Ухвала суду № 57520933, 26.04.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4033/16-ц

Провадження № 2-з/752/77/16

У Х В А Л А

26.04.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.,

при секретарі - Овдій А.В.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті та шляхом зобов»язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. надати дані про ОСОБА_3, на яку зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу №2026 від 31.03.2016 р.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 21 квітня 2016 р. з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерхоме майно йому стало відомо, що 31 березня 2016 р. приватним нотаріусом Київського місцевого нотаріального округу Ковальчук С.П. було посвідчено договір купівлі-продажу за №2026, згідно якого відповідач ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, на яку ухвалою суду від 01.04.2016 р. в порядку забезпечення позову було накладено арешт. Позивач зазначає, що вжиття обраний ним захід забезпечення позову необхідний для запобігання подальшому незаконному продажу спірної та належної йому раніше квартири, зважаючи на високу вартість нерухомого майна. Крім того, ОСОБА_1 вказує на неможливість самостійного отримання даних щодо ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд може вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ст.152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов»язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов»язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з»ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, яка є предметом договору іпотеки, укладеного 01.02.2008 р. між Акціонерним банком «Таврика» та ОСОБА_1 для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов»язань за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії №11-08-КЛ, та в подальшому право влансності на яку було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 на підставі Договору відступлення права вимоги за Договором іпотеки.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов»язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв»язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

01.04.2016 р. Голосіївським районним судом м.Києва було вирішено питання щодо забезпечення позову у даній справі, шляхом накладення арешту на спірну квартиру та заборону відповідачу у справі вчиняти будь-які дії щодо її відчуження.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження кв.АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що на день розгляду заяви позивача про забезпечення позову питання щодо залучення ОСОБА_3 в до участі у справі в якості співвідповідача судом не вирішено.

Накладення на ОСОБА_3 заборони вчинення будь-яких дій щодо квартири АДРЕСА_1 призведе до порушення її прав як власника нерухомого майна.

Крім того, зобов»язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. надати дані про ОСОБА_3 не є предметом заяви про забезпечення позову в розумінні статті 152 ЦПК України, а є видом забезпечення доказів, що повинно вирішуватись в порядку ст.ст.131, 133 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її оголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя