Рішення № 5752331, 04.06.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа №2-896/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 року Феодосійський міський суд в Автономній Республіці Крим у складі: Головуючого судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Копосовій Н.І., Бозоєвій М.З.,

за участю представника позивача: - Воробйової Н.В.,

відповідача: - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії-Феодосійського відділення № 4550 до ОСОБА_5 про стягнення завданих збитків,

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії-Феодосійського відділення № 4550 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення завданих збитків в сумі 1000,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що згідно з положеннями Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” та Постанови КМУ від 09.01.2008 року №1 “Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінених грошових заощаджень...” кожний громадянин України, який є власником компенсаційних рахунків на 1 січня 2008 року мав право отримати компенсацію в межах залишку його вкладу, але не більше 1000 гривень на одного вкладника. В ході перевірки було встановлено, що відповідачем, яка має в різних касах відділення № 4550 компенсаційні ощадні книжки, в порушення вимог п.1 ч.1 постанови КМУ та положень ст.8-1 Закону “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” замість одного разу двічі 21.01.2008 року та 24.01.2008 року отримала компенсацію по 198,02 доларів США, загалом 396,04 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ дорівнює 2000,00 грн. Таким чином, відповідач, користуючись тим, що мав компенсаційні ощадні книжки у різних касах відділення № 4550 “Ощадбанку” отримав компенсацію двічі, чим завдав позивачу збитки на суму 1000,00 грн. 31.07.2008 року на адресу відповідача був направлений лист, в якому запропоновано в добровільному порядку повернути зайво отримані гроші, призначені для виплати компенсації, але відповідач добровільно не відшкодував збитки, що стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідачка проти задоволення позову заперечує, пояснивши, що дійсно отримала компенсацію двічі, гроші отримала не з чужих, а зі своїх компенсаційних вкладів. Вважає, що в цьому винні працівники банку, які проставивши відмітку в її паспорті про отримання компенсації перший раз, не перевірили це, та видали компенсацію другий раз, просила відмовити в задоволенні позову.

В силу положень ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.01.2008 року та 24.01.2008 року між позивачем і відповідачем були укладені Договір № 1660 банківського рахунку фізичної особи в національній або іноземній валюті, Договір № 1926 банківського рахунку фізичної особи в національній або іноземній валюті (а.с.6-8,9-11). 11.01.2008 року відповідачем подані дві заяви-доручення на компенсаційну виплату по 1000,00 грн. з номерів рахунків Ч-27165 та Ч-56186 відповідно, отримано в касі філії-Феодосійського відділення № 4550 двічі 21.01.2008 року та 24.01.2008 року по 198,02 доларів США, загалом 396,04 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ дорівнює 2000,00 грн. (а.с.5). При отриманні компенсацій в перший раз працівником банку була внесена в паспорт відповідача відмітка на підставі листа ВАТ “Державний ощадний банк України” № 11-19/037 від 14.01.2008 року, скасованого листом № 11-19/174 від 28.03.2008 року (а.с.35-36,37,38).

Ст.1 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” №537/96-ВР від 21.11.1996 року встановлено зобовязання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 02.01.1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР.

Згідно ст.7, 8-1 вказаного Закону заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. В 2008 році компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться їх власникам станом на 1 січня 2008 року в готівковій чи безготівковій формі в національній або іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України у валюті за офіційним обмінним курсом НБУ у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 грн. на вкладника в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 09.01.2008 року №1 “Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінених грошових заощаджень...” встановлено, що компенсаційні виплати проводяться власникам заощаджень після внесення в інформаційно-аналітичну систему “Реєстр вкладників заощаджень громадян” даних, необхідних для ідентифікації вкладника при відкритті рахунка. Для внесення даних у зазначену систему вкладники подають за місцем знаходження вкладу або за місцем свого проживання до установ Ощадбанку: документи, необхідні для відкриття вкладного рахунка фізичній особі відповідно до вимог Національного банку, заявку-доручення, документи, що підтверджують право власності на заощадження. Компенсаційні виплати проводяться власникам заощаджень через три дні після внесення відомостей про них в інформаційно-аналітичну систему “Реєстр вкладників заощаджень громадян” шляхом зарахування коштів за їх бажанням на поточний чи вкладний (депозитний) рахунок, відкритий в установах Ощадбанку.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем в другий раз отримано без достатніх правових підстав в касі позивача 1000,00 грн., що визнано відповідачем в судовому засіданні, при цьому працівники банку мали можливість перевірити наявність другого вкладу за позивачкою та факт отримання компенсації 21.01.2008 року, що було підставою для відмови в виплаті компенсації 24.01.2008 року.

Згідно вимог ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, тобто провина зазначених осіб правового значення не має.

Права позивача порушені та підлягають захисту в порядку вимог ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України.

Також, в порядку ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 51,00 грн., та 30 грн. на інформаційне-технічне забезпечення процесу, що підтверджуються матеріалами справи (а.с.1-2).

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,294 ЦПК України, ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії-Феодосійського відділення № 4550 до ОСОБА_5 про стягнення завданих збитків, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії-Феодосійського відділення № 4550 на рахунок № 3739804, ОКПО 02761973, МФО 384049, відкритий в Філії-Феодосійському відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України” 1000,00 грн., що була отримана без достатньої правової підстави, судовий збір 51,00 грн., а також витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього 1081,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: /підпис/