Постанова № 57536756, 05.05.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/556/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі суду:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 24.03.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області) та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про його звільнення з посади капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС у запас за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) від 23.02.2016 № 83о/с;

- поновити його на посаді капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС;

- зобов'язати відповідача звільнити його за пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в листопаді 2015 року ним, відповідно до вимог чинного законодавства, було пройдено всі етапи атестування, в тому числі ті, що визначені Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, а саме тестування на загальні здібності та навички, на знання законодавчої бази (професійний тест). Загалом за результатами тестування він набрав 85 балів. Крім того, ГУ НП в Київській області із ним було проведено співбесіду.

25.01.2016 його було ознайомлено зі змістом атестаційного листа та висновком атестаційної комісії, відповідно до якого щодо нього прийнято висновок: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». Однак, із протоколом атестаційної комісії та підставами чому зроблено саме такий висновок він ознайомлений не був.

В той же час зазначає, що під час співбесіди атестаційною комісією не були враховані в повній мірі його морально-ділові якості як працівника правоохоронних органів. Крім того, в ході проведення співбесіди комісією було задано більше 10 питань, однак вони не стосувалися його професійних здібностей, досвіду роботи, системи законодавства. Так, атестаційна комісія при прийнятті рішення щодо нього обмежилася формальними запитаннями (чи брав або давав хабарі, порушувалися відносно нього кримінальні провадження, чи приймав участь у побитті учасників автомайдану на початку 2014 року в місті Києві, чи є в нього автомобіль, тощо). На його думку, в переважній більшості відповіді ніхто не слухав.

Одночасно зазначив, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ жодного компрометуючого факту, який би підтверджував його причетність до протиправних дій або притягнення до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності, складання протоколу про корупцію або постановлення обвинувального вироку відносно нього не було. З боку служби внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу претензій також ніколи не було. Перевіркою, передбаченою Законом України «Про очищення влади», не виявлено інформації щодо здійснення ним заходів, передбачених пунктами 9,10,11 ч. 2 та ч. 3 ст. 3 цього Закону. З атестаційного листа вбачається, що за час проходження служби в органах внутрішніх справ він отримав гарну характеристику. Також, атестаційною комісією не було взято до уваги його послужний список. За результатами перевірки по службовій підготовці за 2014-2015 роки отримав оцінку 3.

Крім того зазначив, що з 12.02.2016 по 19.02.2016 він знаходився на стаціонарному лікуванні, а 22.02.2016 по 02.03.2016 - перебував під амбулаторним наглядом. Постановою ВЛК про придатність до військової служби на основі статті «Розкладу хвороб та фізичних вад», наказу МВС України 06.02.2001 № 85 гр. II ст. 54 Б, 71Б, 31Б, 55В, 23В, 43Б, 56Г його визнано непридатним до військової служби в мирний час і обмежено приданим у воєнний час. Про тимчасову непрацездатність в період прийняття рішення атестаційною комісією він повідомляв свого безпосереднього командира.

У зв'язку з наведеним вважає, що рішення прийняті відносно нього атестаційними комісіями є необґрунтованими, упередженими, прийнятими з надуманих мотивів і суб'єктивних припущень, з допущенням істотних порушень Інструкції. Як наслідок незаконним є і наказ про звільнення його через службову невідповідність від 25.02.2016, оскільки службова невідповідність нічим не підтверджена, крім посилання на відповідний пункт норми Закону України «Про Національну полінію».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, 18.04.2016 надіслав заперечення на адміністративний позов та просив відмовити в його задоволенні. Про атестування позивача повідомив, що воно проводилось з метою оцінки його ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, а також перспектив його службової кар'єри.

Під час проведення співбесід атестаційні комісії ставлять питання, які стосуються готовності діяти професійно грамотно, чітко, з високою працездатністю у будь-яких складних умовах, виконувати в короткий строк службові завдання служби, а також готовності говорити правду, бути відвертим, благонадійним, готовим прийняти нові цінності та принципи роботи нової поліції, оскільки діяльність поліції характеризується стресовим характером, що призводить до надмірних навантажень і перевантажень нервової системи, що в свою чергу позначається на ефективності службової діяльності. Тому серед іншого також при проведенні співбесіди є з'ясування мотивації поліцейського та чесності і довіри у взаємовідносинах між людьми.

Під час проведення атестації ОСОБА_2 членами атестаційної комісії було враховано атестаційний лист та інші матеріали, що були зібрані на поліцейського, який проходив атестування. За результатами їх розгляду комісією було прийняте рішення більшістю голосів, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, що в свою чергу відповідає пп. 4 п. 15 розділу IV Інструкції. Із вказаними висновками позивача було ознайомлено. В подальшому Апеляційною атестаційною комісією було підтверджено вищевказаний висновок.

Крім того зауважив, що перед проведенням співбесіди Апеляційною атестаційною комісією позивачем не був заявлений відвід, передбачений у п. 4 розділу III Інструкції, голові та членам, що свідчить про те, що у складі комісії були відсутні особи, які могли не об'єктивно та упереджено прийняти рішення.

Викладене вище, на його думку, свідчить про те, що атестування ОСОБА_2 було проведене у межах наданих атестаційним комісіям повноважень та у спосіб, який передбачений наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, що в свою чергу спростовує твердження останнього про порушення його прав під час проведення атестування.

За наведених обставин, оскаржуваний наказ прийнятий керівником ГУНП в Київській області з дотриманням норм Закону України «Про Національну поліцію».

Щодо звільнення ОСОБА_2 у період його перебування на лікарняному листом від 27.04.2016 повідомив, що ГУНП в Київській області здійснюються дії щодо видання наказу про внесення змін до наказу про звільнення в частині дати звільнення, та просить відкласти розгляд справи для формування правової позиції.

Однак, зазначені вище причини для відкладення судового розгляду справи суд не визнає поважними та керуючись ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 21.09.2005 до 06.11.2015. З 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції відповідно до наказу від 07.11.2015 № 1 о/с, що підтверджується копією трудової книжки позивача № 1549765 та довідкою ГУПН в Київській області від 06.03.2016 (а.с. 19-20, 88, 90).

26.11.2015 ОСОБА_2 було пройдено атестування відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465.

За результатом засідання атестаційної комісії її секретарем були складені відповідні протоколи від 20.01.2016 № 16.00002126, № 01.00000004 (а.с. 92-94).

Як вбачається із змісту протоколу засідання атестаційної комісії від 21.01.2016 № 15.00002126.0012672, членами комісії під час проведення атестування було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить тестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список (Форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел (а.с. 95, 73-78, 86, 90).

21.01.2016 атестаційною комісією в атестаційному листі щодо капітана поліції ОСОБА_2, зроблено висновок, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Із вказаним висновком позивач був ознайомлений 25.01.2016, що підтверджується його підписом в атестаційному листі (а.с. 81).

Як вбачається з рапорту та скарги позивача від 28.01.2016, ОСОБА_2 не погодився з вищевказаним висновком атестаційної комісії і керуючись п. 5 Розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських оскаржив його до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону (а.с. 14, 48 зворот-49).

За результатами засідання Апеляційною атестаційною комісією, на підставі проведеної співбесіди із ОСОБА_2 та зібраних на нього матеріалів, прийнято рішення, оформлене протоколом від 03.02.2016 ОП № 13/02/16-02, про відхилення скарги поліцейського (за - 4, проти - 0). Відповідно до змісту протоколу, дане рішення було мотивоване тим, що скаржник проявив низький рівень мотивації для подальшої служби в поліції (а.с. 97).

З вказаними висновками Апеляційної атестаційної комісії північного регіону позивача було ознайомлено 08.02.2016, що підтверджується його підписом в атестаційному листі (а.с. 91 зворот).

Наказом начальника ГУНП в Київській області від 23.02.2016 № 83 о/с (По особовому складу) ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та на підставі атестаційного листа від 03.02.2016, було звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за ст. 77, п. 1, п.п. 5 (через службову відповідність) з 23.02.2016 (а.с. 89).

Як вбачається із розписки позивача, із вищевказаним наказом його було ознайомлено 25.02.2016 (а.с. 80).

Вважаючи, що наказ ГУНП в Київській області є протиправним, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 580 призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Пунктами 9, 12 Розділу ХІ Перехідних положень Закону № 580 врегульовано, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

Підстави проведення атестування визначено ст. 57 Закону № 580. Так, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону № 580 порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, було затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція), яка визначає створення атестаційних комісій, організацію та порядок проведення атестування поліцейських.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 580 та п. 4 розділу І Інструкції рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами.

Створення атестаційних комісій, їх компетенція та повноваження визначаються розділом II Інструкції.

Порядок організації, підготовки, проведення атестування наведений у розділі IV Інструкції.

Пунктом 1 розділу IV передбачено, що організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають:

1) створення атестаційних комісій;

2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню;

3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії;

4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії;

5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Як вбачається зі змісту Інструкції, атестування поліцейських проводиться у два етапи: тестування та співбесіда.

Порядок організації, підготовки, проведення тестування зазначений у розділі V Інструкції.

Відповідно до п. 1 цього розділу тестування проводиться з метою об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах в апараті Національної поліції України чи органах поліції.

Кожен поліцейський проходить тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та тестування на загальні здібності та навички протягом одного дня (п. 14 розділу V Інструкції).

Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачені мінімальні бали, які за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) становлять 25 балів та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички. Дані результати в обов'язковому порядку ураховуються атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного п. 15 цього розділу.

Згідно із п. 17 розділу V Інструкції результати тестування фіксуються у відповідній відомості і засвідчуються підписом поліцейського, після чого ці відомості передаються до відповідної атестаційної комісії (п. 20 цього розділу).

Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що на підставі вказаних норм права ОСОБА_2 пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 44 бали з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 41 балів з 60.

Відповідно до п. 12 розділу IV Інструкції поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Під час проведення співбесід атестаційні комісії ставлять питання, які стосуються готовності діяти професійно, чітко, з високою працездатністю у будь-яких складних умовах, виконувати в короткий строк службові завдання, а також готовності говорити правду, бути відвертим, благонадійним, оскільки діяльність поліції характеризується стресовим характером, що призводить до надмірних навантажень і перевантажень нервової системи, що в свою чергу позначається на ефективності службової діяльності.

Тому серед іншого також при проведенні співбесіди з'ясовується мотивація поліцейського, чесність і довіра у взаємовідносинах між людьми.

Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх сил, які спонукають людину до активної діяльності, визначають її поведінку, надають діям спрямованості, орієнтованої на досягнення цілей, з чого випливає якщо людина вмотивована, її задоволення від роботи приведе до якісного результату.

Чесність і довіра - позначення відкритих, позитивних взаємовідносин між людьми, що відображають впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони. Негативне ставлення до корупційних дій. Відверта особа не спотворює відповіді, схильна слідувати нормам і правилам, а не порушувати їх.

Крім поставлення запитань до поліцейського та отримання відповідей на них атестаційна комісія відповідно до п. 11 розділу IV Інструкції при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, що були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники (п. 3 розділу IV Інструкції) з урахуванням вимог зазначених у п.п. 7-9 розділу IV Інструкції, в якому серед іншого зазначаються результати службової діяльності після аналізу конкретних показників служба поліцейського.

Згідно із п. 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Під час проведення атестування шляхом відкритого голосування атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, приймають один з висновків зазначених у п. 15 розділу IV Інструкції, а саме:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів та голосування за відсутності особи, щодо якої приймається рішення (п. 17 розділу IV Інструкції).

Рішення атестаційної комісії, відповідно до п. 18 розділу IV Інструкції, приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

Відповідно до п. 20 розділу IV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних вимог Інструкції Атестаційною комісією у складі 3 осіб було проведено з позивачем співбесіду, результати якої оформлено протоколом. Під час проведення співбесіди комісією були досліджені: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форма № 1), інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» та інформацію з відкритих джерел, що є у вільному доступі в мережі Інтернет.

Відповідно до п. 24 розділу IV Інструкції висновки атестування, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис (п. 25 розділу IV Інструкції).

Так, на підставі наведеного позивача 25.01.2016 було ознайомлено з висновками атестаційної комісії, про що він поставив свій підпис та зазначив, що з даним рішенням не згоден, має намір його оскаржити.

Відповідно до п. 5 розділу VІ Інструкції поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Скарга подається безпосередньо до апеляційної атестаційної комісії відповідно до компетенції, яка визначена пунктом 1 цього розділу, чи шляхом надсилання на адресу відповідної апеляційної атестаційної комісії рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою).

Одночасно з подачею скарги поліцейський зобов'язаний повідомити про її подання керівника відповідного органу поліції.

Створення апеляційних атестаційних комісій, їх повноваження, порядок організації та проведення розгляду скарг визначені у розділі VI Інструкції.

З метою повного всебічного та об'єктивного розгляду скарги апеляційна атестаційна комісія може прийняти рішення щодо виклику поліцейського, який подав скаргу, на співбесіду (п. 10 розділу VI Інструкції).

Так, позивача у зв'язку з розглядом поданої ним скарги 03.02.2016 було викликано на співбесіду до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону.

Як вбачається з письмових пояснень представника відповідача, метою проведення такої співбесіди була перевірка результатів атестаційної комісії в межах поданої скарги щодо визначення рівня професійної діяльності апелянта, готовності діяти професійно грамотно, чітко, з високою працездатністю у будь-яких складних умовах, а також готовності говорити правду, бути відвертим, благонадійним, готовим прийняти нові цінності та принципи роботи поліції.

Згідно із п. 11 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів та голосування за відсутності скаржника.

Відповідно до п. 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.

Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення (п. 13 розділу VI Інструкції).

Як вбачається з протоколу Апеляційної атестаційної комісії північного регіону від 03.02.2016 членами даної комісії під час розгляду скарги ОСОБА_2 було досліджено всі зібрані на скаржника документи, поставлені питання, які стосуються професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інші питання.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, апеляційною атестаційною комісію було прийняте рішення більшістю голосів (за - 3, проти - 0) про відхилення скарги ОСОБА_2, шо відповідає п. 12 розділу VI Інструкції.

У протоколі засідання, відповідно до вимог п. 13 розділу VI Інструкції, вказано наступні мотиви прийнятого рішення: скаржник проявив низький рівень мотивації для подальшої служби в поліції.

Враховуючи відсутність законодавчовстановлених вимог про ведення аудіо- та відеозапису проведеної співбесіди, обов'язкового переліку запитань, суд вважає, що при проведенні співбесіди зі ОСОБА_2 комісія діяла в межах свої повноважень та у спосіб передбачений законодавством, а поставлені її членами питання стосувалися професійних якостей позивача, як працівника поліції, про що зазначено в протоколі.

Пунктом 14 розділу VI Інструкції передбачено, що висновки апеляційної атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа, який підписують голова та секретар комісії, та протягом 5 робочих днів надсилаються для обов'язкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Відповідно до п. 15 розділу VI Інструкції позивача 08.02.2016 було ознайомлено під підпис з висновками Апеляційної атестаційної комісії північного регіону.

Враховуючи наведене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що атестування ОСОБА_2 було проведене у межах наданих атестаційним комісіям повноважень та у спосіб, який передбачений Інструкцією, що в свою чергу спростовує твердження позивача про порушення його прав під час проведення атестування.

Згідно із п.п. 10 п. 14 Положення про Головне управління Національної поліції в Київській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 26, начальник Головного управління Національної поліції в Київській області приймає на службу та звільняє із служби, призначає на посаду та звільняє з посади поліцейських відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, в тому числі, через службову невідповідність.

З урахуванням наведеного, керівником ГУНП в Київській області, в межах повноважень, був виданий наказ від 23.02.2016 № 83о/с про звільнення позивача зі служби в поліції. Таким чином, оскаржуваний наказ виданий з дотриманням норм Закону № 580 та на виконання вимог законодавства, а тому, на думку суду, є правомірним.

Однак, судом встановлено, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_2 подав рапорт від 27.01.2016 про видачу йому направлення на проходження військово-лікарняної комісії (а.с. 84).

В період з 12.02.2016 по 19.02.2016 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні з поліклінікою ГУ МВС України в Київській області, що підтверджується довідкою № 103, а в період з 22.02.2016 по 27.02.2016 - на амбулаторному лікуванні в Козелецькій центральній районній лікарні, що підтверджується довідкою № 14 (а.с. 18).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 за № 8-рп/2002 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України (надалі - КзПП), у якому визначені основні трудові права працівників.

Згідно із ч. 3 ст. 40 КзПП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

З огляду на наведене, суд зазначає, що ні загальним ні спеціальним законом не допускається розірвання трудових відносин з ініціативи власника, в даному випадку припинення публічної служби, в період тимчасової непрацездатності особи.

Аналогічна правова позиція викладена в абзаці другому п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 № 9 де зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок.

Як вбачається з наказу ГУПН в Київській області від 23.02.2016 № 83 о/с звільнення ОСОБА_2 відбулося у період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням трудових прав позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

У разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування.

Лікарняний видається з дня встановлення непрацездатності, окрім лікування в стаціонарі, де листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. Після закінчення лікування листок непрацездатності закривається та може бути пред'явлений роботодавцю для виплати відповідної допомоги.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_2 про своє перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в телефонному режимі повідомляв свого безпосереднього керівника - підполковника Свинцицького. Однак, ним було зареєстровано лікарняний лише за період його перебування на стаціонарному лікуванні, реєстрація довідки про амбулаторне лікування не проведена.

Таким чином, позивач не повідомив відповідача рапортом про лікування в закладах охорони здоров'я МОЗ України. Проте, зазначене порушення не спростовує факту перебування ОСОБА_2 на амбулаторному лікуванні та неможливості, у зв'язку з цим, виконання службових обов'язків.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що підстава для звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції, зазначена в оскаржуваному наказі ГУНП в Київській області від 23.02.2016 № 83 о/с, відповідає дійсним обставинам справи. При цьому суд бере до уваги ту обставину, що висновок про службову невідповідність позивача встановлений атестаційною комісією та підтверджений апеляційною атестаційною комісією, зроблений правомірно, на підставі проведеної співбесіди та наданих на перевірку документів позивача, без порушень Інструкції. Однак, відповідачем в порушення Кодексу законів про працю України було звільнено ОСОБА_2 в період його тимчасової непрацездатності.

Стосовно посилань позивача на ту обставину, що його має бути звільнено через хворобу, суд зазначає таке.

23.02.2016 військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області» ОСОБА_2 видано свідоцтво про хворобу НОМЕР_1, в п. 13 якого на основі статті «Розкладу хвороб та фізичних вад», наказу МВС України 06.02.2001 № 85 гр. II ст. 54 Б, 71Б, 31Б, 55В, 23В, 43Б, 56Г його визнано непридатним до військової служби в мирний час, і обмежено приданим у воєнний час (а.с. 85). Проте, рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення його скарги щодо службової невідповідності прийнято 03.02.2016, тобто значно раніше. З врахуванням наведеного, суд вважає, що звільнення ОСОБА_2 у запас за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580, є правомірним.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 № 83о/с в частині дати звільнення ОСОБА_2, а саме з 23 лютого 2016 року.

Датою звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції вважати перший день після закінчення перебування його на амбулаторному лікуванні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна