Справа № 629/4041/15-к
Номер провадження 1-кп/629/47/16
У Х В А Л А
05.05.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - Помазан В.А.,
при секретарі - Фальковій І.М.,
за участю прокурора - Іванчака А.О.,
захисника - адвоката Коваленка Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду міста Лозова Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Прокурор у судовому засіданні в режимі відеоконференції заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, враховуючи наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_2 може впливати на свідків, вчинити інший злочин, переховуватись від суду, оскільки у справі встановлено порядок дослідження доказів шляхом допиту свідків та дослідження речових доказів, а свідки до цього часу не допитані. Крім того, строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 09.05.2016 року виникла необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав раніше подане письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що він знаходиться під вартою вже приблизно 10 місяців, на протязі цього часу зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та немає необхідності впливати на свідків. Крім того, прокурор висловлюється так, що начебто вже доведена його вина у вчиненні злочинів. ОСОБА_2 вважає, що він знайшов багато порушень норм КК, КПК, Конституції України та просить задовольнити його клопотання.
Захисник - адвоката Коваленко Ю.А. просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд по правам людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.07.2015 року було обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.03.2015 року ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою по 09.05.2016 року.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт не має та строк тримання під вартою слід продовжити, оскільки ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, та суд, вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду та вчинити нові злочини, так як він раніше судимий, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України..
Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються та ймовірність продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому.
Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Крім того, в судове засідання не з'явилися свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, які неодноразово викликалися до суду та їх привід до суду не виконаний за ухвалою суду від 12.04.2016 року.
Прокурором заявлено клопотання про доставку в судове засідання приводом вказаних свідків, на чому також наполягав обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник.
Відповідно до ст. 142 КПК України, слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Статтею 327 КПК України передбачено, що якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, суд має право постановити ухвалу про його привід.
За вказаних обставин, враховуючи те, що вказані вище свідки без поважних причин не з'явилися неодноразово у судові засідання, а тому суд приходить до висновку, про необхідність застосувати до них привід через органи поліції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 327, 331, 371-372 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області строком на два місяці по 02.07.2016 року.
Застосувати привід до свідків:
- ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1;
- ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2.
Слухання справи відкласти на 26 травня 2016 року на 09-00 годину в приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Привід здійснити на 09-00 годину 26 травня 2016 року в приміщення Лозівського міськрайонного суду Харківської області за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Я. Мудрого, 9.
Копію ухвали в частині приводу направити для виконання до Лозівського відділення поліції ГУНП в Харківській області та ГУНП в Харківській області.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, а начальнику Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) направити для відома.
Копію ухвали направити прокурору Лозівської місцевої прокуратури Харківської області та прокуратурі Харківської області для здійснення контролю за виконанням приводу.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 57526325, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 05.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/4041/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: