Ухвала суду № 57527196, 25.04.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4125/13-ц

УХВАЛА

25 квітня 2016 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

В складі судді Ганкіної І.А.

при секретарі Шеванюк О.О.

за участю пред-ка скаржника ОСОБА_1

представника ОСОБА_2

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця скаргу ОСОБА_3 за участю Публічно акціонерного товариства "Альфа-банк" до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зняття арешту, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, щодо складання акту опису й арешту майна, мотивуючи тим, що він є боржником по зведеному виконавчому провадженні № 45717541, яке було відкрито для виконання виконавчого листа, який видано Вінницьким районним судом Вінницької області по справі 128/4125/13-ц про стягнення з нього коштів на користь ПАТ «Альфа-Банк».

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14.04.2015 року задоволено подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 визначено, що частка ОСОБА_3 у спільному майні подружжя, а саме: нежитловій будівлі АЗС, що знаходиться за адресою: Вінницька область смт. Теплик вул. Базарна 4, становить ? частку. 20 листопада 2014р. з повідомлення старшого державного виконавця вищезазначеного відділу ОСОБА_2 скаржнику стало відомо, що проведено оцінку майна для визначення початкової ціни для продажу на аукціоні нерухомого майна боржника ОСОБА_3, описаного й арештованого згідно акту опису й арешту майна від 25.09.2015р., а саме 1/2 частки нежитлових приміщень АЗС, що знаходяться за адресою Вінницька область Теплицький район смт.Теплик, вул.Базарна,4. Про акт опису й арешту майна від 25.09.2015 р. скаржнику не було відомо нічого до отримання повідомлення, до цього часу ОСОБА_3 навіть не дали копії цього акту, хоча він просив надати для ознайомлення цей документ, під час проведення опису присутнім не був.

З повідомлення вбачається, що до опису й арешту включено рухоме майно: колонки «Геркон» № 707, 2014р.в., колонки «Геркон» № 706, 2014р.в, розташовані за адресою: вул. Базарна, 4, смт. Теплик Теплицького р-ну Вінницької обл., власниками яких є юридична особа -ПП «ГАЗО-МЕР», яке не є боржником за виконавчим листом.

Також до акту опису включені блок пункти в кількості трьох одиниць (літ.Б,В,Г), на які посилання в зазначеній вище ухвалі суду відсутнє. Тобто державним виконавцем було порушено порядок опису й арешту майна, за яким такі дії вчиняються лише щодо майна боржника та вийшов за межі визначенні ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14.04.2015р.щодо визначення частки скаржника у спільному майні подружжя. ОСОБА_3 та директор ПП «ГАЗО-МЕР», відповідно до ч. 3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» в зав'язку з порушенням порядку накладення арешту звернувся до начальника зазначеного відділу з проханням зняти арешт з вищезазначених колонок та надав належним чином засвідчену копію видаткової накладної № РН -0000160 від 24.11.2014р., якою підтверджується факт придбання та оплати зазначених колонок ПП «ГАЗО-МЕР».

15.12.2015р. скаржник отримав відповідь начальника , з якої вбачається, що до акту опису й арешту майна боржника - фізичної особи ОСОБА_3 від 25.09.2015 р. включено- колонка паливороздавальна «Геркон» О-КЕД-50-0,25-ТУ У29,1-22117381-001-2001 вироблена в Україні, дата виробництва 2014р.,№707; колонка паливороздавальна «Геркон» О-КЕД-50-0,25-ТУ У29Д-22117381-001-2001 вироблена в Україні, дата виробництва 2014р.,№706, з посиланням на ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» начальник зазначеного відділу вказує, що питання зняття арешту з цього майна вирішується судом. Скаржник вважає дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо включення до акту опису й арешту майна від 25.09.2015р. боржника- фізичної особи ОСОБА_3 паливороздавальних колонок «Геркон», 2 шт., протиправними. Жодного доказу, що це майно належить фізичній особі ОСОБА_3 не має. В ухвалі суду про визначення його частки, рухомого майно взагалі не згадується, адже воно не входить до складу нерухомості. Власником зазначених колонок є юридична особа-ПП «ГАЗО-МЕР», яка придбала їх за договором купівлі-продажу у ТОВ «НВФ ГЕРКОН», що підтверджується копію договору та видаткової накладної № РН -0000160 від 24.11.2014р., якою підтверджується факт придбання та оплати зазначених колонок ПП «ГАЗО-МЕР».

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду(ч.5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження").

Оскільки спору про право власності немає, адже ПП має належний правоустановчий документ, який підтверджує його право власності на рухоме майно- паливороздавальні колонки «Геркон», 2 шт., то підстав для звернення власником з позовом про визнання права власності не має. Має місце порушення порядку накладання арешту, що є порушенням законних прав та інтересів скаржника, оскільки може викликати обґрунтуванні претензії власника цього майна до нього як боржника за виконавчим документом щодо включення цього майна в опис та решт як власного майна скаржника, з подальшою реалізацію з метою покриття боргу, хоча воно таким не є. Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Тобто державний виконавець може вчиняти дії щодо опису та арешту майна лише боржника, в даному випадку- фізичної особи ОСОБА_3, при цьому він зобов'язаний діяти відповідно до вимог законодавства та переконатися під час опису кому саме належить майно.

Як вбачається з ухвали Вінницького районного суду від 14.04.2015р. було визначено ? частку ОСОБА_3 як фізичної особи у спільному майні подружжя, а саме: нежитлової будівлі АЗС, що знаходиться за адресою: Вінницька область смт.Теплик,вул.Базарна,4. Паливороздавальні колонки «Геркон», в кількості 2шт., є рухомим майном і в ухвалі незазначені, власником їх є юридична особа ПП «ГАЗО-МЕР», як в ухвалі суду незазначені блок пункти в кількості трьох одиниць (літ. Б,В,Г), а тому підстав для їх опису та арешту не має, такі дії державного виконавця є протиправними. Спір про право власності на зазначені колонки відсутній, адже належним власником в силу ст.655,328 ЦК України є ПП «ГАЗО-МЕР», в даному випадку державним виконавцем порушено порядок накладення арешту, а також він вийшов за межі ухвали щодо визначення частки боржника-фізичної особи ОСОБА_3

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. В силу положень частини 5 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна чи коштів у незавершеному виконавчому провадженні може бути знятий за рішенням суду. Крім того, згідно із пунктом 4.2.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністра юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу державної виконавчої служби. Скаржник вважає, що в даному випадку підлягає до застосування ч.5 ст.60 закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник також вважає, що вказані вище дії державного виконавця вчинені з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, які регулюють питання випадків, підстав та умов накладання арешту на майно під час примусового виконання виконавчого документ.

За загальний правилом, що передбачене ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акту опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. До опису й арешту включено нежитлові приміщення АЗС, що знаходиться за адресою: вул. Базарна, 4, смт. Теплик Теплицького р-ну Вінницької області, загальною площею 8,7 кв. м.: блок пункти в кількості трьох одиниць (літ. Б,В,Г), колонка паливороздавальна «Геркон» О-КЕД-50-0,25-ТУ У29,1-22117381-001-2001 вироблена в Україні, дата виробництва 2014р.,№707; колонка паливороздавальна «Геркон» О-КЕД-50-0,25-ТУ У29Д-22117381-001-2001 вироблена в Україні, дата виробництва 2014р.,№706, арештовано згідно акту опису від 25.09.2015 року. Вказані дї виконавця по опису та арешту даного майна скаржник вважає незаконними тому звернувся до суду з відповідною скаргою та клопотанням про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця.

За ухвалою суду від 25.04.2016р. за клопотанням сторони скаржника було залишено без розгляду в частині вимоги щодо зняття арешту з майна у вигляд колонки паливороздавальної «Геркон» О-КЕД-50-0,25 ТУ У29, 1-221173381-001-2001 виробленої в Україні, дата виробництва 2014р. №707; колонки паливороздавальної «Геркон» О-КЕД-50-0,25-ТУ У29,1-22117381-001-2001 вироблена в Україні, дата виробництва 2014, №706.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала, мотивуючи їх обставинами, викладеними в ній, просила скаргу задоволити. При цьому просила врахувати, що державний виконавець при проведені арешту майна не пересвідчилася в тому, кому саме належить дане майно і обмежила таким чином його власника у можливості використовувати дане майно на свій власний розсуд. Враховуючи, те що майно належить ПП «ГАЗО-МЕР» у державного виконавця не було правових підстав описувати та арештовувати дане майно, тому просить визнати такі дії неправомірними та зняти арешт.

Представник відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, аргументуючи це тим, що державним виконавцем даний арешт був накладений відповідно до норм чинного законодавства України, зокрема, згідно Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, просила врахувати, що скаржник за власним ствердженням не є власником спірного майна, а тому право вимагати скасування арешту не має. Арешт був накладений на підставі відповідної інформаційної довідки. За рішенням суду арешт був знятий лише з колонок, а отже скаржник не довів незаконності дій державного виконавця. Також просить враховувати, що про накладення арешту скаржник був повідомлений 14.12.2015р. листом ДВС, а отже пропустив строк звернення з скаргою.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оглянувши додані до скарги матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Так, рішенням Вінницького районного суду від 10.04.2014 року з ОСОБА_3В та ТОВ «Приват Петрол» на користь ПАТ «Альфа-Банк» було стягнуто солідарно заборгованість за договором №23-ОКЛ/12 від 29.08.2012р. про надання кредиту у формі овердрафт в сумі 5 012 499 грн. 90 коп.

На підставі даного рішення суду 10.06.2014 року було видано виконавчий лист, та постановою головного державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2014 року з виконання даного виконавчого листа відкрито виконавче провадження за № ВП № 43690411.

25.09.2015 року державним виконавцем Заводнюк І.М., в ході виконання зведеного виконавчого провадження було здійснено опис та арешт майна боржника, а саме ? частки нежитлових приміщень АЗС, що знаходиться за адресою: вул. Базарна, 4, смт. Теплик Теплицького р-ну Вінницької області, загальною площею 8,7 кв. м.: блок пункти в кількості трьох одиниць (літ. Б,В,Г), колонка паливороздавальна «Геркон» О-КЕД-50-0,25-ТУ У29,1-22117381-001-2001 вироблена в Україні, дата виробництва 2014р.,№707; колонка паливороздавальна «Геркон» О-КЕД-50-0,25-ТУ У29Д-22117381-001-2001 вироблена в Україні, дата виробництва 2014р.,№706, арештовано згідно акту опису від 25.09.2015 року.

Про арешт майна скаржник був повідомлений 4.12.2015р. за листом державного виконавця №9344/02.2-27/2 (а.с.59). Крім того, як вбачається з власних заяв скаржника поданих на ім»я начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУ від 24.11.2015р. (а.с.6) скаржник був повідомлений про накладення арешту від 25.09.2015р. , але звернувся до суду з скаргою, лише 01.02.2016р.

Як вбачається з доданих суду доказів рішення про арешт майна було прийнято на підставі витребуваної державним виконавцем Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна за №40660482 від 15.07.2015р. за якими блокпункти під літерою Б,В, Г загальною площею 8,7 км.м. по вул.Базарна,4, Теплицького району Вінницької області належить до майна, які за ухвалою Вінницького районного суду від 14.04.2015р. в ? частці були визнані майном боржника, як частини даних нежитлових приміщень.

Даних про те, що вказане майно належить іншому власнику суду скаржником не подано.

Тому, порушення вимог закону державним виконавцем є суду не доведеним.

Крім того, суд враховує що предметом розгляду поданої ОСОБА_3 скарги є вищезазначений акт опису та арешту майна боржника; термін оскарження якого відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України становить 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Частиною 1 статті 73 ЦПК України передбачено, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Даний строк скаржником було пропущено і поважності підстав для поновлення даного строку скаржником суду не доведено.

З огляду на викладене, суд вважає, що в поновленні ОСОБА_3 строку на оскарження дій по вчиненню акту опису та арешту майна божника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з приводу накладення арешту на майно слід відмовити.

Вирішуючи скаргу суд враховує недоведеність належності блокпунктів під літерою Б,В, Г загальною площею 8,7 км.м. по вул.Базарна,4, Теплицького району Вінницької області до майна ПП «ГАЗО-МЕР», та враховує, що у випадку належності даного майна іншій яка не є стороною виконавчого провадження, вказана особа має право самостійного звернення до суду за скасуванням арешту.

Таким позов предметом судового розгляду не є, тому суд вважає підстави скарги не доведеними, в звязку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 72, 73, 385-387 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_3 у поновленні строку на оскарження дії та в задоволенні скарги за участю Публічно акціонерного товариства "Альфа-банк" до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зняття арешту

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: