Ухвала суду № 57533843, 04.05.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/4024/15-ц

Провадження № 6/592/53/16

УХВАЛА

ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення

04 травня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

при секретарі: Троценко Ю. Ю. ,

за участю заявниці: ОСОБА_1 ,

за участю представників заявниці за договорами: адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення, -

В С Т А Н О В И В :

22.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про відстрочку виконання судового рішення, в якій вона зазначила про те, що у рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2016 року по цивільній справі № 592/4024/15-ц, провадження № 2/592/285/16, яке набрало законної сили 21.03.2016 року після його перегляду апеляційним судом Сумської області, який залишив його без змін, відхиливши при цьому її апеляційну скаргу. За позовом ОСОБА_4 вона була виселена з жилого будинку, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Островського, буд. 30, без надання іншого житла, а в задоволенні її позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного жилого будинку та земельної ділянки при ньому, укладених між нею та ОСОБА_4 27.05.2014 року, було відмовлено. 07.04.2016 року вона подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій просила суд касаційної інстанції скасувати винесені судові рішення по даній справі, а саме: рішення про її виселення з жилого будинку по вул. Островського, буд. 30 в м. Суми, відмовивши ОСОБА_4 в задоволенні її позовних вимог, а її позов про визнання недійсними укладених між ними договорів купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки задовольнити в повному обсязі. Згідно ст. 328 ЦПК України вона просила зупинити виконання судового рішення по даній справі до розгляду її скарги судом касаційної інстанції. Але на теперішній час ніякого рішення по справі Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ще не прийнято. 07.04.2016 року по пошті вона отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2016 року, винесеної державним виконавцем Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6 , з якої вбачається, що ОСОБА_4 , як стягувач, 01.04.2016 року подала для примусового виконання виконавчий лист № 592/4024/15, виданий 29.03.2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми, і державний виконавець пропонує їй , як боржнику, самостійно виконати рішення суду у строк до 15 днів з моменту винесення ним вказаної постанови, а при невиконанні рішення вона буде виселена з жилого будинку № 30 по вул. Островського в м. Суми в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору та витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Необхідно зазначити, що спірний жилий будинок являється її єдиним місцем проживання, вона зареєстрована та разом з членами її сімї постійно проживає в ньому протягом тривалого часу, іншого житла у неї немає, тому виселятися їй нікуди. Оскільки на даний час між нею та ОСОБА_4 ще не вирішені спори стосовно жилого будинку, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Островського, буд. 30, і ОСОБА_4 тільки на папері являється його власником, бо вона фактично, будучи покупцем за договорами купівлі-продажу нерухомого майна, не заплатила їй за нього жодної копійки, то примусове виконання судового рішення щодо її виселення з цього будинку має бути відстрочено. Згідно ст. 373 ЦПК України та ст. 36 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий лист, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення. ОСОБА_4 , на відміну від неї, має постійне місце проживання й її виселення з жилого будинку потрібно їй не для особистого проживання, а тільки для того, щоб продати і будинок, і земельну ділянку, тим самим позбавивши її права оспорювати укладені між ними договори, оскільки після продажу нерухомого майна сторонній особі повернути його буде набагато складніше. 12.04.2016 року вона звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного жилого будинку та земельної ділянки при ньому на підставі ст. ст. 203, 234 ЦК України і ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми Хитрова Б. В. від 13.04.2016 року було відкрито провадження у справі та справа була призначена до розгляду. Крім того, ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми Хитрова Б. В. від 13.04.2016 року з метою забезпечення її позову була накладена заборона на відчуження домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Островського, буд. 30. Отже, вона вважає, що виконання судового рішення про її примусове виселення зі спірного жилого будинку на теперішній час є передчасним, оскільки, якщо судом будуть задоволені її позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки при ньому, то правовими наслідками недійсності правочинів буде повернення сторін в початкове становище з зобовязанням повернути одна одній в натурі все, що було одержано на виконання договорів. Тому право власності на жилий будинок та земельну ділянку, розташовані по вул. Островського, буд. 30 в м. Суми, буде передано їй і вона, як власник, буде мати законне право на володіння, користування та розпорядження спірним майном. При цьому її виселення із жилого будинку стане неможливим. Вона вважає, що такі обставини справи заслуговують на увагу та свідчать про ускладення виконання судового рішення. Вони дають їй право просити Ковпаківський районний суд м. Суми відстрочити виконання судового рішення, винесеного 11.02.2016 року по справі № 592/4024/15-ц, провадження № 2/592/285/16. При наданні судом відстрочки виконання рішення виконавче провадження, на підставі ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , підлягає обовязковому зупиненню. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 373 ЦПК України, ст. ст. 36, 37 Закону України Про виконавче провадження , вона просила винести ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2016 року по цивільній справі № 592/4024/15-ц, провадження № 2/592/285/16 щодо її виселення з жилого будинку, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Островського, буд. 30 в м. Суми, до винесення Ковпаківським районним судом м. Суми рішення по цивільній справі № 592/3610/16-ц, провадження № 2/592/1380/16 за її позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного жилого будинку та земельної ділянки при ньому (вхідний № 15089/16 від 22.04.2016 року) (т. 2 а. с. 45, 46) .

У відкритому судовому засіданні заявниця ОСОБА_1, її представники : адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 надали пояснення, аналогічні викладеним в заяві про відстрочку виконання судового рішення. Вони просили заяву задовольнити та винести ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2016 року по цивільній справі № 592/4024/15-ц, провадження № 2/592/285/16 щодо виселення ОСОБА_1 з жилого будинку, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Островського, буд. 30 в м. Суми, до винесення Ковпаківським районним судом м. Суми рішення по цивільній справі № 592/3610/16-ц, провадження № 2/592/1380/16 за її позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного жилого будинку та земельної ділянки при ньому.

В судове засідання ОСОБА_4 та її представник за нотаріально посвідченою довіреністю адвокат ОСОБА_8 не зявилися. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. До початку судового засідання представник ОСОБА_4 за нотаріально посвідченою довіреністю адвокат ОСОБА_8 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій він просив розглянути заяву про відстрочку виконання судового рішення, розгляд якої був призначений на 09 годину 00 хвилин на 04.05.2016 року без його участі. Він просив відмовити у задоволенні заяви. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про відстрочку виконання судового рішення. Таким чином, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення у відсутність ОСОБА_4 та її представника за нотаріально посвідченою довіреністю адвоката ОСОБА_8, що повністю узгоджується та не суперечить вимогам ст. ст. 158, 169 ЦПК України (вхідний № 15518/16вх від 26.04.2016 року) (т. 2 а. с. 55) .

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення, вислухавши пояснення ОСОБА_1, пояснення її представників за договорами: адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, дослідивши додані до заяви документи та інші документи, суд дійшов до наступного висновку.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2016 року по цивільній справі № 592/4024/15-ц, провадження № 2/592/285/16 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, було відмовлено повністю. Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення, було задоволено частково. Було ухвалено виселити ОСОБА_1 з належного ОСОБА_4 жилого будинку № 30 по вулиці Островського в місті Суми, без надання іншого жилого приміщення. В задоволенні інших вимог було відмовлено (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55721199, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55748099) (т. 1 а. с. 239 243) .

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21.03.2016 року по цивільній справі № 592/4024/15-ц, провадження № 22-ц/788/566/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2016 року у даній справі було ухвалено залишити без змін (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56606787, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56606728) (т. 2 а. с. 34 36) .

01.04.2016 року державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_6 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 50685097 про виселення ОСОБА_1 з належного ОСОБА_4 жилого будинку № 30 по вулиці Островського в місті Суми, без надання іншого жилого приміщення (т. 2 а. с. 49) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.04.2016 року по справі № 592/3610/16-ц, провадження № 2/592/1380/16 було відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки, а справу було призначено до розгляду на 04.05.2016 року на 10 годину 30 хвилин (т. 2 а. с. 48) .

