Рішення № 57537655, 27.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.16р. Справа № 904/4992/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Строй", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробничий комплекс "Авангард", м. Дніпропетровськ

про стягнення 553 784 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 04.01.2016р. № 1;

ОСОБА_2 - представник, дов. від 09.02.2016р. № 4 (був присутній у судових засіданнях 07.08.2015р.,15.02.2016р. та 16.02.2016р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 08.09.2015р. №1351 (був присутній у судових засіданнях 05.08.2015р., 06.08.2015р., 07.08.2015р., 22.09.2015р., 24.09.2015р., 04.02.2015р., 15.02.2015р. та 16.02.2015р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 553 784 грн. 00 коп. - вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання відповідно до умов Договору від 25.06.2014р. №25/06-14 про відповідальне зберігання.

Відповідач у відзиві (вх.№51264/15 від 05.08.2015р.) на позов зазначає про те, що: - згідно даних бухгалтерського та податкового обліку відповідача на підприємстві відповідача не рахується на позабалансовому обліку майно, що є предметом даного позову, тому жодних зобов'язань у відповідача перед позивачем немає; - примірник договору про відповідальне зберігання №25/06-14 від 25.06.2014р., копію якого направив на адресу позивач, в діловиробництві і у будь-яких супутніх до нього матеріалах відсутній; - у відповідача не рахується складських приміщень за адресою, яка наведена в наданій позивачем копії договору; - акт приймання - передачі об'єкту на зберігання не містить у собі інформації про те, до якого договору (з номером та датою) відноситься цей документ.

Позивач у поясненнях (вх.№6657/16 від 03.02.2016р.) просить позовні вимоги задовольнити повністю посилаючись на те, що: - судовим експертом зазначено, що наявні розбіжності не дають основи для негативного висновку; - після прийняття судом рішення про призначення експертизи відповідачем була надана печатка з відбитком зовсім іншим, ніж на договорі відповідального зберігання від 25.06.2014р.; - позивач в обґрунтування заявлених вимог надав належні та допустимі докази виникнення між сторонами правовідносин з відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей - договір відповідального зберігання від 25.06.2014р. та докази передачі відповідного майна - акт прийняття-передачі від 25.06.2014р.; - висновок експерта не є належним та допустимим доказом обґрунтованості заперечень відповідача щодо укладання між сторонами певних правовідносин.

Також позивач у поясненнях (вх.№8828/16 від 12.02.2016р.) просить позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що: - 25.06.2014р. між позивачем та відповідачем був укладений договір відповідального зберігання від 25.06.2014р. №25/06-14; - на підставі договору відповідач прийняв від позивача ТМЦ, що були зазначені в акті приймання-передачі від 25.06.2014р.; - транспортування та розміщення предмета зберігання здійснювалось силами та засобами зберігача.

Відповідач у доповненому відзиві (вх.№8844/16 від 12.02.2016р.) на позов та поясненнях до результатів судової експертизи просить у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що: - встановлено, що печатка відповідача не відповідає дійсності, а отже, правочин між сторонами є недійсним; - достовірно не встановлено, що підпис вказаний на договорах та додатках до нього містить оригінальний (власноручний) підпис директора ОСОБА_4; - згідно даних бухгалтерського та податкового обліку відповідача, на підприємстві не рахується на позабалансовому обліку майно, що є предметом даного позову; - примірник договору про відповідальне зберігання від 25.06.2014р. № 25-06-14 в діловиробництві і у будь-яких супутніх до нього матеріалах, є відсутній; - фактичні дані, які підтверджують відповідну звітність до контролюючих органів, у відповідача не рахується складських приміщень за адресою, яка наведена в наданій позивачем копії договору; - акт приймання-передачі об'єкту на зберігання не містить у собі інформацію про те, до якого договору відноситься цей документ; - у відповідності до інформації державної податкової інспекції у Ленінському районі, було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Апекс-строй" не має взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "КВК "Авангард" за період з червня 2014р. по теперішній час.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016р. у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5.

