Постанова № 57526810, 04.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/19603/15-п Головуючий суддя І інстанції Омельченко Н.І.

Провадження № 33/790/295/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника - адвоката Ніколенка С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 15 лютого 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Кабул Республіки Афганістан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Московського районного суду м.Харкова від 15 лютого 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.

Суд першої інстанції встановив, що 19 листопада 2015 року о 16 год. в м.Харкові по Салтівському шосе біля будинку 43 водій ОСОБА_2, виїжджаючи з місця стоянки перед проїзною частиною, не надав дорогу транспортному засобу ВАЗ -2101 держномер НОМЕР_1, що рухався по ній, напрямок руху яких перетинає, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

При розгляді справи суддя дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який порушив вимоги п.10.2 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.

Не погодившись із зазначеним рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить постанову суду від 15 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити у зв*язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376. Зокрема, ОСОБА_2 вказує на відсутність достатніх доказів щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, а також посилається на грубе порушення його прав та законних інтересів, оскільки він не володіє українською мовою, не вміє писати та читати українською чи російською мовами, а тому не міг фізично самостійно написати у протоколі заперечення проти нього та свої пояснення щодо незгоди із висновком про його вину; на його прохання на місце пригоди прибула гр.ОСОБА_4, яка замість нього на окремому аркуші писала пояснення, так як на його вимогу працівники поліції відмовились надати перекладача, ставились до нього упереджено та зневажливо, що ОСОБА_2 розцінює як порушення вимог ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою при користування визнаними в ній правами та свободами. Апелянт вважає, що його вина у скоєному правопорушенні не доведена, а судовий розгляд проведений неповно та необ*єктивно.

Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилається на те, що з наступного дня після винесення постанови, а саме з 16 лютого 2016 року і до 26 лютого 2016 року він перебував у відрядженні у Луганській області, що підтверджується відповідними документами, долученими до клопотання. В день повернення до м.Харкова - 26 лютого 2016 року поштою направив через суд першої інстанції апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки пропустив його лише на 1 день. Натомість, постановою Апеляційного суду Харківської області від 15 березня 2016 року в поновленні процесуального строку відмовлено, як вважає апелянт - без достатніх підстав. А тому він вимушений звернутися з апеляційною скаргою та аналогічним клопотанням повторно, враховуючи наявність поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

У розумінні положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. При цьому ст.7 КУпАП визначає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід*ємна складова права на захист (параграф 3 ст.6). Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що він є уродженцем Республіки Афганістан, де навчався та жив до 2005 року, після прибуття до України в жодному учбовому закладі він не навчався, а відтак не вміє писати та читати українською чи російською мовами, тому не міг фізично ознайомитись зі змістом складеного протоколу та доданих до нього документів; самостійно написати у протоколі заперечення проти нього та свої пояснення щодо незгоди із висновком про його вину; на його прохання на місце пригоди прибула його знайома - гр.ОСОБА_4, яка вимушена була замість нього на окремому аркуші писати пояснення, так як на його вимогу працівники поліції відмовились забезпечити участь перекладача при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, ОСОБА_2 зазначив, що будь-які процесуальні права, в тому числі право мати захисника, йому роз*янені не були, а підписи у протоколі про адміністративне правопорушення він ставив там, де вимагав поліцейський, не розуміючи зміст того, що викладено у цьому документі; при цьому йому навіть в усній формі не повідомили про зміст протоколу, він почував себе принизливо, оскільки всі присутні - інші учасники ДТП та поліцейські виявляли до нього зневагу.

Зазначене вище підтверджується відсутністю будь-яких пояснень ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1); рапортом поліцейського ОСОБА_5 про те, що пояснення ОСОБА_2 у протоколі відсутні, оскільки він не вміє писати українською та російською мовами (а.с.5); поясненнями в суді першої інстанції свідка ОСОБА_4, які відображені у тексті оскаржуваної постанови, про те, що на прохання свого знайомого ОСОБА_2 вона приїхала на місце ДТП, де складався протокол про адміністративне правопорушення відносно нього; оскільки ОСОБА_2 не вміє писати ані російською, ані українською мовами, вона записувала пояснення зі слів ОСОБА_2, так як представники поліції відмовили у наданні йому перекладача (а.с.69).

В судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_4 також підтвердила те, що в її присутності ОСОБА_2 не були роз*янені його процесуальні права, а протокол ОСОБА_2 підписував, знаходячись у автомобілі з поліцейськими; вона також зверталася до працівників поліції з проханням про залучення перекладача для ОСОБА_2, який не міг самостійно ознайомитись із протоколом та доданими до нього документами, але таке прохання залишилося без реагування.

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що працівниками поліції, якими було складено протокол відносно ОСОБА_6 та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення, істотно порушено та обмежено його процесуальні права, в тому числі право на захист. Зокрема, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не було належним чином роз*яснено його права та обов*язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст.268 КУпАП.

За змістом ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи, суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані та залишена поза увагою невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону з огляду на істотні порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допущені під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.

За викладених обставин постанова суду першої інстанції, яка містить передчасний висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови апеляційним судом.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції позбавлений процесуальної можливості повернути протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 для належного оформлення, а без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення не може прийняти будь-яке рішення по суті адміністративного правопорушення, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП, що не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково .

Постанову Московського районного суду м.Харкова від 15 лютого 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко