Постанова № 57526293, 27.04.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

27.04.2016

Справа №642/870/16-а

Провадження №2а/642/25/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 р. Ленінський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого Лазарєва А.В.,

секретаря Клименко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському (Холодногірському) районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2016 р. до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, управління ПФУ в Ленінському районі м. Харкова, щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України від 9 липня 2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зобов'язати відповідача здійснити розрахунок йому пенсії за віком з 25.01.2016 р. безстроково, виходячи із показника середньої заробітної плати за 3 календарні роки, що передують року призначення пенсії, а саме за 2013р., 2014 р., 2015 р. та здійснити виплату донарахованої суми пенсії. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позивач у позовній заяві зазначив, що він з 30.08.1993 р. отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» за №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 р. (далі - Закон 2262-ХІІ), обчислену за формулою, передбаченою для цього Закону (без врахування показника середньої заробітної плати по Україні). В подальшому після звільнення з військової служби він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування. Досягнувши пенсійного віку, він 25.01.2016 р. звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Харкова з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-ІУ. 26.01.2016 р. він подав заяву до відповідача, в якій просив здійснити йому перерахунок та виплату державної пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передають року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013 р., 2014 р., 2015 р.. В лютому 2016 р. на його заяву від 26.01.2016 р. він отримав відповідь від 09.02.2016 р., з якої вбачається, що оскільки він отримував пенсію з 30.08.1993 р. за вислугу років, то 25.01.2015 р. йому було призначено пенсію за віком із застосуванням середнього показника за 2007 р. (1197,91 гр.), оскільки це слід рахувати не як нове призначення, а як перехід на інший вид пенсії у відповідності до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІУ. Підстав для застосування показника середньої заробітної плати за ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідача немає. Такі неправомірні дії відповідача при призначенні йому державної пенсії за віком, а саме застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 р., суттєво зменшує розмір його державної пенсії за віком та погіршує його матеріальне становище. Саме ці обставини і стали причиною його звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві обставинам.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та пояснив, що відповідно до ч.3 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховується під час призначення (попереднього розрахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки ОСОБА_1 вже отримував пенсію за вислугу років, яку йому призначили з 30.08.1993 р., то підстав для застосування показника середньої заробітної плати відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає. На теперішній час пенсія відповідачу обчислена згідно з чинним законодавством.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

30 серпня 1993 р. позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі Закон №2262-ХІІ), обчислена за формулою, передбаченою для цього Закону (без застосування показника середньої заробітної плати по Україні), яку він отримував до лютого 2012 р..

Після призначення цієї пенсії позивач продовжував працювати.

25 січня 2016 р. він звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Харкова з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України, за 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії.

З 25 січня 2016 р. управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Харкова позивачу призначено пенсію за віком на загальних підставах з дня подання заяви. Розмір пенсії обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.07.2000 р. по 31.12.2015 р. за даними СПОВ при страховому стажі 42 роки 02 місяці 24 дні. Загальний розмір цієї пенсії склав 2810,56 гр.. При розрахунку пенсії за віком позивачу застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 гр.).

Відповідно до ст.5 Закону №1058-УІ, даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому закону.

Згідно ст.9 Закону №1058-УІ за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання ( у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3)пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином питання щодо виплати пенсії за вислугою років не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058-УІ, а регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, тобто іншим Законом.

Відповідно до ст.7 Закону України №2262-ХІІ, військовослужбовцям, які мають право на пенсію за цим Законом на різні державні пенсії, призначається пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону за Законом №1058-УІ, призначається одна пенсія за їх вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону №2262-ХІІ і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону №1058-УІ, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Пенсія за вислугу років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.

Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загально передбаченої пенсії раніше не користувався, то право на пенсію за віком виникло в нього вперше, а не відбувся перехід з одного виду пенсії на інший. Дана позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2013 р., справа №21-31а13.

Згідно ч.2 ст.40 Закону №1058-УІ заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К): де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-УІ з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 р. №3668-УІ «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Крім того суд виходить з того, що в ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-УІ мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені ст.9 цього Закону ( за віком, по інвалідності, у зв»язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню, а показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058-УІ. В цьому випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що судове рішення ухвалене на користь позивача суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним за дві позовні вимоги судовий збір в сумі 1102 гр. 42 коп. ( 551 гр. 21 коп. + 551 гр. 21 коп. = 1102 гр. 42 коп.) ( а. с. 1,2).

Представник позивача ОСОБА_2 надала суду квитанцію, згідно якої позивач заплатив їй 4000 гр. за юридичні послуги ( а. с. 52).

Вона пояснила, що за надані нею юридичні послуги на теперішній час витрати складаються з: 700 гр. - за складання адміністративного позову і 800 гр. за її участь у двох судових засіданнях, тобто всього на суму 1500 гр.. Інша вказана у квитанції грошова сума витрат сплачена наперед за участь у судових засіданнях в апеляційному і касаційному судах.

Виходячи з викладеного суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача суму витрат на юридичну допомогу у розмірі 1500 гр. за надані юридичні послуги та відмовляє у задоволенні іншої частини сплаченої суми за юридичну допомогу, яка буде надана в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 6, 9 - 11, 159 - 163 КАС України, ст.ст.9, 40 ч.2, 45 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058-1У ст.ст. 1, 7, Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ , та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 р., суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському (Холодногірському) районі м. Харкова ( код ЄДР 22682106) щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у призначенні пенсії за віком відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському (Холодно- гірському) районі м. Харкова ( код ЄДР 22682106, 61022, м. Харків, пл.. Свободи, 5, Держпром, 2 під., 4 пов.) здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 25.01.2016 року безстроково, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії, а саме: 2013 р., 2014 р., 2015 р. та здійснити виплату донарахованої суми пенсії.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ Ленінського (Холодно- гірського) району м. Харкова на користь ОСОБА_1 сплачені ним через прибуткову касу ПАТ «Банк народний капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 551 гр. 21 коп. по квитанції №КР50 від 18 лютого 2016 р. та 551 гр. 21 коп. по квитанції №КР44 від 18 лютого 2016 р., а також витрати на правову допомогу в сумі 1500 гр., а всього 2602 гр. 42 коп..

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Лазарєв А.В.