Ухвала суду № 57536959, 08.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2016 рокусправа № 804/5123/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 р. у справі № 804/5123/15

за позовом ОСОБА_1

до Юріївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2

за участю третьої особи - Відділу Держземагенства в Юріївському районі Дніпропетровської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2015 року ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просив:

- визнати незаконним (нечинним) розпорядження голови Юріївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №Р-216/01-08/12 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства громадянину ОСОБА_2 на території Чернявщинської сільської ради" від 20 квітня 2012 року;

- визнати незаконним (нечинним) розпорядження голови Юріївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №Р-501/01-08/12 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Чернявщинської сільської ради" від 30 жовтня 2012 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21 грудня 2012 року, укладений Відповідачами щодо земельної ділянки площею 19,0720 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища), розташованої на території Чернявщинської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1;

- зобов'язати Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 21.12.2012р;

- зобов'язати Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області вилучити(скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №14900775 від 18.12.2013р. про реєстрацію за громадянином ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.10.2012 року голова Юріївської районної адміністрації Дніпропетровської області видав розпорядження №Р-501/01-08/12 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Чернявщинської сільської ради", яким затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства площею 19,0720 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя - пасовища), однак це розпорядження було прийнято з порушенням вимог законодавства.

21.12.2012 роду було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 прийняв у довгострокову оренду (на 49 років) земельну ділянку площею 19,0720 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка на місцевості повністю співпадає із земельною ділянкою площею 19 га з кадастровим номером НОМЕР_3, наданою в оренду ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 26.10.2015 року було закрито провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2012 року, укладеного відповідачами щодо земельної ділянки площею 19,0720 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища), розташованої на території Чернявщинської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року решту позовних вимог задоволено.

Визнано незаконним Розпорядження голови Юріївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №Р-216/01-08/12 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства громадянину ОСОБА_2 на території Чернявщинської сільської ради" від 20.04.2012 року.

Визнано незаконним Розпорядження голови Юріївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №Р-501/01-08/12 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Чернявщинської сільської ради" від 30.10.2012 року

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 21.12.2012 року.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №14900775 від 18.12.2013 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки НОМЕР_2.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог обгрунтовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, яка надана в оренду ОСОБА_2, повністю співпадає із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_3, що надана в оренду позивачу.

При цьому, суд врахував, що право оренди на земельну ділянку площею 19 га з кадастровим номером НОМЕР_3 зареєстровано за ОСОБА_1 13.12.2013 року, тобто раніше ніж на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, право оренди на яку було зареєстроване за ОСОБА_2 18.12.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову.

Так, відповідач вказує, що у період прийняття оспорюваних рішень органи Держгеокадастру не були наділені повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності. Зазначає, що у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відсутні повноваження щодо скасування розпоряджень голів районних державних адміністрацій.

Відповідач також посилається на те, що виконати судове рішення в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 21.12.2012 року та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №14900775 від 18.12.2013 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки НОМЕР_2 взагалі не вбачається за можливе, оскільки згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051, обов'язки щодо ведення Державного реєстру речових прав покладено на органи державної реєстрації прав. Зокрема держаних реєстраторів Юріївського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Виходячи із вищевикладеного, вважає, що спірні правовідносини, не мають жодного відношення до діяльності Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Також зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не було повідомлено про слухання справи № 804/5123/15 26.10.2015 року о 09:30 Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Отже, не мало змоги надати пояснення та вчинити належні процесуальні дії.

Крім того, судом порушено норми ч.3 ст.21 КАС України, згідно яких не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Також вказує, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки:

- згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивач мав просити суд скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, а не «реєстрацію договору земельної ділянки»;

- рішення суду, у якому йдеться про порушення п. 10-1 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 року №749, де зазначено, що кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку, є помилковим, оскільки п.14-3 Порядку встановлено, що кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. Тобто, визначення і присвоєння кадастрових номерів відповідно до Постанови КМУ від 18.08.2010 року № 749 це два різних поняття, вчинення яких не є одночасним.

Відповідач також вказує, що спір зумовлений наявністю у відповідача та третьої особи договорів оренди однієї земельної ділянки. Отже, фактично має місце спір про право, який необхідно вирішити шляхом розгляду питання щодо недійсності певного договору оренди. Саме визнання договору оренди недійсним зумовить внесення необхідних відомостей до Державного реєстру.

Відповідно до ст..192 КАС України відповідач - ОСОБА_3 приєднався до апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Письмових заяв та пояснень від інших учасників не надійшло.

У судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_2 доводи, викладені у апеляційній скарзі, підтримали. Просили постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволення позову - відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні частково погодились з доводами апеляційної скарги. Однак зазначили, що рішення суду є законним та обгрунтованим в частині визнання незаконними розпоряджень голови Юріївської РДА Дніпропетровської області. Просили залишити рішення суду першої інстанції в названій частині без змін.

Представники інших учасників, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули.

