Постанова № 57530087, 26.04.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.04.2016

№ 320/2665/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Зимогляд В.В.

при секретарі - Галикіній Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: міський голова міста Мелітополя Мінько Сергій Анатолійович про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиконання рішення суду про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та невиконання рішення суду про поновлення на роботі з 02.03.2015 року по 28.01.2016 року у розмірі 109049,94 грн.

Позивач та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, від них надійшли заява, в якій вони просять слухати справу у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають в повному обсязі /а.с. 56-57/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про те надав суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутність та відмовити в задоволенні позовних вимог /а.с. 54/.

Третя особа - Мінько С.А. у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомленим про день розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 37/, не повідомив суд про причину своєї неявки.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підставах.

На підставі рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області VI скликання від 30.05.2014 року за № 3/2 позивача було затверджено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, та останній приступив до виконання своїх трудових обов'язків на займаній посаді. /а.с. 8/

На підставі Розпорядження міського голови від 02.03.2015 року за № 188-к «Про звільнення ОСОБА_1.» позивача було звільнено із займаної посади за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Не погодившись із своїм звільненням, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із позовною заявою до Мелітопольської міської ради, Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, секретаря Мелітопольської міської ради Мінька Сергія Анатолійовича про визнання нечинним та скасування розпорядження міського голови про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди.

На підставі постанови Мелітопольського міськрайонного суду від 05 жовтня 2015 року по справі № 320/3194/15-а, яка набрала законної сили 14.12.2015 року, заявлений адміністративний позов було задоволено частково та визнано протиправним і нечинним з моменту прийняття розпорядження секретаря Мелітопольської міської ради Мінька С.А. від 02.03.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Мелітопольської міської ради Запорізької області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Мелітопольської міської ради Запорізької області. /а.с. 10-11/

Постанова в частині поновлення на роботі підлягала негайному виконанню, у зв'язку із чим 05.10.2015 року ОСОБА_1 було видано виконавчий лист, який був направлений на виконання до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. /а.с. 14/

06.10.2015 року, позивачем на ім'я секретаря Мелітопольської міської ради Мінько С.А. була подана письмова заява, в якій він просив виконати рішення суду та поновити його на займаній посаді /а.с. 15/.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

06.11.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким А.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим листом (ВП № 49249151). /а.с. 16/

Згідно до постанов державного виконавця від 27.01.2016 року та від 17.02.2016 року на Мелітопольського міського голову Мінька С.А. та заступника Мелітопольського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Федорова І.С. були накладені грошові стягнення за невиконання рішення суду у вигляді штрафів у розмірі 680 грн. та 1360 грн. відповідно. /а.с. 21, 23/

10.03.2016 року державним виконавцем, керуючись вимогами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із тим, що 04.03.2016 року державним виконавцем було направлено подання до Мелітопольського відділу поліції для притягнення посадових осіб Мелітопольської міської ради до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду./а.с. 46-47/

Про аналогічні обставини зазначено у відповіді Начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 29.03.2016 року. /а.с. 49/

Таким чином, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії для виконання постанови Мелітопольського міськрайонного суду від 05.10.2015 року, однак на теперішній час зазначене рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконано, у зв'язку із чим порушуються трудові права позивача, в тому числі гарантовані ст. 43 Конституції України.

Через вимушений прогул та невиконання рішення суду позивачем був втрачений заробіток за період з 02.03.2015 року по 11.04.2016 року у розмірі 109 049, 94 грн. (середньоденна заробітна плата становить 390, 86 грн.), що підтверджується відповіддю міського голови Мінько С.А. на адвокатський запит від 14.04.2016 року за № 1743/02-2-1. /а.с. 50-51/

Зокрема, як слідує зі змісту цієї довідки:

-у березні 2015 року розмір належної до виплати середньої заробітної плати становив 8 208, 06 грн.,

-у квітні 2015 року - 8 208, 06 грн.,

-у травні 2015 року - 7035, 48 грн.,

-у червні 2015 року - 7 817, 20 грн.,

-у липні 2015 року - 8 989, 78 грн.,

-у серпні 2015 року - 7 817, 20 грн.,

-у вересні 2015 року - 8 598, 92 грн.,

-у жовтні 2015 року - 8 208, 06 грн.,

-у листопаді 2015 року - 8 208, 06 грн.,

-у грудні 2015 року - 8 989, 78 грн.,

-у січні 2016 року - 7426, 34 грн.,

- у лютому 2016 році - 8 208, 06 грн.,

-у березня 2016 році - 8 598, 92 грн.,

-за 7 робочих днів квітня 2016 року, тобто з 01.04 по 11.04 включно - 2 736, 02 грн.

Всього: 109 049, 94 грн. за кількість вимушених днів прогулу 279 дні за період з 02.03.2015 року по 11.04.2016 рік включно.

Таким чином, через невиконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, він позбавлений можливості працювати та не отримував заробітної плати, на яку розраховував при призначенні на цю посаду та поновленні на цій посаді за рішенням суду.

На теперішній час позивач не працевлаштований, про що свідчать записи в моїй трудовій книжці. /а.с. 29-30/

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

За приписами ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому вказана норма не містить жодних виключень та не передбачає звільнення власника чи уповноваженого ним органа від оплати заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі за відсутності вини власника у такій затримці. Необхідне встановлення самого факту невидачі наказу про поновлення на роботі за наявності рішення суду та вимоги державного виконавця.

У п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» ро'яснено, що відповідно до правил ст. 24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже, невиконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника несе в собі відповідальність за таке невиконання рішення.

Крім того, в пунктах 46, 48, 51, 53. 54 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Правова позиція, висловлена у цій справі, узгоджується з постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року (справа №21-237а11), яка відповідно до статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та невиконання рішення суду про поновлення на роботі з 02.03.2015 року по 28.01.2016 року у розмірі 109049,94 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі у розмір 1090,49 гривень на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: міський голова міста Мелітополя Мінько Сергій Анатолійович про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиконання рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити.

Стягнути з виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 02140811, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 5, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу та невиконання рішення суду про поновлення на роботі з 02.03.2015 року по 28.01.2016 року у розмірі 109049 /сто дев'ять тисяч сорок дев'ять/ гривен 94 копійок.

Стягнути з виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 02140811, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 5, на користь держави судовий збір у розмірі 1090,49 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: В.В. ЗИМОГЛЯД