Постанова № 57522116, 20.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-а-515/16

760/5012/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

при секретарі - Беро В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 29.09.2015р.

Позивач вважає відмову Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, з наступних підстав.

Згідно з записами в трудовій книжці позивач працював у періоди з 06.09.1983 року по 05.05.1984 року та з 09.06.1986 року по 16.02.1996 року повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України.

Також позивач вказує, що в лавах Радянської армії він служив з 05.05.1984 року по 13 травня 1986 року, що підтверджується його військовим квитком серії НОМЕР_1 та записами № 4 і № 5 в його трудовій книжці. Таким чином, оскільки на момент його призову на строкову військову службу в Радянську армію він працював на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, то час проходження ним військової служби з 05 травня 1984 року по 13 травня 1986 року зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Саме тому стаж роботи позивача повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає в період з 06.09.1983 року по 13.05.1986 року та з 09.06.1986 року по 16.02.1996 року - 12 років 4 місяці та 16 днів. Загальний стаж роботи позивача становить понад 29 років.

Після досягнення 50 років та маючи понад 29 років стажу роботи, з яких понад 12 років 4 місяці на зазначених роботах, 29.09.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва з заявою про призначення йому пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу, однак 12.10.2015 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на те, що позивачем не надано уточнюючої довідки підприємства про підтвердження наявного трудового стажу, який дає право на призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу. Такі дії позивач вважає протиправним, що стало підставою для звернення до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України « за №1055 від 16.12.2015 року, було затверджено перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом злиття, а саме управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва реорганізовано шляхом злиття та створено Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві було передано всі права та обов'язки трьох територіальних управлінь Пенсійного фонду України в м. Києві, які були ліквідовані шляхом реорганізації.

Ухвалою суду від 20.04.2016 року за клопотанням представника позивача в судовому засіданні було замінено відповідача, а саме Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав наведених в адміністративному позові та просили його задовольнити, пояснили, що позивач працював у періоди з 06.09.1983 року по 05.05.1984 року та з 09.06.1986 року по 16.02.1996 року повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, дана професія дає право на пільгову пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України. З 05 травня 1984 року по 13 травня 1986 року позивач проходив військову службу. Стаж роботи позивача повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає в період з 06.09.1983 року по 13.05.1986 року та з 09.06.1986 року по 16.02.1996 року - 12 років 4 місяці та 16 днів. Загальний стаж роботи позивача становить понад 29 років, отже наявні всі підстави для призначення позивачу пенсії за віком ні пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

29.09.2015 року позивач звернувся з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва. Однак відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись у свої відповіді від 12.10.2015 року на необхідність підтвердження наявного трудового стажу уточнюючою довідкою підприємства.

Така відмова Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною, оскільки згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

А оскільки в трудовій книжці позивача збереглися всі відомості, в тому числі і записи про періоди роботи на підземних роботах, а також такий факт встановлений рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року, що визначають право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, то ніяких додаткових уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу роботи, на які посилається відповідач, подавати не потрібно, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Атестація робочого місця позивача за час його роботи не проводилася, оскільки граничний термін її проведення був встановлений 01.08.1997 року, а заявник звільнився з роботи на шахті 16.02.1996 року, тобто за півтора роки до цього. Тому до пільгового стажу зараховується період роботи з 01.08.1992 р. та 5-річний період роботи, що передує даті проведення атестації, у випадку позивача по 16.02.1996 р.

Не проведення атестації робочого місця позивача до 1996 року не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на роботодавця і граничний термін її проведення не був порушений.

Також представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про заміну відповідача Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1055.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на позов, вважав його безпідставним і просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 р. «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім того, згідно з п. 3 Порядку про застосування списків №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пільгової пенсії по Списку №1, оскільки останнім не було надано уточнюючої довідки.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва 29.09.2015 р. з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 12.10.2015 р. за № 12026/09 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до заяви від 29.09.2015 р., оскільки останнім не було надано уточнюючих довідок про періоди роботи на підприємствах для підтвердження наявного трудового стажу.

В судовому засіданні встановлено, що 06 вересня 1983 року на підставі наказу № 132к від 07.09.1983 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду учня підземного гірника по ремонту гірських виробок на шахту ім. Леніна Виробничого об'єднання «Артемвугілля», що підтверджується записом № 1 в трудовій книжці заявника.

12 жовтня 1983 року на підставі наказу № 154к від 13.10.1983 року ОСОБА_1 було переведено на посаду підземного гірника по ремонту гірських виробок, що підтверджується записом № 2 в трудовій книжці заявника.

16 грудня 1983 року на підставі наказу № 72к від 16.12.1983 року ОСОБА_1 було переведено на посаду прохідника, що підтверджується записом № 3 в трудовій книжці заявника.

05 травня 1984 року на підставі наказу № 79к від 03.05.1986 року ОСОБА_1 звільнився з роботи на підставі п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР у зв'язку з призовом на військову службу в Радянську армію, що підтверджується записом № 4 в трудовій книжці заявника.