Заслухавши пояснення представників учасників, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Під час апеляційного розгляду судом встановлено наступне.

20.04.2012 року розпорядженням голови Юріївскьою райдержадміністрації № Р-216/01-08 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства громадянину ОСОБА_2 на території Чернявщинської сільської ради" ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 19,072 га.

30.10.2012 року голова Юріївської районної адміністрації Дніпропетровської області видав розпорядження №Р-501/01-08/12 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Чернявщинської сільської ради", яким затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства площею 19,0720 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя - пасовища), яка розташована на території Чернявщинської ради, та передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 19,0720 га.

21.12.2012 роду ОСОБА_2 та Відповідач 1 уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого було передано у довгострокову оренду (на 49 років) земельну ділянку площею 19,0720 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, в тому числі сільськогосподарські угіддя - пасовища площею 19,072 га, розташовану на території Чернявщинської сільської пади.

13.05.2013 року з метою оформлення кадастрового номеру земельної ділянки ОСОБА_2 звернувся до Відділу Держземагенства в Юріївському районі Дніпропетровської області для проведення реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та отримав витяг про реєстрацію земельної ділянки.

При цьому, як свідчать пояснення сторін, в зв'язку з тим, що у витязі про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі в кадастровому плані земельної ділянки та Поземельній книзі в експлікації земель було виявлено помилку у складі угідь, вказано "сільськогосподарські угіддя - рилля", замість "сільськогосподарські угіддя - пасовища", реєстратором Держземагенства в Юріївському районі Дніпропетровської області було направлено листи до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області № 1/9-1637 від 01.06.2013 року та № 1/9-1902 від 02.07.2013 року про видалення з Національної кадастрової Системи помилково внесених зареєстрованих земельних ділянок, в тому числі по земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.

04.12.2013 року в реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку від 19,0720 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища), розташовану на території Чернявщинської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується витягом інд.№14900775 від 18.12.2013 року (а.с.23).

В той же час, як свідчать матеріали справи, внаслідок видалення з Національної кадастрової Системи помилково внесених зареєстрованих земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області було прийнято Наказ "Про надання дозволу па розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1." від 29.04.2013 року.

16.09.2015 року ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію земельної ділянки та затверджено документацію із землеустрою наказом Головного управління Держземагенства в Дніпропетровській області від 02.12.2015 року.

13.12.2013 року органом Укрдержреєстру зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 19 га з кадастровим номером НОМЕР_3.

Вважаючи, що саме він належним чином набув права користування земельною ділянкою, а дії відповідачів були направлені на незаконне заволодіння державним майном з боку ОСОБА_2 шляхом укладення правочину, що порушує публічний порядок, позивач звернувся до суду з даним позовом (а.с.7).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції послався на КАС України, Закон України «Про місцеві державні адміністрації», Земельний кодекс України, Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 року №749.

В той же час, правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якого посвідчення ( реєстрація) права оренди земельної ділянки з 01.01.02013 року здійснюється органами державної реєстрації прав. Згідно ст..26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Правові засади діяльності органів Держгеокадастру визначено Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051.

Відповідно до п.113 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051, після отримання від органу державної реєстрації прав інформації, в порядку інформаційного обміну, Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів, з моменту її отримання, вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі. Отже, реєструють та припиняють речові права саме органи державної реєстрації прав, до яких Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на час існування спірних відносин та вирішення справи у суді не входить.

Таким чином, рішення суду, яким на відповідача ІІ покладено певні обов'язки, винесено без належного з'ясування обставин справи та застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Слід також зазначити, що висновки суду стосовно того, що право оренди земельної ділянки було зареєстровано за ОСОБА_1 раніше, ніж було здійснено реєстрацію права оренди ОСОБА_2, не відповідають матеріалам справи та спростовуються відомостями із державного реєстру (а.с.7).

Отже, рішення суду є таким, що суперечить обставинам справи, що згідно діючого процесуального законодавства є безумовною підставою для скасування постанови суду.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вимоги позивача базуються на наявності у останнього договору оренди землі, стосовно якої за відповідачем - ОСОБА_2 також зареєстровано право володіння на підставі договору оренди земельної ділянки. Як свідчить зміст позовної заяви, позивач також оспорює правомірність договору оренди, укладеного між відповідачем І та ОСОБА_2.

Таким чином, між позивачем та відповідачами, що зазначені у позові (а.с.4), точиться спір стосовно недійсності правочину та права користування земельною ділянкою, яка згідно Земельного кодексу України є об'єктом цивільних прав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Однак, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Вирішуючи спір по суті, суд залишив поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідачі не здійснювали владних управлінських функцій щодо позивача.

Згідно правової позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у справі №21-308а14, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, крім того невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та тягне за собою скасування постанови із закриттям провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задовольнити частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області -

задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 р. у справі № 804/5123/15 - скасувати

Провадження у справі - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 29.04.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун