Рішення № 57540082, 25.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2016 Справа № 905/1039/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛІНДУСТРІЯ», м. Львів Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ВІДБУДОВА», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 117752,59 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛІНДУСТРІЯ», м. Львів Львівської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ВІДБУДОВА», м. Маріуполь Донецької області, основного боргу у розмірі 114627,50 грн., та 3% річних у розмірі 3125,09 грн. (Всього 117752,59 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №111411 від 13.12.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії видаткових накладних № 2/041 від 02.04.2014 р., № 2/042 від 02.04.2014 р., № 2/043 від 02.04.2014 р., № 2/044 від 02.04.2014 р., № 2/045 від 02.04.2014 р., № 3/061 від 03.06.2014 р., № 11/062 від 11.06.2014 р., № 9/078 від 09.07.2014 р., № 9/079 від 09.07.2014 р., № 22/081 від 22.08.2014 р., № 13/102 від 13.10.2014 р., № 13/115 від 13.11.2014 р., № 22/013 від 22.01.2015р.

12 березня 2016 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до позовних документів помилково не вкладеного до цінного листа платіжного доручення ТзОВ «ГАЛІНДУСТРІЯ» № 358 від 29.02.2016 р. у сумі 1766,29 грн. про сплату судового збору.

22 березня 2016 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Розгляд справи відкладався.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами на підставі вимог ст.75 ГПК України, так як матеріалів у справі цілком достатньо для її розгляду, правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд –

ВСТАНОВИВ :

13 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛІНДУСТРІЯ», м. Львів Львівської області (надалі по тексту - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА», правонаступником, якого починаючи з 25 березня 2015 року, являється – Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД ВІДБУДОВА», м. Маріуполь Донецької області (надалі по тексту – покупець) укладений договір поставки № 111411, згідно умов якого постачальник зобов’язався поставити у власність покупця продукцію в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у даному договорі. Покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності до умов даного договору.

Згідно п. 3.1 договору, замовлення виконується у визначений у Замовленні строк поставки. Строк поставки відраховується з дати замовлення, і складає 14 календарних днів.

У відповідності до п.5.1. договору, строк оплати визначається 60 днів з дня передачі товарів за даною Угодою, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА». Залежно від того, яка з цих подій сталася пізніше.

Датою фактичної сплати Сторони вважають дату зарахування коштів на рахунок «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА»,чи Постачальника. У випадку, якщо суми утримуються «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА», датою фактичної сплати вважається дата підписання «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА», заяви про зарахування зустрічних вимог (п. 5.2 договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставки, за видатковими накладними № 2/041 від 02.04.2014 р., № 2/042 від 02.04.2014 р., № 2/043 від 02.04.2014 р., № 2/044 від 02.04.2014 р., № 2/045 від 02.04.2014 р., № 3/061 від 03.06.2014 р., № 11/062 від 11.06.2014 р., № 9/078 від 09.07.2014 р., № 9/079 від 09.07.2014 р., № 22/081 від 22.08.2014 р., № 13/102 від 13.10.2014 р., № 13/115 від 13.11.2014 р., № 22/013 від 22.01.2015р. позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 114627,50 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про продукцію, а також містить відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

З урахуванням умов оплати відповідно до договору та видаткових накладних відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар відповідно до 02.06.2014 р. за видатковою накладною № 2/041; до 02.06.2014 р. за видатковою накладною № 2/042; до 02.06.2014 р. за видатковою накладною № 2/043; до 02.06.2014 р. за видатковою накладною № 2/044; до 02.06.2014 р. за видатковою накладною № 2/045; до 04.08.2014 р. за видатковою накладною № 3/061; до 11.08.2014 р. за видатковою накладною № 11/062; до 08.09.2014 р. за видатковою накладною № 9/078; до 08.09.2014 р. за видатковою накладною № 9/079; до 21.10.2014 р. за видатковою накладною № 22/081; до 12.12.2014 р. за видатковою накладною № 13/102; до 12.01.2015 р. за видатковою накладною № 13/115.

Станом на час подачі позовної заяви до суду, сума основного боргу у сумі 114627,50 грн. відповідачем не сплачена.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу несплачена та підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛІНДУСТРІЯ», м. Львів Львівської області, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 114627,50 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв’язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 3125,09 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов’язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених у умовах договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 3125,09 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛІНДУСТРІЯ», м. Львів Львівської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ВІДБУДОВА», м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 117752,59 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ВІДБУДОВА», (87547, Донецька область, Жовтневий район, м. Маріуполь, вул.50 років СРСР, буд. 61, ЄДРПОУ 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛІНДУСТРІЯ» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Івана Мележа, 2, ЄДРПОУ 32409457) основну заборгованість у розмірі 114627,50 грн., 3% річних у розмірі 3125,09 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1766,29 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.04.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2016р.

Суддя Л.Д. Подколзіна