Рішення № 57540069, 18.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2016 Справа № 905/702/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування», м. Краматорськ Донецької області

про стягнення 442 543,86 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 06/11-14 від 17.03.2014р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування», м. Краматорськ Донецької області, основного боргу у розмірі 215 375,31 грн., пені у розмірі 215 375,31 грн., інфляційних витрат у розмірі 5 855,13 грн. та 3% річних у розмірі 1 937,91 грн. (Всього 442 543,86 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 361 від 01.10.2008р. в частині розрахунків за поставлену відповідачу теплову енергію за період 01.11.2011р. 01.11.2015р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору з додаткової угоди від 06.05.2010р. до нього, копії актів-рахунків за договором, копії актів-звірки взаєморозрахунків, копію ухвали господарського суду Донецької області від 27.03.2014р. у справі № 45/57б про банкрутство.

11 березня 2016 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14 березня 2016 року у судовому засіданні позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних ухвалою суду документів.

Суд долучив до матеріалів справи надані позивачем документи.

Справа слуханням відкладалась.

14 квітня 2016 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника та повідомив суд, що сплатив борг у суму 2 000 грн. по платіжному дорученню № 7 від 18.03.2016р. Крім того, відповідач надав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2007р. по 01.03.2016р. підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

18 квітня 2016 року у судовому засіданні позивач надав уточнення до позову та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 215 375,31 грн., пеню у розмірі 215 375,31 грн., інфляційних витрат у розмірі 7 793,50 грн., 3% річних у розмірі 1 814 грн. (Всього 440 358,13 грн.).

Суд розглядає позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не зявився.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ :

01 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області (надалі по тексту теплопостачальна організація) та Публічним акціонерним товариством «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування», м. Краматорськ Донецької області (надалі по тексту - споживач) укладений договір купівлі-продажу № 361, згідно умов якого теплопостачальна організація зобовязалась постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку № 1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невідємною частиною цього договору, а споживач зобовязується приймати та оплачувати теплову енергію за становленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.6.1. договору, споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) місяців з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

06 травня 2010 року сторонами підписана додаткова угода № 1 до договору.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

На виконання умов договору, позивач на протязі 2011 2015 років неодноразово вручав відповідачу акти-рахунків на суму 255 201,67 грн., в яку увійшов борг за період з 2011 року по 2015 рік.

Враховуючи ті обставини, що ухвалою господарського суду Донецької області від 27.03.2014р. у справі № 45/57б затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідача включено до реєстру кредиторів у сумі основного боргу 37 826,36 грн. Сума основного боргу становить 215 375,51 грн.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 215 375,51 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У звязку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобовязання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у сумі 215 375,31 грн., інфляційних витрат у сумі 7 793,51 грн. та 3% річних у сумі 1 814 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обовязку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.2.4. договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення у відповідності до ЗУ «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території» № 686-XIV від 20.05.1999р.

Судом встановлено, що пеня у розмірі 215 375,31 грн. нараховується позивачем на заборгованість за поставлену теплову енергію з початку 2011 року по 2015 рік включно.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивач нарахував пеню в порушення умов передбачених законом на заборгованість за період з 2011р. по 2015р., пеня у розмірі 215 5375,31 грн. стягненню не підлягає.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 7 793,51 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.6.1. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 814 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ Донецької області, до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування», м. Краматорськ Донецької області, про стягнення 440 358,13 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут машинобудування» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10, ЄДРПОУ 04601771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, ЄДРПОУ 34657789) основний борг у розмірі 215 375,31 грн., інфляційні витрати у розмірі 7 793,51 грн., 3% річних у розмірі 1 814 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 374,74 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.04.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2016р.

Суддя Л.Д. Подколзіна