Ухвала суду № 57532463, 27.04.2016, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 27.04.2016

Справа № 501/5174/15-ц

2/501/354/16

У Х В А Л А

27 квітня 2016 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Журавель П.І.,

секретаря Тейбаш Н.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача і третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора агенції нерухомості «Квартал» Високої Світлани Василівни, ОСОБА_5 (третя особа ОСОБА_6) про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року до Іллічівського міського суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до директора агенції нерухомості «Квартал» Високої Світлани Василівни (третя особа ОСОБА_5) про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди.

У подальшому позивачка надала до суду заяву про збільшення позовних вимог та ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19 січня 2016 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_5 та у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6.

Також, ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19 січня 2016 року накладено арешт на квартиру №40/64 по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську, належну ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Не погоджуючись з даною ухвалою про накладення арешту, представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_4 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19 січня 2016 року задоволено частково, ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19 січня 2016 року скасовано, передано питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

В мотивуючій частині ухвали апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року вказано, що твердження учасників апеляційного провадження про зміну позовних вимог, в тому числі предявлення вимог до власника квартири, на яку накладено арешт, не підтверджується виділеними матеріалами справи та інші додатки до позову, який забезпечувався, не були додані судом першої інстанції до виділених матеріалів.

В судовому засіданні позивачка та її представник просили задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на заяву про збільшення позовних вимог, у якій предявляються вимоги до власника квартири.

Відповідача ОСОБА_5 представник заперечив проти накладення арешту на спірну квартиру, мотивуючи тим, що дана заява є безпідставною, так як вартість квартири значно вища від суми позовних вимог.

відповідачка ОСОБА_3 залишила це питання на розсуд суду.

Заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.), згідно якої просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь безпідставно набуті кошти у розмірі:

- 1655 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 44188,50 грн.;

- 4060 євро, що в гривневому еквіваленті складає 116522,00 грн.;

- 3% річних від суми простроченого грошового зобовязання від суми 1655,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 106415,59 грн. та від суми 4060 євро, що в гривневому еквіваленті складає 280610,23 грн.;

- моральну шкоду у розмірі 25000,00 гривень.

Також, в заяві про збільшення позовних вимог позивачка предявляє вимоги до ОСОБА_5 та просить суд стягнути з останньої на свою (позивачки) користь кошти у розмірі:

- 31000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 854400,00 грн.;

- 2000 євро, що в гривневому еквіваленті складає 57400,00 грн.;

- 3% річних від суми простроченого грошового зобовязання від суми 31000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1993283,01 грн.;

- 3% річних від суми простроченого грошового зобовязання від суми 2000 євро, що в гривневому еквіваленті складає 123782,46 грн.;

- кошти витрачені на будівельні матеріали та виконання будівельних робіт у розмірі 5000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 125330,00 грн.;

- моральну шкоду у розмірі 25000,00 гривень.

Позивачка мотивує заяву про збільшення позовних вимог тим, що 13 березня 2015 року між нею та Агенцією нерухомості «Квартал» в особі директора ОСОБА_3 був укладений Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг.

Далі, цього ж дня між ОСОБА_1 (далі - покупець) та ОСОБА_7 (далі продавець) в присутності представника агенції нерухомості «Квартал» в особі директора ОСОБА_3 був укладений попередній договір (далі Договір), згідно якого продавець зобовязався продати, а покупець купити обєкт нерухомості: квартиру №40/64 по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську та укласти в майбутньому в строк до 13 квітня 2015 року договір купівлі-продажу вищевказаного обєкту нерухомості.

Згідно п.4 вказаного Договору, ціна основного договору визначена сторонами в розмірі 950000,00 грн., що еквівалентно 38000,00 доларів США.

Відповідно до п.5 Договору вказано, що в рахунок оплати обєкту нерухомості покупець передав, а продавець отримав грошову суму (аванс) в розмірі 25000,00 грн., що еквівалентно 1000,00 доларів США. Згідно п.6 Договору, інша сума, належна до оплати при укладенні Основної угоди складає 925000,00 грн., що еквівалентно 37000,00 доларів США.

У подальшому, 16 березня 2015 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в присутності представника агенції нерухомості «Квартал» в особі директора ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до попереднього договору від 13 березня 2015 року, згідно якого вказано, що Покупець передав, а Продавець прийняв в якості додаткового авансу, грошову суму в розмірі 750000,00 грн., що еквівалентно 30000,00 доларів США.

Разом з тим, до цього часу договір купівлі-продажу нерухомого майна не укладено та 14 листопада 2015 року ОСОБА_1 повернуто ОСОБА_3 2000,00 доларів США, інші кошти ОСОБА_1 так і не повернуто, незважаючи на неодноразові звернення до ОСОБА_3

Позивачка вказує, що ОСОБА_3 від неї (позивачки) були одержані грошові кошти - 5255 доларів США та 9560 євро залишок коштів за купівлю нерухомості, які передавались у власність та користування, їх було отримано як оплату за надані послуги згідно з договором, на виконання умов попереднього договору та укладення в майбутньому в строк до 13 квітня 2015 року договору купівлі-продажу обєкту нерухомості.

Також, позивачка зазначає, що вона витратила свої власні кошти на ремонт квартири №40/а по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську у розмірі 125330,00 грн., що еквівалентно 5000,00 доларів США та з 13 квітня 2015 року основний Договір купівлі-продажу спірної квартири так і не укладено з вини відповідачів, подружжя ОСОБА_5 отримало майже всі кошти за квартиру, які їй (позивачці) не повертають та нещодавно, чоловік ОСОБА_5 ОСОБА_6 заблокував вхідні двері даної квартири пошкодивши замки, позбавивши позивачку у доступі до спірної квартири, погрожуючи тим, що він поверне отримані ним кошти лише після того, як продасть спірну квартиру іншим особам.

У звязку з цим у позивачки є побоювання, що з метою уникнення виконання попереднього договору, відповідачка ОСОБА_5 разом із своїм чоловіком можуть здійснити дії з відчуження квартири №40/64 по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську на користь третіх осіб, тому рішення суду може бути утруднено чи неможливим до виконання.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у звязку із якими потрібно забезпечити позов,

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153, 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву сторони позивача.

Накласти арешт на квартиру №40/64 по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Чорноморську, належне ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Копію ухвали видати сторонам по справі.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала суду може бути предявлена до виконання протягом одного року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1, 68001, АДРЕСА_1.

Відповідач (боржник): ОСОБА_5, 68001, АДРЕСА_2).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_8