Рішення № 57538159, 05.05.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" травня 2016 р. Справа № 911/787/16

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1)

до Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (08000, Київська обл., Макарівський район, селище міського типу Макарів, вулиця Гагаріна, 1)

про стягнення 52123,74 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, (дов. №137/16 від 01.02.2016);

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась з позовом до Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» про стягнення 38309,86грн заборгованості за період з 01.10.2013 по 01.03.2016 по договору про реструктуризацію заборгованості №14/12-206 від 28.02.2012 по оплаті отриманого по договору поставки №06/10-1320-БО-17 від 14.10.2010 природного газу, а також нарахованих за прострочення платежів пені у сумі 6399,24грн, штрафу у мусі 3658,91грн, інфляційних у сумі 3499,25грн і 3% річних у сумі 256,48грн.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, не скористався наданими йому Господарським процесуальним кодексом України правами, у засідання не зявився, відзив на позов не наддав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (кредитор) та Комунальне підприємство Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (боржник) 28.05.2012 уклали договір №14/12-206 про реструктуризацію заборгованості (далі Договір про реструктуризацію), відповідно до якого домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/10-1320-БО-17 від 14.10.2010 (далі Договір поставки) (арк. с. 14-17).

Пунктом 1.1 Договору про реструктуризацію встановлено, що загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації, складає 233753,98грн станом на 31.03.2012.

Згідно пункту 2.2 Договору про реструктуризацію боржник зобовязався сплатити у повному обсязі суму основного боргу шляхом сплати зобовязання частинами відповідно встановленого у цьому пункті графіку погашення заборгованості (далі Графік). Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Графіком передбачено сплату заборгованості частинами починаючи з травня 2012 року по квітень 2016 року.

За умовами пункту 3.4 Договору про реструктуризацію за прострочення виконання зобовязань, вказаних у пункті 2.2 цього Договору, боржник зобовязався сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.

Згідно пункту 2.5 Договору про реструктуризацію у випадку, якщо у боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти, що надійшли від боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30.04.2016, а в частині виконання зобовязань за Договором до їх повного виконання. Договір може бути достроково припинений у разі дострокової сплати Боржником реструктуризованої суми основного боргу перед кредитором (пункт 5.1, 5.2).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 550 цього Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як стверджує позивач, прострочена сума боргу відповідача перед позивачем по Договору про реструктуризацію за період з 01.10.2013 по 01.03.2016 становить 38309,86грн.

Зазначені доводи відповідачем не спростовані, докази належного виконання умов Договору про реструктуризацію ним не надані.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 38309,86грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

За прострочення відповідачем встановлених Графіком строків внесення платежів позивач нарахував за період з 04.03.2015 по 01.03.2016 і заявив до стягнення пеню у сумі 6399,24грн.

Перевіривши її розрахунок, яки наведений позивачем у позовній заяві, суд встановив, що він не суперечить вимогам діючого законодавства, а тому вимога про стягнення пені у сумі 6399,24грн підлягає задоволенню.

Позивач також нарахував і заявив до стягнення за прострочення платежів березня 2015 року січня 2016 року штраф у сумі 3658,91грн., розрахунок якого наведений у позовній заяві.

Перевіривши цей розрахунок суд встановив, що він частково не відповідає умовам Договору про реструктуризацію, оскільки позивачем всупереч умов пункту 3.4 цього Договору нарахований штраф на суми платежів, які були прострочені менше тридцяти днів.

Так, позивачем нарахований штраф у сумі 340,89грн за прострочення платежу у сумі 4869,87грн за червень 2015 року. Проте, платіж червня 2015 року прострочений відповідачем на 23 дні: строк оплати згідно Графіку 30.06.2015, оплата фактична за даними позивача 24.07.2015).

Позивачем згідно розрахунку також нарахований штраф у сумі 340,89грн за прострочення платежу за січень 2015 року, кількість днів прострочення якого вказана позивачем у розрахунку (= у позові) і становить 29 днів, що також суперечить умовам пункту 3.4 Договору про реструктуризацію та обставинам справи. Нарахування штрафу за прострочення цього платежу є завчасним.

За таких обставин вимоги про стягнення штрафу за прострочення платежів за червень і січень 2015 року безпідставні і задоволенню не підлягають.

Правомірними є вимоги про стягнення штрафу за прострочення платежів понад тридцять днів у сумі 2977,13грн (3658,91 340,89 340,89).

Позивач також просить стягнути з відповідача нараховані за період з 01.10.2013 по 01.03.2016 3% річні у сумі 256,48грн, розрахунок яких перевірений судом і визнаний таким, що не суперечить обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

А тому ця вимога також підлягає задоволенню.

Позивачем заявлені до стягнення інфляційні у сумі 3499,25грн, які нараховані за прострочення оплати за період з жовтня 2013 року по січень 2016 року.

Розрахунок інфляційних перевірений судом і визнаний таким, що не суперечить обставинам справи і вимогам діючого законодавства, а тому вимога про стягнення інфляційних у сумі 3499,25грн обґрунтована і підлягає задоволенню.

Беручи до уваги викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (08000, Київська обл., Макарівський район, селище міського типу Макарів, вулиця Гагаріна, будинок 1, код 24879244) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код 31301827) грошові кошти у сумі 51441,96грн (пятдесят одну тисячу чотириста сорок одну грн. 96коп), з яких: заборгованість у сумі 38309,86грн, пеня у сумі 6399,24грн, штраф у сумі 2977,13грн, 3% річних у сумі 256,48грн, інфляційні у сумі 3499,25грн; та витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00грн (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.).

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене і підписане 05.05.2016.