Рішення № 57540199, 28.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.2016 Справа № 905/991/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «НСК Прометей», м. Київ

до відповідача – Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ

про стягнення 9651,10 грн.

СУТЬ СПОРУ:

01.03.2016 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 9651,10 грн., з яких: 4998,00 грн. – основна заборгованість, 323,98 грн. – пеня, 347,12 грн. – 3% річних, 3982,00 грн. – інфляційні витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 1736 від 04.07.2013 р. за поставлену продукцію відповідно видаткової накладної №178 від 15.08.2013р. За несвоєчасне виконання грошового зобов’язання нарахована пеня у відповідності з вимогами п.6.2 договору і річні проценти та інфляційні витрати відповідно ст.625 Цивільного кодексу України.

21.03.2016 р. відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття представника в засідання та надання пояснень та доказів.

26.04.2016 р. відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяв № 17/452, в якому проти позовних вимог заперечує у зв’язку з тим, що згідно п. 3.1 постачальник був повинен разом з товаром передати відповідачу рахунок, накладну, податкову накладну та сертифікат, але відповідач не отримав рахунок та сертифікат, що свідчить про ненастання факту поставки продукції.

Також відповідач надав клопотання № 17/453, згідно якого просив застосувати спеціальну позовну давність, передбачену ст.ст. 258, 267 Господарського кодексу України до позову в частині стягнення пені за період з 28.08.2013року по 26.02.2014року і відмовити в задоволені вимог в частині стягнення пені в розмірі 323,98грн.

Сторони були належним чином повідомлені про часі і місце проведення судових засідань, про що свідчать підписи уповноважених осіб на повідомленнях про вручення поштових відправлень (ухвал господарського суду про порушення справи, відкладення розгляду), але представники жодного разу не явились на виклик суду в судове засідання і поважні причини не вказали.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, так як неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спор по суті.

Враховуючи достатність документів для вирішення спору по суті без представників сторін, які не скористувались своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого були належним чином повідомленні, про що свідчать підписи на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, клопотання сторін, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 1736 від 04.07.2013 р. товар, а також нараховані річні, пеня та інфляційні витрати за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні тексту договору, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог, господарським судом встановлено, що за підписаним керівниками підприємств договором поставки № 1736 від 04.07.2013 р. постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає і оплачує на умовах договору товар за ціною, в кількості, номенклатурі та вартості, які вказані в специфікації. Сума договору становить 4998,00 грн. з НДС (п. 2.2).

Строк та умови поставки вказуються в специфікації (п. 3.2).

Згідно п. 4.1 оплата проводиться шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в національній валюті на підставі рахунку. Інші умови оплати вказується в специфікації (п. 4.3).

Враховуючи, що договір має всі істотні умови для даного виду, він вважається судом укладеним.

За своїм змістом та правовою природою договір № 1736 від 04.07.2013 р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно специфікації № 1 постачальник (позивач ) повинен був поставити відповідачу товар - Лампа мет/гал SPL1000/T/H/960/E40 GE в кількості 7 штук, на загальну суму 4998,00 грн. (з ПДВ) в термін 5 днів з моменту підписання договору.

Постачальник (позивач) за накладною № 178 від 15.07.2013 р. передав представнику відповідача, який діяв від імені Публічного акціонерного товариства «Енермашспецсталь» за довіреністю № 1671 від 12.07.2013 р. весь товар, найменування якого вказано у специфікації № 1 на загальну суму 4998,00 грн. (з ПДВ). В тексті накладній є посилання на договір.

Оплата отриманого за специфікацією № 1 товару повинна бути здійснена відповідачем по факту поставки в термін 30 банківських днів,.

Відповідач отримав продукцію, зазначену у специфікації № 1 без будь-яких зауважень, а тому повинен був виконати зобов’язання по оплаті, строки яких визначені специфікацією № 1.

Суд враховує що відповідно до п. 4.1 договору «Оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в національній валюті України на підставі рахунку». Пунктом 4.3 передбачено сторонами умови оплати, які здійснюються відповідно до специфікації, в якій встановлено п. 2, що оплата проводиться по факту поставки в терміт 30 банківських днів.

Як вбачається з видаткової накладної № 178, товар отриманий представником відповідача за довіреністю №1671 на загальну суму 4998,00 грн. 15.07.2013 р. В накладній зазначено, що ця поставка відбулася відповідно договору № 1736 від 04.07.2013 р. і виставлений рахунок на оплату покупцеві № 392 від 01.07.2013 р.

Факт приймання товару за видатковою накладною № 178 від 15.07.2013 р. не спростовується відповідачем, а тому, посилання відповідача на недотримання Постачальником умов договору щодо виставлення рахунку не доведений.

Оскільки доведені факти поставки товару і несплата прийнятого товару відповідачем, господарський суд задовольняє вимогу про стягнення основного боргу в сумі 4998,00 грн.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Доведено, що відповідачем не були виконанні належним чином зобов’язання щодо оплати товару, і це стало підставою для господарських санкцій у вигляді застосування ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення 347,12 грн. 3% річних і 3982,00 грн. інфляційних втрат, а також відповідно до п. 5.2 договору пені в розмірі 323,98 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Вирішуючи вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 323,98 грн. за період з 28.08.2013 р. по 26.02.2014 р. (182 дні), господарський суд виходить з наступного.

Оскільки отримання товару відбулося 15.07.2013 р., з наступного дня починається строк 30 банківських днів для оплати товару, після якого наступає прострочення, з 28.08.2013 р.

При нарахуванні пені застосовуються строки позовної давності згідно діючого законодавства (п.3 ст.267 Цивільного кодексу України) на дату кінця розрахункового періоду за заявою відповідача.

Вимоги ст. 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов’язання повинно було бути виконано (на дату кінця розрахункового періоду).

При стягненні пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання застосовується правова норма Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», якою врегульовано обмеження строку нарахування пені і розміру, який не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ від суми боргу і шестимісячний строк.

Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до вищенаведеного, суд застосовує спеціальний строк позовної давності до нарахованої позивачем пені, згідно якого, строк позовної давності для нарахування пені сплив 28.08.2014 р., тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання зобов’язання. Таке нарахування є не зобов’язанням кредитора, а його законним правом.

Позивач скористувався своїм правом і вимагає з винної сторони у простроченні грошового зобов’язання сплати інфляційних втрат в сумі 3982,00 грн. за період з вересня 2013 р. по листопад 2015 р. і 3% річних в сумі 347,12 грн. за період з 28.08.2013 р. по 21.12.2015 р.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та позов задоволений частково, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно стягнутої суми, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 75, 33, 34, 49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НСК Прометей» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» заборгованості в розмірі 9651,10 грн., з яких: 4998,00 грн. – основна заборгованість, 323,98 грн. – пеня, 347,12 грн. – 3% річних, 3982,00 грн. – інфляційні витрати, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь (ЄДРПОУ 00210602, 84306, Донецька область, м. Красноармійськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НСК Прометей» (ЄДРПОУ 38359889, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 28) 4998,00 грн. – основної заборгованості, 347,12 грн. – 3% річних, 3982,00 грн. – інфляційних витрат, 1331,74 грн. – судовий збір.

В решті заявленого відмовити за недоведеністю підстав.

Суддя С.Ю. Гринько