Із змісту відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АВІ № 271081, виданого 09.12.1999 року Сумською районної державною нотаріальною конторою Сумської області, р. № 3137, належить жилий будинок, розташований за адресою: Сумська обл. , смт Степанівка, вул. Комсомольська, буд. 25 (т. 2 а. с. 56 58) .

Згідно ч. 1 ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Із змісту п. 20 ч. 1 ст. 293 ЦПК України вбачається, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) , за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже, відстрочка відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Відстрочка виконання рішення застосовується на захист інтересів боржника. Вирішення питання про відстрочку виконання рішення може ініціювати як державний виконавець, так і сторона. Для цього вони звертаються із заявою до суду, який видав виконавчий документ. Суд має розглянути таку заяву в судовому засіданні у десятиденний строк. Слід звернути увагу на те, що процесуальною особливістю вирішення цього питання є виклик сторін в судове засідання. Це дає підстави стверджувати про можливість застосування ст. 169 ЦПК України у разі неявки осіб, які беруть участь у справі. Ухвалу суду про відстрочку виконання рішення можна оскаржити в апеляційному порядку.

Із змісту листа Верховного Суду України Щодо порушень десятиденного строку розгляду заяв державних виконавців про встановлення чи зміни способу виконання судового рішення, його розяснення, а також процесуального порядку їх розгляду № 6-3/2008 від 27.10.2008 року вбачається, що ст. 373 ЦПК України встановлено десятиденний строк розгляду заяви (подання) державного виконавця або сторони про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. За результатами розгляду таких заяв (подань) постановляється ухвала у формі окремого процесуального документа, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Згідно п. 37 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції № 2 від 12.06.2009 року відповідно до ст. 217 ЦПК України визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому ст. 373 ЦПК України, за результатами вирішення яких постановляється ухвала. У разі задоволення заяви в ухвалі суду, крім відомостей, передбачених ст. 210 ЦПК України, зазначається строк дії відстрочки (розстрочки) , а при наданні розстрочки, крім того, розмір періодичних платежів, які підлягають стягненню для погашення присудженої суми. Межі дії відстрочки (розстрочки) можуть бути визначені не лише датою, але й настанням якоїсь події (зміна матеріального становища відповідача, видужання тощо) . Якщо обставини, через які особі була надана відстрочка (розстрочка) , відпали раніше, ніж було зазначено в ухвалі суду, суд за заявою заінтересованої особи або державного виконавця може вирішити питання про припинення дії відстрочки (розстрочки) . Заява про надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду на новий строк або про припинення її дії повинна розглядатися в такому ж порядку, як і первинна заява.

Із змісту п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 01.07.2015 року вбачається, що законодавець, надаючи можливість встановлення відстрочки та розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у звязку з чим вони залишаються поняттями оціночними, що нерідко призводить до ускладнень їх застосування. Під відстрочкою виконання рішення розуміється перенесення строку його виконання на новий строк, визначений судом. Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) , за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Це питання врегульовано і ст. 36 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV, яка передбачає, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Тобто вирішення питання про відстрочку, розстрочку, зміну способу та порядку виконання можуть ініціювати лише державний виконавець та сторони виконавчого провадження. Із цього переліку не може виключатись прокурор у разі, якщо він здійснював представництво сторони у справі. Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою, зокрема, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення. Така заява має розглядатись в межах розглянутої судом справи. На підставі ст. 373 ЦПК України питання про відстрочку, розстрочку, зміну способу та порядку виконання вирішує лише суд, який видав виконавчий документ, тобто суд, що розглянув справу у першій інстанції. Слід зазначити, що ст. 373 ЦПК України не обмежує відповідне право суду певним строком: воно може бути реалізоване в будь-який час після набрання рішенням суду законної сили і до його фактичного виконання, але в межах строку предявлення виконавчого документа до виконання. Процесуальною особливістю розгляду питань про відстрочку і розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виклик сторін у судове засідання. Під час розгляду заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) . Слід зазначити, що наведений у ст. 373 ЦПК України перелік найбільш характерних виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним. Ст. 373 ЦПК України не повязує суд зі згодою сторони на вжиття передбачених законом заходів. Згідно з вимогами ст. ст. 10, 60, 373 ЦПК України саме заявники зобовязані довести зазначений локальний предмет доказування. Скрутне матеріальне становище не завжди має характер особливих або виняткових обставин. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Розглядаючи в порядку ст. 373 ЦПК України питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, судам слід перевіряти, чи відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду, що є обовязковою передумовою для розгляду заяви згідно зі ст. 373 ЦПК України. Слід звернути увагу на те, що згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення. У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції № 2 від 12.06.2009 року зазначено, що відповідно до ст. 217 ЦПК України визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду під час його ухвалення. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких самих дій під час виконання рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому ст. 373 ЦПК, за результатами вирішення яких постановляється ухвала. У разі задоволення заяви в ухвалі суду, крім відомостей, передбачених ст. 210 ЦПК України, зазначається строк дії відстрочки (розстрочки) , а в разі надання розстрочки, крім того, розмір періодичних платежів, які підлягають стягненню для погашення присудженої суми. Межі дії відстрочки (розстрочки) можуть бути визначені не лише датою, а й настанням якоїсь події (зміна матеріального становища відповідача, видужання тощо) . Якщо обставини, через які особі було надано відстрочку (розстрочку) , припинили існування раніше, ніж було зазначено в ухвалі суду, суд за заявою заінтересованої особи або державного виконавця може вирішити питання про припинення дії відстрочки (розстрочки) . Заява про надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду на новий строк або про припинення її дії повинна розглядатися в такому ж порядку, як і первинна заява. Слід зазначити, що право, передбачене ст. 373 ЦПК України, не обмежується на повторне звернення з позовною заявою, якщо воно судом вже розглядалось, якщо змінювались обставини. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 293 ЦПК України ухвала суду щодо відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку незалежно від того, задоволена така заява чи в її задоволенні відмовлено.

Судовим розглядом було встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21.03.2016 року, було ухвалено виселити ОСОБА_1 з належного ОСОБА_4 жилого будинку № 30 по вулиці Островського в місті Суми, без надання іншого жилого приміщення. 13.04.2016 року ОСОБА_1 дійсно звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки. Однак, у зазначеній справі не вирішуються питання, що стосуються підстав виселення ОСОБА_1 з жилого будинку № 30 по вулиці Островського міста Суми. За таких обставин відстрочка виконання рішення суду з мотивів розгляду іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, не повязаної зі встановленням наявності чи відсутністю підстав виселення ОСОБА_1 з жилого будинку, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, сам факт подачі ОСОБА_1 касаційної скарги, відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду про виселення.

Заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення не містить будь-яких висновків щодо наявності обставин, вказаних у нормі закону, що утруднюють виконання рішення. Посилання заявниці на те, що жилий будинок являється її єдиним місцем проживання є неспроможним, оскільки спростовується відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно, а відтак також не є підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Оскільки передбачених законом підстав для розстрочки виконання рішення суду у справі не встановлено, відтак обставини, на які ОСОБА_1 посилається в своїй заяві, не є достатніми та винятковими.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення слід відмовити.

Дана ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми була постановлена з урахуванням судової практики Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме: з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 22.09.2010 року по справі № 6-7295св10 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11424299) , з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 21.09.2010 року по справі № 6-51952св10 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18559016) , з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 21.09.2010 року по справі № 6-51287св10 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18559014) , з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 31.10.2007 року по справі № 6-10085св07 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1183245) , з урахуванням ухвали Верховного Суду України від 10.10.2007 року по справі № 6-14684св07 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1102884) , ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.07.2011 року по справі № 6-1197св11 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17318270) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 210, 217, 218, 222, 292, 293, 373 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення відмовити.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1, її представникам: адвокатам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, її представнику: адвокату ОСОБА_8.

Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков