справа №2-790/09р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2009 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Городничої В.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 29 грудня 2007 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, вимоги якого 22 січня 2009 року уточнив. В обґрунтування вимог вказав, що 22 березня 2005 року між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір №014/32560/3171/73 про надання останньому кредитних ресурсів в сумі 13590 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач був зобов'язаний погасити кредит у встановлені терміни і щомісячно сплачувати відсотки.
В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за даним кредитним договором між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу.
Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач в свою чергу свої зобов'язання не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків.
На підставі зазначеного позивач звернув стягнення на заставлене майно через вчинення виконавчого напису нотаріусом та примусову реалізацію заставленого майна через органи ДВС. Кошти від реалізації заставленого майна пішли на погашення боргу за кредитним договором, відсотків та інше.
Однак повністю заборгованість по даному договору погашена не була і на станом на 18 грудня 2008 року складає: по кредиту – 6145 доларів США; по сплаті відсотків – 1546,47 доларів США. У разі невчасної оплати по кредиту відповідач зобов'язаний сплатити банку пеню за кожен день прострочення, що також складає суму в розмірі – 1011,72 доларів США.
Згідно курсу НБУ від 01 січня 2009 року заборгованість відповідача в розмірі 8703,19 доларів США становить еквівалент в розмірі 67014,56 грн.
Також у зв’язку з зазначеними діями відповідачем було понесено матеріальні витрати в розмірі 700 грн. (послуги нотаріуса) та 222,54 грн. (авансовий внесок на зняття автомобіля з обліку).
Просив стягнути з відповідача в його користь суму в розмірі 67937,10 грн. і покласти на відповідача судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги в повному об'ємі і просив суд їх задовольнити, на доказ порушених прав позивача посилається на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового розгляду повідомлявся належним чином відповідно. Представник позивача вважає за можливе розглянути справу в відсутності відповідача та винести по справі заочне рішення. Згідно викладеного та на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 22 березня 2005 року між сторонами був укладений кредитний договір №014/32560/3171/73 про надання кредитних ресурсів в сумі 13590 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних строком на п’ять років /а.с. 12/.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач був зобов'язаний погасити кредит у встановлені терміни і щомісячно сплачувати відсотки /а.с. 13/. В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за даним кредитним договором між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу /а.с. 15/.
Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач в свою чергу свої зобов'язання не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків.
На підставі зазначеного позивач звернув стягнення на заставлене майно через вчинення виконавчого напису нотаріусом та примусову реалізацію заставленого майна через органи ДВС /а.с. 16-17/. Кошти від реалізації заставленого майна пішли на погашення боргу за кредитним договором, відсотків та інше /а.с. 18-20/.
Однак повністю заборгованість по даному договору погашена не була і на станом на 18 грудня 2008 року складає: по кредиту – 6145 доларів США; по сплаті відсотків – 1546,47 доларів США. У разі невчасної оплати по кредиту відповідач зобов'язаний сплатити банку пеню за кожен день прострочення, що також складає суму в розмірі – 1011,72 доларів США /а.с. 49/. Згідно курсу НБУ від 01 січня 2009 року заборгованість відповідача в розмірі 8703,19 доларів США становить еквівалент в розмірі 67014,56 грн.
Також у зв’язку з зазначеними діями відповідачем було понесено матеріальні витрати в розмірі 700 грн. (послуги нотаріуса) та 222,54 грн. (авансовий внесок на зняття автомобіля з обліку) /а.с. 21-22/.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язань, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків і моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов'язання.
Згідно умов кредитного договору позичальник зобов'язаний: 1) сплачувати заборгованість перед Банком; 2) сплачувати Банку за користування кредитом відсотки; 3) у випадку порушення термінів погашення відсотків по кредиту, сплачувати Банку пеню.
На підставі зазначеного суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки вони є повністю доведеними та стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору разом з відсотками та пенею в сумі 67014,56 грн. та інші витрати в сумі 922,54 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по оплаті судового збору та ІТЗ.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 610 - 612, 614, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути на користь Дніпропетровської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 35, р/р 29091000000002 в ДОД ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) з ОСОБА_2 (проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 16, кв. 360) суму в розмірі 67937,10 грн. і судові витрати в розмірі 711,80 грн., а всього 68648,90 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.С. Городнича
Судове рішення № 5752886, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 08.04.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-790/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: