Постанова № 57520809, 31.03.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2871/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі суддi Музичук Н.Ю., pозглянувши в судовому засiданнi в мiстi Рiвне в порядку скороченого провадження спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання дій неправомірними та протиправними щодо перерахунку пенсі та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 Березня 2016 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернулася ОСОБА_2 із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо відмови в перерахунку її пенсії за віком відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України «Про державну службу» по довідці встановленого зразка, виданої центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА 18.02.2016 року №01-34-02/602, із розрахунку 82% заробітної плати, починаючи з 03 квітня 2009 року, з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У позовній заяві вказується, що страховий стаж позивача становить 37 років 4 місяці 18 днів, в тому числі 12 років 5 місяців 28 днів - робота на посадах державного службовця. Розмір пенсії обчислено із її заробітної плати. Однак при призначенні пенсії позивачу не було враховано матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 23 Лютого 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахування та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до якої була додана вищенаведена довідка видана центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА 18.02.2016 року №01-34-02/602. Пенсійним фондом України в м. Рівне їй було відмовлено в проведенні перерахунку. Позивач вважає, що відмова Управління ПФУ в м. Рівне суперечить чинному пенсійному законодавству, зокрема ст.ст. 37, 33 п.2, 35 Закону України № 3723-ХІІ „Про державну службу", ст. 40 Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2,33 Закону України «Про оплату праці», Постанові КМ України №1013 від 12.09.1997 року та №865 від 31.05.2000 року, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17 липня 2003 року №1078. Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Підпунктом 2.3.3, 2.3 п.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, розробленої відповідно до Закону України «Про оплату праці», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 передбачено, що матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників /на оздоровлення/ віднесено до інших компенсаційних виплат.

Ухвалою суду від 15 березня 2016 року за позовом відкрите скорочене провадження в справі у порядку ст. 183-2 КАС України в межах строку звернення до адміністративного суду, із 11 вересня 2015 року. Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та копія позову із додатками направлена відповідачу з наданням строку для письмових заперечень на позов або заяви про визнання позову.

У встановлений строк від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В запереченнях покликається, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не є складовими заробітної плати і тому вони не враховуються при нарахуванні пенсії. Пенсія позивачу призначена за віком, відповідно до норм ст.ст. 33,37 Закону України «Про державну службу», порядок та умови визначення розміру заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям визначено постановою Кабінету міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії», відповідно до п. 5 якої форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики України, без внесення змін до постанови КМ України немає підстав включення таких виплат при призначенні пенсії або для перерахунку пенсії. Також вказано, що строки перерахунку пенсійних виплат, які визначені ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: Перерахунок призначеної пенсії,крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Таким чином, в разі наявності норми, яка визначала би порядок порядок перерахунку пенсії, право на такий перерахунок, згідно поданої заяви від 23.02.2016 року, позивач набув би лише з 01.03.2016 року, а тому вимоги ОСОБА_2 в частині періоду здійснення перерахунку з 03.04.2009 року спростовуються положеннями чинного законодавства та нормами процесуального права, які визначають строки звернення до адміністративного суду.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в місті Рівному та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України № 3723-XII «Про державну службу» із 03.04.2009 року, з урахуванням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як державний службовець, працюючий до призначення пенсії на посаді, яка відноситься до посад державного службовця, Рівненської обласної ради.

23 Лютого 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахування та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексацію заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, до якої була додана довідка видана центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА 18.02.2016 року №01-34-02/602.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне у перерахунку пенсії позивачки було відмовлено листом №121/10 від 03.03.2016 року.

Громадяни, згідно зі ст. 46 Конституції України, мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. В силу ст. ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивача і до 01.10.2011 року, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно п. 2.3.3 ст. 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/8713, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, входить до складу фонду оплати праці.

Згідно ч.6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до с. 33 Закону України «Про оплату праці», у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації, згідно із чинним законодавством.

Згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 року №1078. Згідно вказаного Закону, індексація - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно порядку, об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці, як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України який не має разового характеру.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, в тому числі матеріальна допомога на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань та суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Приймаючи до уваги судову практику Верховного суду України в справах щодо ідентичних правовідносин в тій частині, що перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, суд приходить до висновку, що для вирішення спірних правовідносин в справі підлягають застосуванню саме такі спеціальні норми, що визначають виплати /доходи/для обчислення пенсії, зокрема ст. 41 ЗаконуУкраїни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу», саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.

Таким чином, висновки управління Пенсійного фонду в місті Рівне про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, що мають систематичний характер, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, надана всім або більшості працівників, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права відповідачем, надання переваги положенням Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з тим, суд вважає, що перерахунок та виплата позивачу пенсії у вказаному розмірі мають бути проведені із 01 березня 2016 року, оскільки звернення позивача до УПФУ в місті Рівне з приводу перерахунку її пенсії із довідкою центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА 18.02.2016 року №01-34-02/602, яка відповідає фактично одержаним сумам інших виплат, зокрема матеріальної допомоги, що має систематичний характер, та виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівника, мало місце 23 лютого 2016 року, що унеможливлює вчинення перерахунку пенсії позивачу в межах шестимісячного строку звернення до суду відповідачем без наявних вищенаведених довідок про такі виплати. Враховуючи положення чинного пенсійного законодавства, а саме, статей 83, 84, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 43, 44, 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.

Судом встановлено, що жоден із таких випадків, передбачених Законами України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не поширюється на правовідносини сторін, а тому відсутні і підстави для проведення перерахунку пенсії позивача за період до її звернення до відповідача, в тому числі із 15 вересня 2015 року.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, порушене право позивачки підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача до проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням «інших виплат» - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки встановленого зразка про складові заробітної плати, виданої центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА 18.02.2016 року №01-34-02/602 за період із 01 березня 2016 року, згідно ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог частини другої статті 161 КАС України, при прийнятті постанови суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 21-430а11.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 71, 99, 100, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 із 01 березня 2016 року з врахуванням довідки встановленого зразка про складові заробітної плати, виданої центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА 18.02.2016 року №01-34-02/602, виходячи із розміру 82% заробітної плати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному провести перерахунок та виплату пенсії по віку по Закону України «Про державну службу» ОСОБА_2, виходячи із розрахунку 82% заробітної плати, із урахуванням отриманих матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки встановленого зразка про складові заробітної плати, виданої центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА 18.02.2016 року №01-34-02/602, починаючи із 01 березня 2016 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо була подана апеляційна скарга судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук