Рішення № 57540129, 27.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.2016 Справа № 905/1067/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть», Запорізька область, м. Василівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке

про: стягнення заборгованості у розмірі 88349,95 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 27.02.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №ББУ/ДУ154/СЛ/15 від 10.12.2015р.

В судовому засіданні 06.04.2016р.

оголошено перерву до 27.04.2016р.

до 11:15 год.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть», Запорізька область, м. Василівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке про стягнення заборгованості у розмірі 88349,95 грн., а саме: 45327,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 2096,86 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5582,69 грн., пені у розмірі 35342,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №ДУ-2014/93-КП від 03.01.2014р., специфікації: від 26.08.2014р., від 17.10.2014р., від 18.11.2014р., від 18.12.2014р., рахунки-фактури: №СФ-0000181 від 04.02.2015р., №СФ-0000265 від 06.02.2015р., №СФ-0000476 від 03.03.2015р., видаткові накладні: №РН-04023 від 04.02.2015р., №РН-06022 від 06.02.2015р., №РН-03036 від 03.03.2015р., довіреності: №76 від 03.02.2015р., №93 від 06.02.2015р., №169 від 03.03.2015р., товарно-транспортні накладні: №0402-2 від 04.02.2015р., №0602-1 від 06.02.2015р., №0303-2 від 03.03.2015р., банківські виписки, претензія №17/12-7 від 17.12.2015р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав клопотання про уточнюючий розрахунок штрафних санкцій, в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1847,85 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5509,43 грн., пені у розмірі 30362,49 грн., у звязку з арифметичною помилкою.

Суд розглядає справу з урахуванням наданої заяви, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Сума заборгованості складає 45327,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1847,85 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5509,43 грн., пені у розмірі 30362,49 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в який просить припинити провадження по справі, у звязку з відсутністю предмету спору. Також, через канцелярію суду надав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:, Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3», м. Київ.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

03.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю « Торгова компанія «Спецзапчасть» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (надалі Покупець) був укладений договір № ДУ-2014/93-КП (надалі Договір), відповідно до якого постачальник зобовязується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі Продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях, які є невідємними частинами до цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, Покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлену в його власність Продукцію відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.8.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Умовами п.4.1. Договору, поставка Продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристики і в строки, погоджені Сторонами в Специфікаціях до цього Договору.

Приписами п.4.2. Договору, умови поставки Продукції DDP, відповідно «Інкотермс 2000», з обліком і обмовок, що містяться в цьому Договорі і/або відповідних Специфікаціях до Договору.

Згідно п.4.3. Договору, на доказ поставки Постачальник зобовязаний надати Покупцю наступні товарно-супровідні документи:

-рахунок-фактура;

-податкова накладна;

-видаткова накладна;

- відповідні товарно-транспортні накладні;

-сертифікат якості та/або паспорт;

-сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обовязковій сертифікації).

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що обовязки Постачальника вважаються виконаними з моменту передання продукції в розпорядження Покупця в узгодженому пункті призначення поставки. Обовязки Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати продукції.

Згідно п.4.11. Договору, право власність на продукцію переходить від Постачальника до Покупця після виконання Покупцем всіх необхідних процедур з приймання продукції за кількістю, якістю та комплектністю та підписання Покупцем видаткової накладної.

Відповідно п.5.1. Договору, загальна сума договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, але не більше 990000,00 грн. з ПДВ.

Умовами п.5.2. Договору, ціни на поставлену Постачальником Продукції встановлюються Сторонами у відповідності до специфікацій до цього договору.

Згідно п.5.3. Договору, розрахунки за поставлену Постачальником Продукції до цього договору здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідної партії Продукції. У разі, якщо термін оплати припадає на вихідний / неплатіжними день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Сторонами підписані Специфікації: від 26.08.2014р., від 17.10.2014р., від 18.11.2014р., від 18.12.2014р. до договору №ДУ-2014/93-КП від 03.01.2014р., відповідно до яких узгодили найменування, кількість та ціну продукції, умови поставки, умови оплати.

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу продукцію відповідно до специфікацій: від 26.08.2014р. у розмірі 59379,41 грн., від 17.10.2014р. у розмірі 20518,86 грн., від 18.11.2014р. у розмірі 156511,44 грн., від 18.12.2014р. у розмірі 49524,00 грн., на загальну суму 285933,71 грн. та рахунки-фактури: №СФ-0000181 від 04.02.2015р., №СФ-0000265 від 06.02.2015р., №СФ-0000476 від 03.03.2015р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», підтверджується видаткові накладні: №РН-04023 від 04.02.2015р., №РН-06022 від 06.02.2015р., №РН-03036 від 03.03.2015р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджені відповідних довіреностях: №76 від 03.02.2015р., №93 від 06.02.2015р., №169 від 03.03.2015р., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно до банківських виписок, відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі: 122078,92 грн., 38628,72 грн., що разом становить 160707,64 грн.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обовязок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості на час розгляду справи становить 45327,80 грн. основного боргу, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1847,85 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5509,43 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 1847,85 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5509,43 грн., розраховані за кожною накладною, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 30362,49 грн., відповідно до п.6.6. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.6.6. Договору, передбачено, що у разі несвоєчасної сплати Продукції, Покупець, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобовязання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобовязання щодо оплати поставленого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобовязання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 30362,49 грн., розрахована за кожною накладною, відповідно до п.6.6. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Клопотання відповідача до уваги судом не приймаються так, як вони спростовуються матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 627, 629, 530, 549, 625, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть», Запорізька область, м. Василівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке про стягнення заборгованості у розмірі 83047,57 грн., а саме: 45327,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1847,85 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5509,43 грн., пені у розмірі 30362,49 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, б.1, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Ліхачова, буд. 2; код ЄДРПОУ 36549406) заборгованість у розмірі 45327,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1847,85 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5509,43 грн., пені у розмірі 30362,49 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2016р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99