі для задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Івано-Франківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі зясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані нею докази, а відтак, винесено необєктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник вважає, що оскільки рішення Івано-Франківської міської ради від 20.10.2011, яке було підставою для укладення оспорюваного договору оренди, скасоване, інших рішень щодо передачі відповідачу в користування спірної земельної ділянки органом місцевого самоврядування не приймалося, то у відповідача немає правових підстав для користування спірною земельною ділянкою. Вказує, що оспорюваний договір прийнятий з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому останній підлягає визнанню недійсним.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 21.01.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_2, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 16.02.2016р.

У звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., розпорядженням в.о. голови суду від 12.02.2016р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 909/1217/15, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Кордюк Г.Т.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.03.2016р.

В судовому засіданні 10.03.2016р. оголошено перерву до 31.03.2016р., про що сторони повідомлені під розписку.

У звязку із тимчасовою непрацездатністю головуючої-судді ОСОБА_2 розгляд даної справи 31 березня 2016р. не відбувся, учасники судового процесу були додатково повідомлені під розписку про перенесення судового засідання на 08.04.2016р.

У звязку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_4 у відпустці, здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів, протоколом від 08.04.2016р. суддю Кордюк Г.Т. замінено на суддю Кузь В.Л.

Ухвалою суду від 08.04.2016р. розгляд справи відкладено на 28.04.2016р.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 28.04.2016р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач також участі уповноваженого представника в судове засідання 28.04.2016р. не забезпечив, у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/1913/16 від 10.03.2016р.) та в попередньому судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.10.2003р. між КП "Станіслав-рембуд" (продавець) та ТзОВ "Радіоремсервіс" (в подальшому відбулася зміни назви на ТзОВ «Кредо-Іф») (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, згідно з умовами якого продавець продав, а покупець купив належне КП "Станіслав-рембуд" приміщення столярного цеху, що розташоване в м. Івано-Франківську по вул. Ленкавського, 4а. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №Д2146 (а.с. 57).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1846496 від 29.10.2003 право власності на дане нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ "Радіоремсервіс" (а.с. 58).

02.09.2005р. між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та ТзОВ "Радіоремсервіс" (орендар) було укладено договір оренди землі терміном на три роки, згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку на вул. Ленкавського, 4а, площею 0,1155 га. (а.с. 59).

У пункті 1.2 договору зазначено, що цільове призначення земельної ділянки для переобладнання столярного цеху під офісні приміщення.

Вказаний договір оренди зареєстрований 14.09.2005р. за №040529400312.

25.01.2008р. між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 0,12 для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Ленкавського, 4а в м. Івано-Франківську, який зареєстровано у Івано-Франківському відділі Івано-Франківської філії центру ДЗК Держкомзему України за №040829600046. В договорі вказано, що на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна - приміщення столярного цеху. Договір укладено на три роки і визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк (а.с. 44-46).

11.04.2008р. Івано-Франківська міська рада прийняла рішення №166 "Про матеріали управління архітектури і містобудування виконавчого комітету міської ради", яким було надано дозвіл ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення загальною площею 4449 кв.м в межах орендованої земельної ділянки на місці власних приміщень столярного цеху по вул. Ленкавського, 4а (а.с. 47).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №28482716 від 23.12.2010р. за ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Ленкавського, 4а в м. Івано-Франківську (а.с. 60).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2011р. у справі №Пз-9/52, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011р., задоволено позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до ТзОВ Радіоремсервіс - визнано недійсним договір оренди землі від 25.01.2008р., укладений між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ Радіоремсервіс, зобов'язано відповідача повернути Івано-Франківській міській раді земельну ділянку площею 0,12 га на вул. Ленкавського, 4а в м. Івано-Франківську (а.с. 74-84).

20.10.2011р. Івано-Франківська міська рада прийняла рішення №445-15 "Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради", яким затверджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою: ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД площею 0,1043 на вул. Ленкавського, 4а, з передачею її в оренду, терміном на 3 роки, для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в межах орендованої земельної ділянки (п. 5.9 рішення виконавчого комітету міської ради №166 від 11.04.2008 про дозвіл на будівництво, протокол засідання узгоджувальної комісії міськвиконкому по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування №117 від 08.09.2011); зобов'язано ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД укласти договір оренди землі; припинено за згодою дію договору оренди землі (площа 0,12 га), укладеного ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД від 03.03.2008р., реєстраційний номер №040829400046, земельну ділянку площею 0,0157 га віднесено до земель міської ради (а.с. 9).

Дане рішення прийнято на підставі наступних документів:

- заяви ТзОВ "Радіоремсервіс" вх.№19313 від 06.10.2011р. щодо затвердження матеріалів із землеустрою, що посвідчують право на земельну ділянку;

- технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Ленкавського, 4а;

- висновку Управління Держкомзему в Івано-Франківській області; висновку Управління архітектури і містобудування; договору оренди землі від 25.01.2005р.;

- витягу з рішення Івано-Франківської міської ради №166 від 11.04.2008р. (а.с. 33-50).

06.10.2011р. між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД (орендар) укладено договір оренди землі №231, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення кадастровий номер 2610100000040020256, яка знаходиться в м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 4а. (а.с. 10-11).

У п.2 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1043 га, у тому числі під забудовою 0,1043 га.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - незавершене будівництво (п. 3 договору).

Земельна ділянка передається в оренду разом з об'єктами, що на ній розташовані (п. 4 договору).

Відповідно до п. 8 договір укладено строком на три роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 14 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови (п. 15).

Також передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п. 17) та визначено інші умови передачі земельної ділянки в оренду: заборона зміни цільового та функціонального призначення земельної ділянки (п. 18), передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом трьох днів з моменту державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 19).

Згідно з п. 42 цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до відмітки на договорі він зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Івано-Франківську, про що у державному реєстрі земель вчинено запис №261010004000288 від 13.12.2011р.

13.12.2011р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі вищезазначеного обєкта оренди (а.с. 12).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. у справі №158828/12/9104, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.06.2013р. (справа №К/800/32559/13), відмовлено в позові про скасування вказаного запису про державну реєстрацію договору оренди землі, оскільки при наявності рішень міської ради (виконавчого комітету) та позитивних висновків міського управління Деркомзему, а також всіх необхідних документів для реєстрації договору оренди земельної ділянки, у реєстратора управління Держкомзему у м. Івано-Франківську не було законних підстав для відмови в реєстрації укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ Ремрадіосервіс договору оренди земельної ділянки від 06.10.2011 (а.с. 90-92).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р. у справі №2а-3459/11/0970 (з урахуванням ухвали від 08.04.2015р. про виправлення описки) задоволено частково позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління Держкомзему в м. Івано-Франківську, Івано-Франківської міської ради, за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, ТзОВ "Радіоремсервіс" ЛТД - визнано протиправним та скасовано п.п. 4, 4.4 рішення Івано-Франківської міської ради №445-15 від 20.10.2011р. "Про матеріали управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою ТзОВ Радіоремсервіс площею 0,12 га на вул. Ленкавського, 4а в м. Івано-Франківськ з передачею в оренду терміном на три роки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (а.с. 13-16).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами також вирішується спір щодо поновлення оспорюваного договору оренди землі. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015р. у справі №909/921/15 задоволено позов ТзОВ "Кредо-ІФ" до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 5.3 рішення Івано-Франківської міської ради 52 сесії 6 скликання "Про поновлення термінів оренди земельних ділянок" від 24.02.2015р. №1684-52, яким відмовлено в поновленні терміну оренди земельної ділянки ТзОВ "Кредо-ІФ" по вул. Ленкавського, 4 а, м. Івано-Франківськ, площею 0,1043 га для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, кадастровий номер 2610100000:002:0256; визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 13.12.2011р., укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Кредо-ІФ" на підставі рішення № 445-15 сесії 15 скликання 6 від 20.10.2011р., яким Івано-Франківська міська рада передала в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,1043 га, що знаходиться за адресою вул. Ленкавського, 4 а, м. Івано-Франківськ, на такий самий строк і на таких самих умовах, а саме до 10.12.2017р.; визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 06.11.2011р., укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Радіоремсервіс" (яке змінило назву на ТзОВ "Кредо-ІФ"), зареєстрованого в управлінні Держкомзему у м. Івано-Франківську від 13.12.2011р. №261010004000288, укладеною в запропонованій редакції (а.с. 29-32).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015р. у справі №909/921/15 залишено без змін (долучено до матеріалів апеляційного провадження).

Позивач, вважаючи, що оскільки рішенням суду по справі №76844/12/9104 визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської міської ради від 20.10.2011р. в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою ТзОВ "Радіоремсервіс" з передачею в оренду та враховуючи, що дане рішення Івано-Франківської міської ради було підставою для укладення оспорюваного договору оренди, інших рішень щодо передачі відповідачу в користування спірної земельної ділянки органом місцевого самоврядування не приймалося, то відповідно відповідач користується спірною земельною ділянкою безпідставно.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК, зокрема визнання правочину недійсним.

У листі ВСУ від 01.04.2014р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» зазначено, що визнання правочину недійсним як спосіб захисту цивільних прав і цивільних інтересів застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, що існувало до укладення правочину з порушенням умов необхідних для чинності правочину (ст. 203 ЦК). Його застосування регулюється ст. ст. 215 - 236 ЦК.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013р.).

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки та зобовязання повернути земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Порядок укладення договору оренди землі встановлений ст. 16 Закону України «Про оренду землі», зокрема, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, зазначеними нормами матеріального права встановлено, що обов'язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про надання земельної ділянки в оренду.

Як зазначалося вище, спірний договір оренди земельної ділянки був укладений на підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 20.10.2011р.

Проте, позивач стверджує, що визнання в судовому порядку недійсним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого укладено договір оренди землі, розцінюється як відсутність належного волевиявлення власника земельної ділянки, порушення порядку його укладення договору.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким твердження оскільки, як зазначено в постанові Верховного суду України від 11.11.2014р. у справі №21-405а14, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при оцінці обставин справи слід відрізняти укладення договору оренди землі за відсутності відповідного рішення ради, коли таке рішення не приймалось, що є порушенням ст. 124 ЦК України, і укладення договору оренди на підставі рішення, яке надалі визнано недійсним в судовому порядку.

В даному випадку оскаржуваний договір укладено на підставі та відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради №445-15 від 20.10.2011р., тобто за наявності волевиявлення учасника правочину в формі позитивного рішення сесії відповідної ради.

При цьому слід враховувати те, що вказане рішення Івано-Франківської міської ради є ненормативним актом, який передбачає конкретні приписи, звернений до окремого суб'єкта, юридичної особи, застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію (рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. у справі № 7-рп/2009).

Посилаючись на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р. у справі №2а-3459/11/0970, якою визнано протиправним та скасовано п.п. 4, 4.4 рішення Івано-Франківської міської ради №445-15 від 20.10.2011р., позивач не вказав, які факти, встановлені вказаною постановою, мають преюдиційне значення згідно ст. 35 ГПК України. При цьому преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п.2.6. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Однак, позивач належними та допустимими доказами не довів суду підстав недійсності правочину, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в звязку з необґрунтованістю позовних вимог.

Так як вимога про повернення Івано-Франківській міській раді орендованої земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі (ч.11 ст. 216 ЦК України), то вона також не підлягає задоволенню.

Обставини застосування позовної давності не підлягають дослідженню та оцінці, оскільки за змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. В даному випадку порушення права чи інтересу позивача не встановлено, а тому в позові відмовлено з підстав його необґрунтованості.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2015р. у справі № 909/1217/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Кузь В.Л.

ОСОБА_1