Рішення № 57540244, 27.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.2016 Справа № 905/1182/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про: стягнення недостачі у розмірі 9537,74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод», Донецька область, м. Маріуполь звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення недостачі у розмірі 9537,74 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Контракту №13-001768 від 31.05.2013р., специфікації №467 від 01.09.2015р., сертифікат якості №13001 від 14.09.2015р., накладна №48397731, акт загальної форми №12428 від 21.09.2015р., комерційний акт №БК027088/65 від 25.09.2015р., виписка з книги переважування від 24.09.2015р., рахунок-фактура №90557543 від 31.10.2015р.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (отримано 29.03.2016р.).

Представник відповідача в судове засідання не зявився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 06.04.2016р. не надав.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будьяких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Ухвалою суду від 06.04.2016р. явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою.

Оскільки судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1290/14 від 12.09.2014р., що підтверджується актом господарського суду Донецької області від 11.04.2016р. та розміщенням оголошенням про час та місце розгляду справи на електронній сторінці господарського суду Донецької області, яка міститься на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні», виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

31.05.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» (надалі Продавець) та «Metinvest International S.A.» (надалі Покупець) був укладений Контракт №13-001768 від 31.05.2013р. та специфікація №467 від 01.09.2015р. до Контракту №13-001768 від 31.05.2013р., на підставі яких на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький морський термінал» (надалі Вантажоотримувач) 16.09.2015р. за накладною №48397731 Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (надалі Вантажовідправник) зі станції відправлення Ясинувата Донецької залізниці на станцію ОСОБА_1 залізниці відвантажив у вагоні №55165419 вантаж катанку сталеву. При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагоні №55165419 60450 кг. Відповідно до накладної вантаж маркований двома капроновими стрічками.

Відповідно до ч.1. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3. ст. 909 ЦК України та ч.2. ст. 307 Господарського кодексу України (надалі ГК України) підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України (далі Статут) визначає, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Під час прибуття вагону на станцію призначення ОСОБА_1 залізниці на підставі ст. 24 Статуту була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу масі, зазначеній вантажовідправником у накладній. Так, з посиланням на складений вказаною станцією акт загальної форми №12428 від 21.09.2015р. було здійснене комісійне переважування вагону №55165419. За результатами комісійного переважування складений комерційний акт №БК027088/65 від 25.09.2015р. (надалі Комерційний акт), відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №55165419 виявилось: брутто 82050 кг., тара з брусу 22950 кг., нетто 59100 кг., що менше документа на 1350 кг.

У комерційному акті також зафіксовано, що погрузка в вагоні штабелем в 2 яруси: верхньому ярусі по 8 місць в 2 ряди (16 місць, погрузка нещільно), маркування 2-мя білими капроновими стрічками, маркування не порушена, з ліва на 3-м 4-м люком в 1 м ряду одна бухта порізана, відсутній 50% бухти, обв'язувальний дріт перебуває при вантажі, місця 1 і 2 ряду занурені з зазором 60-70 см. У нижньому ярусі навантаження по 8 місць в 2 ряди (16 місць) всі місця справні, поздовжні обв'язки не порушені.

Комерційний акт підписаний належними особами згідно з п.10. Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.

Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст. 110 Статуту передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною першою ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту, ч.2. ст. 924 ЦК України.

Суд приймає до уваги встановлені комерційним актом сліди доступу до вантажу, порушення його маркування. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Статтею 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України.

Частиною 1 ст. 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч.2. ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27. Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для катанки сталевої становить 0,5% маси, вказаної в перевізних документах.

За даними комерційного акту недостача у вагоні №55165419 складає 1350 кг.

Згідно специфікації №467 від 01.09.2015р. до Контракту №13-001768 від 31.05.2013р. та рахунку-фактури №90557543 від 31.10.2015р. вартість катанки сталевої складає 339 доларів США за одну метричну тону вага нетто.

На дату виявлення недостачі 11.03.2016р. встановлений Нацбанком України офіційний курс гривні до долара США становив 2551,9193 грн. за 100 доларів США.

Вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу (0,5% маси, зазначеної в перевізному документі) та заявлена у розмірі 9537,74 грн. Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що він є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 130 Статуту, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно зі ст. 133 Статуту, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним написом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На залізничній накладній №48397731 міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький морський термінал» (надалі Вантажоотримувача) до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (надалі Вантажовідправника). Переуступний напис оформлений належним чином: засвідчений підписами генерального директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький морський термінал».

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах, своїх зобовязань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у звязку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», Донецька область, м. Маріуполь до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення недостачі у розмірі 9537,74 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68; код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Ілліча, 54, блок 4; код ЄДРПОУ 00191193) суму збитків у розмірі 9537,74 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99