Рішення № 57540409, 19.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51РІШЕННЯ

Іменем України

"19" квітня 2016 р. Справа № 911/433/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Бориспільської міської ради Київської області, м. Бориспільдо Приватного акціонерного товариства «ПентоПак», м. Бориспіль третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Мегабуд», м. Хмельницькийпро внесення змін до договоруза участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. від 05.01.2016 № 112-34-22 відповідача:ОСОБА_2 дов. від 18.01.2016 № 04/013/16третьої особи:ОСОБА_2 дов. від 13.04.2016суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради Київської області (далі позивач) до Приватного акціонерного товариства «ПентоПак» (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельного кооперативу «Мегабуд» (далі третя особа) про внесення змін до додаткового договору від 27.12.2013 до договору оренди землі від 27.02.2008, укладеного між сторонами у справі, а саме: у пункті 1 слова «з правом суборенди» виключити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ухилення відповідача від внесення змін до додаткового договору від 27.12.2013 до договору оренди землі від 27.02.2008 щодо виключення у пункті 1 слова «з правом суборенди».

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке відхилено судом з огляду на його недоцільність.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що позивачем не доведено, яке його право чи інтерес порушено відповідачем, за захистом яких він звернувся з даним позовом, у звязку з чим вимоги позивача є безпідставними та недоведеними. За вказаних обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи надав письмові пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між позивачем у справі та Закритим акціонерним товариством «ПентоПак» (правонаступником якого є відповідач у справі) був укладений договір оренди землі від 27.02.2008 (далі договір), відповідно до умов якого позивач орендодавець надає, а відповідач орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку під будівництво багатоповерхових житлових будинків у соцмістечку в районі житлового будинку № 367 в місті Борисполі Київської області з правом суборенди, кадастровий номер земельної ділянки: 3210500000:07:002:0034 (п. 1 договору в редакції додаткового договору від 24.04.2014 до договору).

Пунктом п. 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,3594 га.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право переукладення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 4 договору).

Згідно п. 13 договору орендар має право передавати земельну ділянку в суборенду іншим особам за згодою орендодавця, відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі», під згодою орендодавця на передачу орендарем в суборенду земельної ділянки сторони розуміють відповідний лист погодження Бориспільської міської ради Київської області.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та нотаріального посвідчення і державної реєстрації у відповідності зі ст. 202 Земельного кодексу України, та з вимогами Закону України «Про оренду землі» (п. 38 договору).

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі № 583, та зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис.

Додатковим договором від 27.12.2013 до договору сторони, на підставі рішення «Про поновлення договору оренди землі від 27.02.2008, укладеного між міською радою та приватним акціонерним товариством «ПентоПак», у соц. містечку в районі житлового будинку № 367 у місті Борисполі (землі житлової та громадської забудови)» № 3848-46-VI від 24.12.2013, вирішили продовжити дію договору оренди землі від 27.02.2008, що посвідчений ОСОБА_4 за реєстровим номером 583, площею 2,3594 га з орендною платою 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, терміном на 7 років з правом суборенди (п. 1 додаткового договору від 27.12.2013 до договору).

Рішенням Бориспільської міської ради Київської області «Про внесення змін до додаткового договору оренди від 27.12.2013 до договору оренди землі від 27.02.2008, укладеного між міською радою та приватним акціонерним товариством «ПентоПак», на земельну ділянку площею 2,3594 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0034) під будівництво багатоповерхових нежитлових будинків у Соцмістечку в районі житлового будинку № 367 в м. Бориспіль) від 08.09.2015 № 5610-66-VI вирішено внести зміни до додаткового договору оренди від 27.12.2013 до договору оренди землі від 27.02.2008, укладеного між міською радою та приватним акціонерним товариством «ПентоПак», на земельну ділянку площею 2,3594 га (кадастровий номер 3210500000:07:002:0034) під будівництво багатоповерхових житлових будинків у Соцмістечку в районі житлового будинку № 367 в м. Бориспіль, а саме у пункті 1 слова «з правом суборенди» виключити.

Оскільки відповідні зміни до вказаного договору оренди землі сторонами договору не внесені, то, на думку позивача, є всі підстави щодо внесення зазначених змін до договору оренди земельної ділянки в частині виключення у пункті 1 додаткового договору від 27.12.2013 до договору оренди землі від 27.02.2008, укладеного між сторонами у справі, слова «з правом суборенди».

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст. 792 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком сторони, тому недотримання вимог частини другої статті 188 Господарським кодексом України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє особу права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди однієї із сторін на зміну умов договору).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 17/5005/8502/2011, від 18.12.2012 у справі № 18/5005/7285/2012, у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 3-53гс12.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Разом з тим, за час вирішення даного спору в судовому порядку, позивач не надав до суду жодного доказу, який би підтверджував факт істотного порушення відповідачем своїх зобовязань за договором чи наявність інших випадках, встановлених договором або законом, що є підставою для внесення змін до договору за рішенням суду.

Таким чином, звертаючись до суду з вимогою внести зміни до додаткового договору від 27.12.2013 до договору оренди землі від 27.02.2008, укладеного між сторонами у справі, позивач не довів факт істотного порушення відповідачем умов договору або інших підстав з якими закон повязує настання правових наслідків у вигляді зміни умов зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, закон зобовязує позивача при зверненні до господарського суду довести наявність свого права і факт його порушення або оспорення з боку зобовязаної особи відповідача.

Разом з тим, позивач звертаючись з даним позовом, не зазначає та не надає доказів порушення його прав чи законних інтересів зі сторони відповідача, зокрема, наявністю у орендаря відповідача права на передачу земельної ділянку в суборенду.

Оскільки, позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, не довів наявність визначених законом підстав для внесення змін до договору за рішенням суду то суд приходить до висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, у звязку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 05.05.2016.