Рішення № 57540736, 04.05.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2016 р.Справа № 922/571/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Готама Ко», м. Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мілланд Груп», м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мілланд», м. Харків про стягнення 31200,62 грн. за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 30.03.2016 р.);

відповідача - не зявився;

третьої особи не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Готама Ко», м. Київ (далі за текстом позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мілланд Груп», м. Харків (далі за текстом відповідач) заборгованість за укладеними між сторонами договором про переведення боргу б/н від 01.03.2015 р. та договором № ГТ-128 від 10.03.2015 р. у розмірі 31200,62 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань щодо сплати заборгованості за отриманий товар в рамках договору № ГТ-128 від 10.03.2015 р., укладеного між позивачем та відповідачем, та заборгованості за договором про переведення боргу б/н від 01.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2016 р. по справі № 922/571/16 зазначений позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мілланд», м. Харків (далі за текстом третя особа).

Позивач супровідними листами (вх. № 11062 від 04.04.2016 р.; вх. № 11136 від 05.04.2016 р., вх. № 13183 від 19.04.2016 р., вх. № 14658 від 04.05.2016 р.) надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 11140 від 05.04.2016 р.), в яких зазначив, що він виконав усі грошові зобовязання перед позивачем.

Відповідач надіслав на адресу суду повідомлення (вх.. № 12567 від 14.04.2016 р.) про скасування довіреності на представника ОСОБА_3

Ухвалами господарського суду від 22.03.2016 р., від 05.04.2016 р., від 19.04.2016 р. розгляд справи відкладався в звязку з неявкою на судове засідання уповноважених представників відповідача та третьої особи та необхідністю надання сторонами додаткових документів.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2016 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, за відповідним клопотанням позивача.

На судове засідання 04.05.2016 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Судом виконано процесуальний обовязок щодо належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності зазначених представників, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 02.06.2014 р. між позивачем, як постачальником, та третьою особою, як покупцем, укладено договір № ГТ-060 (т. 1 а.с. 71-74; далі договір № ГТ-060), відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати товар у кількості та асортименті, замовленому покупцем, а покупець зобовязався оплатити його та прийняти.

Згідно з п. 2.1. договору ГТ-060, кількість, асортимент та ціна постачає мого товару фіксується у видатковій накладній, яка формується у відповідності із замовленням покупця.

Згідно з п. 3.1.-3.2. договору ГТ-060, відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару покупцем згідно видаткових накладних постачальника платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. При отриманні продукції за частковою передоплатою залишкова сума боргу сплачується покупцем протягом десяти банківських днів після її отримання.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач за відповідними накладними (т. 2 а.с. 18-44) поставив третій особі товар на загальну суму 184470,83 грн.

Зазначений товар був оплачений третьою особою частково, його борг перед позивачем за договором ГТ-060 станом на момент винесення даного рішення складає 19370,92 грн. Зазначений факт підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку позивача (т. 1 а.с. 89-99), випискою за договором ГТ-060 (т. 2 а.с. 13-17), та не спростовано ні відповідачем, ні третьою особою.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 01.03.2015 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено договір про переведення боргу, згідно з умовами якого третя особа, як первісний боржник, переводить на відповідача, як нового боржника, борг у розмірі 19370,92 грн., який виник перед позивачем, як кредитором, за договором № ГТ-060 від 02.06.2014 р. (основний договір), укладеним між кредитором та первісним боржником. Новий боржник приймає на себе зобовязання сплатити кредитору суму боргу на умовах, передбачених Основним договором та даним договором, відшкодувати понесені новим боржником витрати по сплаті його боргу перед кредитором.

Пунктами 1.2., 2.5.2 даного договору передбачено, що підписанням цього договору кредитор надає свою згоду і не має жодних заперечень стосовно зміни Первісного боржника на нового боржника за основним договором. До обовязків нового боржника належить сплата суми боргу по даному договору.

Матеріали справи також свідчать про те, що 10.03.2015 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір № ГТ-128 від 02.06.2014 р. (т. 1 а. с. 10-12; далі договір № ГТ-128) відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати товар у кількості та асортименті, замовленому покупцем, а покупець зобовязався оплатити його та прийняти.

Згідно з п. 2.1. договору ГТ-128, кількість, асортимент та ціна постачає мого товару фіксується у видатковій накладній, яка формується у відповідності із замовленням покупця.

Згідно з п. 3.1.-3.2. договору ГТ-128, відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару покупцем згідно видаткових накладних постачальника платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. При отриманні продукції за частковою передоплатою залишкова сума боргу сплачується покупцем протягом десяти банківських днів після її отримання.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач за відповідними накладними (т. 1 а. с. 15-24, т. 2 а. с. 54-58) поставив третій особі товар на загальну суму 144721,54 грн.

Зазначений товар був оплачений відповідачем частково, частину товару відповідач повернув, проте його борг перед позивачем за договором ГТ-128 складає 11829,79 грн. Зазначений факт підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку позивача (т. 1 а.с. 89-99), та випискою за договором ГТ-128 (т. 2 а.с. 53), та відповідачем жодним чином не спростований.

Обставини щодо несплати відповідачем заборгованості за договором № ГТ-060, з урахуванням зобовязань останнього за договором переведення боргу від 01.03.2015 р., а також договором № ГТ-128 стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Факт наявності у відповідача заборгованості за договорами № ГТ-060 в сумі 19370,92 грн. та за договором № ГТ-128 в сумі 11829,79 грн. підтверджується матеріалами справи, та останнім жодним чином не спростований.

Згідно з умовами договору від 01.03.2015 р. відповідач взяв на себе обовязок сплатити борг третьої особи за договором № ГТ-060 в сумі 19370,92 грн., проте, не надав суду доказів виконання зазначених зобовязань.

Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність у нього заборгованості за договором № ГТ-128 свого підтвердження матеріалами справи не знайшли.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за зазначеними вище договорами, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 31200,62 грн. боргу за цими договорами.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 1378 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мілланд Груп» (адреса: 61068, м. Харків, пр. Старомосковський, 6-А; код ЄДРПОУ: 39466443) на користь Приватного підприємства «Готама Ко» (адреса: 03057, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 1 код ЄДРПОУ: 36107568) 31200,62 грн. заборгованості за договорами, 1378 грн. судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.05.2016 р.

Суддя ОСОБА_4