Ухвала суду № 57537939, 04.05.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-95-12

У Х В А Л А

"04" травня 2016 р. Справа № 911/1487/16

Суддя Христенко О.О., розглянувши позовні матеріали

за позовом Міністерства охорони здоров’я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського,

буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіоліс Трейд ЛТД» (09104,

Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, буд. 218-А, код

ЄДРПОУ 36176867)

про стягнення 78 842 613,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Міністерства охорони здоров’я України до товариства з обмеженою відповідальністю «Фіоліс Трейд ЛТД» про стягнення 78 842 613,86 грн. Крім того, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові суми товариства з обмеженою відповідальністю «Фіоліс Трейд ЛТД» у межах суми заявлених позовних вимог та відстрочити йому сплату судового збору за подання позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю «Фіоліс трейд ЛТД» до прийняття судового рішення у даній справі.

Згідно із пунктом 4 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно пункту 3 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Спеціальним законом, що регулює зазначені питання, є Закон України «Про судовий збір», статтею 2 якого визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду, тобто позивачі. Відповідно до частини 1 ст. 3 вказаного закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За таких обставин, в даному випадку обов’язок сплати судового збору законом покладено на позивача – Міністерство охорони здоров'я України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Оригінал платіжного доручення має бути доданий до позовної заяви.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вищезазначених вимог, позивачем до позову доказів сплати судового збору не додано.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може за своєю ініціативою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної в пункті 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б об’єктивно свідчили про неможливість позивачу виконати вимоги закону та сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі, а саме в сумі 206 700 грн.

Відповідно до вищевикладеного, враховуючи конституційний принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), суд робить висновок про те, що заява про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, позивачем не подано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 4 частини першої статті 63 ГПК України.

Згідно із пунктом 6 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 ГПК України позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким чином, за змістом частини другої ст. 34 ГПК України єдиним належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви є опис вкладення в лист.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи копії опису вкладення у цінний лист від 28.04.2016, позивачем відповідачу було направлено позовну заяву в 1 примірнику, однак позивач не направив відповідачу додатки до позовної заяви, які були подані до суду, та перелік яких наведений в позовній заяві.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України.

Така ж позиція викладена в пункті 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до якої у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 4, 6 частини першої, частиною третьою статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Позовну заяву від 28.04.2016р. № 14.02-01/110 Міністерства охорони здоров’я України разом з доданими до неї документами (всього на 99 аркушах) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя О.О. Христенко