В подальшому Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 до господарського суду Дніпропетровської області було подано клопотання (додаток до листа вх. №18777/16 від 29.03.2016р.) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №2485, з проханням надати такі додаткові матеріали: - вільні зразки підпису (25-30) та почерку (на 20-25 арк.) ОСОБА_4 в різнохарактерних документах (оригінали): паспортах, заявах про видачу паспорта (Форма №1), особовій справі, протоколах, договорах, додаткових угодах, довіреностях, актах, статутах, листах, наказах, заявах, освідченнях, трудовій книжці, квитанціях, щотижневиках, бухгалтерських, податкових, банківських документах і т.п., виконані до 2014 року; - експериментальні зразки підпису (на 4-6 арк.) ОСОБА_4, виконані на лінованих та нелінованих аркушах паперу; всі зразки повинні бути надані в оригіналах та оформлені відповідно до пункту 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень до вказаної вище інструкції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016р. провадження у справі №904/4992/15 було поновлено, справу призначено до розгляду в засіданні на 27.04.16р. о 12:00год., зобовязано відповідача до судового засідання надати вільні зразки підпису (25-30) та почерку (на 20-25 арк.) ОСОБА_4 в різнохарактерних документах (оригінали): паспортах, заявах про видачу паспорта (Форма №1), особовій справі, протоколах, договорах, додаткових угодах, довіреностях, актах, статутах, листах, наказах, заявах, освідченнях, трудовій книжці, квитанціях, щотижневиках, бухгалтерських, податкових, банківських документах і т.п., виконані до 2014 року, а також забезпечити явку у судове засідання ОСОБА_4 для виготовлення експериментальних зразків підпису.

У судове засідання 27.04.2016р. представник відповідача та ОСОБА_4 не зявилися, про причини неявки суду не відомо; витребуваних господарським судом документів не надано.

Згідно відстеження пересилання поштових відправлень Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відправлення за штрихокодовим ідентифікатором 4930000212670 з повідомленням про час і місце судового засідання, спрямоване господарським судом Дніпропетровської області на адресу відповідача, надійшло до відділення звязку 13.04.2016р. та отримано адресатом за довіреністю 26.04.2016р.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обовязків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України).

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, а також враховуючи, що 27.04.2016р. є останнім днем продовженого строку розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2014р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Апекс-Строй, як поклажодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробничий комплекс "Авангард", як зберігачем, було укладено Договір №25/06-14 про відповідальне зберігання (надалі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на тимчасове відповідальне зберігання лист алюмінієвий композитний (в подальшому обєкт зберігання) відповідно до переліку, викладеному в акті приймання-передачі обєкту на зберігання, без права їх використання у господарському обороті зберігача протягом строку зберігання, з подальшим поверненням обєкту зберігання поклажодавцю без зміни його якісних або кількісних характеристик.

Відповідно до пункту 1.4 Договору адреса зберігання м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 91.

Строк зберігання: з 25.06.2014р. по 15.05.2015р. включно (пункт 1.5 Договору).

Згідно з пунктом 1.3 Договору вартість обєкту зберігання визначається сторонами в акті приймання-передачі обєкту на зберігання із врахуванням ринкової вартості обєкту.

Відповідно до пункту 2.1 Договору обєкт передається на зберігання зберігачу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Криворізьке шосе, 35, на підставі акту приймання-передачі обєкту на зберігання, в якому визначається перелік обєкту зберігання та його вартість; транспортування та розміщення предмету зберігання здійснюється силами та засобами зберігача.

При прийманні обєкта на зберігання обєкт маркується; маркування повинне містити номер договору та порядковий номер обєкту із загальної кількості, що передається на зберігання за цим договором (пункт 2.3 Договору).

Як вбачається на виконання умов Договору відповідно до акту від 25.06.2014р. приймання-передачі обєкту на зберігання позивачем було передано, а відповідачем прийнято на відповідальне зберігання майно алюмінієвий композитний лист Aluprom YT-001 4 мм polyester 0,4 мм 1250*5800 мм з підготовкою до продажу, вартістю 159 грн. 61 коп. за1 м.кв., у кількості 899 кв.м., загальною вартістю 143 493 грн. 55 коп.; майно передане у стані, що відповідає характеристикам та якостям матеріалу такого характеру.

Згідно з пунктом 2.2 Договору строк зберігання дорівнює кількості повних календарних місяців із дня підписання ОСОБА_1 приймання-передачі обєкту на зберігання, до моменту видачі, що визначається датою підписання акту зняття із зберігання, причому неповний місяць фактичного зберігання оплачується поклажодавцем в розмірі місячної плати, якщо кількість днів для зберігання становить не менше 15-ти календарних днів.

Відповідно до пункту 3.1 Договору обєкт повертається із зберігання поклажодавцю на підставі ОСОБА_1 повернення обєкту зі зберігання.

Як вбачається позивач звертався до відповідача з листом від 29.04.2015р. №34 „Щодо повернення майна з відповідального зберігання, відповідно до якого у звязку з закінченням дії Договору просив організувати та забезпечити повернення вказаного майна представнику позивача 15.05.2015р. о 09.00 год. у визначеному в Договорі місці зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи положення пункту 1.5 Договору, відповідач повинен був повернути прийняте на зберігання майно до 15.05.2015р. (включно).

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу алюмінієвого композитного листа Aluprom YT-001 4 мм polyester 0,4 мм 1250*5800 мм з підготовкою до продажу, вартістю 159 грн. 61 коп. за 1 м.кв., у кількості 899 кв.м., загальною вартістю 143 493 грн. 55 коп.

Відповідач у листі (вих. №1107 від 13.05.2015р.) повідомив позивача про те, що згідно даних бухгалтерського та податкового обліку у відповідача не рахується на позабалансовому обліку майно, повернення якого вимагає позивач, як і не рахуються зобовязання щодо його зберігання.

Позивач вважає, що у звязку з неповерненням відповідачем обєкту зберігання відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу збитки в розмірі вартості прийнятого на зберігання майна із врахуванням ринкової вартості обєкту зберігання на момент здійснення відшкодування його вартості; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (частина 1 статті 942 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості; річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Частиною 1 статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (пункт 1 частини 1 статті 951 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було передано відповідачу на зберігання майно алюмінієвий композитний лист Aluprom YT-001 4 мм polyester 0,4 мм 1250*5800 мм з підготовкою до продажу, вартістю 159 грн. 61 коп. за 1 м.кв., у кількості 899 кв.м., загальною вартістю 143 493 грн. 55 коп.

Доказів повернення переданого на відповідальне зберігання майна відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Суд не може прийняти до уваги думку відповідача щодо недійсності Договору та неприйняття відповідачем від позивача на зберігання майна, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2015р. у справі №904/4992/15 було призначено судову експертизу, на вирішення якої були поставлені питання щодо підписання договору про добровільне зберігання від 25.06.2014р. №25/06-14 та акту приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард ОСОБА_4, а також щодо відповідності відбитку наданої на дослідження печатки Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард відбитку печатки цього підприємства на договорі про добровільне зберігання від 25.06.2014р. №25/06-14 та акті приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р.

Згідно висновку від 18.12.2015р. №4225/4226-15 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по справі №904/4992/15, здійсненого Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, щодо підписання договору про добровільне зберігання від 25.06.2014р. №25/06-14 та акту приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард ОСОБА_4 встановлено, що:

- аналіз ознак письма, який включає в себе вивчення всіх почергових властивостей: загальних та окремих /ідентифікаційних і діагностичних/, показав, що досліджувані підписи виконані почерком, ступінь виробленості якого висока (на це вказує навик письма, який пристосований до швидкого темпу та характеризується високою координацією рухів); підпис простий, конструктивно простий; розмір, розгін та розстановка середні; переважна форма рухів прямолінійно-дугова; положення повздовжніх вісей (нахил) право нахильне; напрямок рухів при виконанні дугових елементів переважно лівоокружний; натиск середній недиференційований; розміщення підписів відносно бланкового рядка перетинають його;

- при порівняні кожного досліджуваного підпису зі зразками підпису ОСОБА_4 між ними були встановлені збіжності за загальним виглядом та транскрипцією; за загальними ознаками почерку:

ознаки, що відображають ступінь та характер сформованості письмово-рухового навику: виробленість, що характеризується координацією та темпом рухів; структурна складність почерку;

ознаки, які відображають структурні характеристики рухів: переважні форма та напрямок рухів, протяжність рухів (розмір та розстановка), ступінь звязності;

ознаки, що відображають просторову орієнтацію почеркових обєктів: розміщення підписів відносно бланкового рядка, а також за варіантами окремих ознак почерку;

форма зєднання першого та другого вертикальних елементів літери „А петльова;

форма початкового штриха першого вертикального елементу літери „А дугова;

розміщення горизонтального елементу літери „А відносно вертикальних елементів перетинає вертикальні елементи в серединній лінії;

напрямок рухів при виконанні горизонтального елементу літери „А такий, що піднімається;

спосіб формування надрядкового елементу розчерку петля, сформована правим та лівим дуговими штрихами;

взаємне розміщення верхніх екстремумів літери „А та розчерку розчерку вище;

- поруч з цим, між досліджуваними підписами та зразками підпису ОСОБА_4 були встановлені розбіжності за окремими ознаками почерку, а саме: 1) взаємне розміщення нижніх екстремумів першого та другого вертикальних елементів літери „А: - у досліджуваних підписах другого елементу нижче, у зразках підпису ОСОБА_4 другого елементу вище; 2) вид звязку другого вертикального та горизонтального елементів літери „А: - у досліджуваних підписах суцільний з петльовою формою зєднання, у зразках підпису ОСОБА_4 інтервальний; 3) форма лівої частини горизонтального елементу літери „А: у досліджуваних підписах дугова, у зразках підпису ОСОБА_4 близька до прямолінійної;

- при оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що ні збіжності, ні розбіжності ознак не можуть бути основою для позитивного чи негативного висновку у звязку з чим судовий експерт приходить до висновку, що вирішити питання про виконавця підписів від імені ОСОБА_4 в графі „Директор з боку зберігача договору №25/06-14 про відповідальне зберігання від 25.06.2014р. та в графі „Прийняв акту приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р. самим ОСОБА_4 або іншою особою, не надається за можливе.

Також згідно висновку від 18.12.2015р. №4225/4226-15 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів по справі №904/4992/15, здійсненого Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, щодо відповідності відбитку наданої на дослідження печатки Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард відбитку печатки цього підприємства на договорі про добровільне зберігання від 25.06.2014р. №25/06-14 та в акті приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р., три досліджувані відтиски печатки Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард (для документів), розташовані в договорі №25/06-14 про відповідальне зберігання від 25.06.2014р. та в акті приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р. нанесені не кліше печатки ТОВ „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард (для документів), кліше, вільні та експериментальні зразки якого надані для порівняльного дослідження.

Враховуючи в сукупності експертне дослідження, наявність збіжностей у підписі та відсутність однозначно негативного висновку експерта з питання підписання договору про добровільне зберігання від 25.06.2014р. №25/06-14 та акту приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р. директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард ОСОБА_4, а також невиконання відповідачем вимог суду та ненадання ним додаткових матеріалів для проведення судової експертизи, призначеної судом згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016р. у справі №904/4992/15, суд доходить висновку про існування між сторонами договірних відносин, укладення між сторонами Договору від 25.06.2014р. №25/06-14 про відповідальне зберігання та складання між сторонами акту приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що невідповідність відтисків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційно-виробничий комплекс „Авангард (для документів), що розташовані в договорі №25/06-14 про відповідальне зберігання від 25.06.2014р. та в акті приймання-передачі об'єкту на зберігання від 25.06.2014р. відтиском наданої на дослідження печатки, не може вплинути на укладення між сторонами договору від 25.06.2014р. №25/06-14 про відповідальне зберігання та передачі відповідачу на зберігання товарно-матеріальних цінностей, оскільки на момент підписання вказаних документів втратила чинність Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.01.1999, № 17 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів", відповідно до якої підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва могли мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки, та було припустимим виготовлення додаткових печаток з цифрами "1", "2" і т. д., а також простих круглих печаток та різних штампів для секретаріатів; секретних відділів (спецчастини); канцелярії (загального відділу); управлінь справами; адміністративно-господарських управлінь (відділів); управлінь (відділів) кадрів; а також інших, які передбачені статутом, положенням або наказом по цих підприємствах.

Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем було прийнято на відповідальне зберігання згідно договору про добровільне зберігання від 25.06.2014р. №25/06-14 та акту приймання-передачі обєкту на зберігання від 25.06.2014р. майно - алюмінієвий композитний лист Aluprom YT-001 4 мм polyester 0,4 мм 1250*5800 мм з підготовкою до продажу, вартістю 159 грн. 61 коп. за1 м.кв., у кількості 899 кв.м., загальною вартістю 143 493 грн. 55 коп.

На вимогу позивача майно не було повернене відповідачем, відповідач заперечує його наявність.

Згідно з пунктом 6.4 Договору збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням обєкту, відшкодовуються зберігачем: - у разі втрати (нестачі) обєкту зберігання в розмірі вартості прийнятого на зберігання майна із врахуванням ринкової вартості обєкту зберігання на момент здійснення відшкодування його вартості (пункт 6.4.1 Договору); - у разі пошкодження обєкту зберігання у розмірі суми, на яку знизилась його вартість (пункт 6.4.2 Договору).

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту оцінки №1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Позивач просить стягнути з відповідача 553 784 грн. 00 коп. збитків (з урахуванням ринкової вартості майна на момент звернення позивача до суду).

На підтвердження ринкової вартості спірного майна на момент звернення позивача з позовом до суду позивачем надано комерційну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю „Модус, ЛТД від 25.05.2015р., згідно якої вартість 899 кв.м. алюмінієвого композитного листа Aluprom YT-001 4 мм polyester 0,4 мм 1250*5800 мм з підготовкою, RAL 9006 становить 553 784 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надана позивачем комерційна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю „Модус, ЛТД від 25.05.2015р не може бути належним доказом підтвердження ринкової вартості переданого на зберігання майна, а тому не може бути прийнята судом до уваги. Інших доказів в підтвердження ринкової вартості переданого на зберігання майна матеріали справи не містять.

Тому суд вважає, що відповідачем, як зберігачем, повинні бути відшкодовані позивачу збитки в розмірі вартості прийнятого на зберігання майна, тобто у сумі 143 493 грн. 55 коп.

Одночасно з огляду на вищевикладене судом не приймаються до уваги надані відповідачем заперечення, оскільки:

- відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; - обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження наданих заперечень та неприймання відповідачем від позивача товарно-матеріальних цінностей згідно умов договору від 25.06.2014р. № 25/06-14 про відповідальне зберігання;

- також не надано відповідачем доказів в підтвердження наявності між сторонами іншого договору, на виконання якого складено акт приймання-передачі обєкту на зберігання та який згідно заперечень відповідача не містить номеру та дати договору;

- відповідачем не надано доказів в підтвердження наявності яких саме взаємовідносин мала містити інформацію Державна податкова інспекція у Ленінському районі, оскільки розрахунки між сторонами за зберігання майна мали бути здійснені після повернення майна зі зберігання, яке на момент розгляду справи зі зберігання не повернене.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробничий комплекс "Авангард" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Авіаційна, 39; ідентифікаційний код 38433679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Строй" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28-а; ідентифікаційний код 35268789) 143 493 грн. 55 коп. грошових коштів, що складають збитки у вигляді вартості товарно-матеріальних цінностей, та 2 869 грн. 87 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„04„ травня 2016р