В лавах Радянської армії ОСОБА_1 прослужив з 05 травня 1984 року по 13 травня 1986 року, що підтверджується військовим квитком заявника серії НОМЕР_1 та записом № 5 в його трудовій книжці.

09 червня 1986 року на підставі наказу № 261 к від 05.06.1986 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду гірника по ремонту гірських виробок з повним робочим днем в шахті на шахту «Комсомолець» Виробничого об'єднання «Артемвігулля», що підтверджується записом № 6 в трудовій книжці заяника.

11 листопада 1987 року на підставі наказу № 551к від 23.11.1987 року ОСОБА_1 було переведено на посаду гірського майстра з повним робочим днем в шахті, що підтверджується записом № 7 в трудовій книжці заявника.

На підставі наказу № 54к від 19.02.1996 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записом № 8 в трудовій книжці.

Дані факти підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці позивача.

Згідно з розділом 1 Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 до даного списку відносяться: 1.1а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; 1.2а) гірники підземні; 1.2а) прохідники; 1.1д) майстри гірничі.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно, зазначені обставини є підставою для виникнення у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки. Зокрема, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, а до часу введення в дію зазначених списків діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 «Про порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи».

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу застосовується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено «Порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

У відповідності до п. 1 даного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати.

Абзацом 1 п. 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери куди включається цей період, роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», п.п. 1, 3, 20 «Порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», пільгова довідка про підтвердження стажу та характеру роботи, документи, що підтверджують роботу в шкідливих умовах праці надаються у тих випадках коли відсутня трудова книжка, відповідні записи у ній.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розроблений на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 в трудових книжках на той час не передбачалося внесення відомостей про характер роботи або зайнятість протягом робочого дня.

Встановлено, що атестація робочого місця позивача за час його роботи не проводилася, оскільки граничний термін її проведення був встановлений 01.08.1997 року, а заявник звільнився з роботи на шахті 16.02.1996 року, тобто за півтора роки до цього. Тому до пільгового стажу зараховується період роботи з 01.08.1992 р. та 5-річний період роботи, що передує даті проведення атестації, у випадку позивача по 16.02.1996 р.

При цьому, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров»я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Згідно зі статтею 101 Закону України « Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а такої видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач 15.06.2015 року звертався до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з проханням посприяти в отриманні ним довідки з попереднього місця роботи на шахтах в місті Горлівка (нині ДП «Артемвугілля»). Проте йому було повідомлено, що ДП «Артемвугілля» перебуває на тимчасово окупованій території, що не контролюється українською владою і відповідно до наказу Міненерговугілля від 25.11.2014 року № 841 виробнича та фінансово-господарська діяльність таких державних підприємств припинена, що унеможливлює одержання ОСОБА_1 уточнюючої довідки про свій спеціальний стаж роботи для оформлення пенсії за віком на пільгових умовах, як того вимагає п. 20. Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637.

В той же час, факт зайнятості ОСОБА_1 на підземних роботах в шахті повний робочий день підтверджується записами № 6 та № 7 в його трудовій книжці.

При цьому, відповідач відмовляючи позивачу у нарахуванні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю довідки про підтвердження спеціального пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, самостійно не зверталися щодо отримання відповідних документів.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно- технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, оскільки на момент призову ОСОБА_1 на строкову військову службу в Радянську армію останній працював на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, то час проходження ним військової служби з 05 травня 1984 року по 13 травня 1986 року зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, у періоди з 06.09.1983 року по 11.10.1983 року, з 12.10.1983 року по 15.12.1983 року, з 16.12.1983 року по 13.05.1986 року, з 09.06.1986 року по 10.11.1987 року, та з 11.11.1987 року по 16.02.1996 року заявник працював повний робочий день на роботах, які за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України відносяться до підземних робіт та робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а стаж на зазначених роботах складає 12 років і 4 місяці.

Наведені обставини також встановлені рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року, яке набрало законної сили.

Таким чином, позивачу на час подання заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виповнилось повних 50 років; загальний стаж роботи згідно записів трудової книжки складає більше ніж 29 років. Стаж роботи за списком № 1 складає більше ніж 12 років 4 місяців.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відмова УПФУ в Солом'янському районі в призначенні позивачу такої пенсії, є протиправною.

Відповідно до п. 1-2 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, наявні всі передбачені чинним законодавством підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно з нормами ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 2 КАС України при оскарженні рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На виконання свого обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, передбаченого ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, як суб'єктом владних повноважень, не доведено наявність вагомих підстав, що слугували відмовою у нарахуванні позивачу пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач досяг віку і має трудовий стаж, які визначені у даній нормі Закону, що підтверджується його трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 162 КАС України, суд вправі визначити спосіб захисту порушеного права позивача.

Таким чином, враховуючи наведене та виходячи з аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є в матеріалах справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України судові витрати в сумі 551,20 грн. підлягають стягненню з на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтями 19, 46, 95 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, та на підставі статей 2, 6-11, 17-19, 69-71, 77, 94, 162, 163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах протиправною.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 29.09.2015 р.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СУДДЯ: Кушнір С.І.