Рішення № 5751995, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/17426.05.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

про стягнення 301980,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Волобуєва С.В. представник за довіреністю № б/н від 30.03.2009 року;

від відповідача: Перегон Ю.О. - представник за довіреністю № б/н від 12.02.2009 року.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про стягнення 301980,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 01.08.2008 року було укладено договір № 50335-Д/03 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку, відповідно до умов якого банк відкриває вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів/банківських металів вкладника, внесених на умовах (сума, строк, процентна ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

01.08.2008 року між сторонами укладено окремий договір № 50335-Д/03-1 строкового банківського вкладу (депозиту).

Згідно п. 1.1 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26526050335003 в відділенні № 20 філії ВАТ КБ «Надра», МФО 351834, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 50335-Д/03 від 01.08.2008 року, грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн.

Пунктом 1.2 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року передбачено, що строк вкладу сто вісімдесят три дні. Дата повернення вкладу - 30 січня 2009 року.

Відповідач по закінченню строку 30 січня 2009 року не повернув вклад в розмірі 300 000,00 грн.

Позивач звернувся із претензією № 372 від 03.02.2009 року до відповідача про повернення коштів, але ніякої відповіді не отримав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/174, розгляд справи призначено на 14.04.2009 року.

У судовому засіданні 14.04.2009 року продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву на 26.05.2009 року для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 26.05.2009 року представник позивача через загальний відділ канцелярії подав заяву про зміни та доповнення до позовної заяви відповідно до якої уточнив свої позовні вимоги в частині не сплачених відсотків по депозитному договору в сумі 8027,01 грн. Підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 300000,00 грн., суму нарахованих та не сплачених відсотків по депозиту в розмірі 8027,01 грн., пеню в розмірі 1 980,00 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 3100,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що банк списав суму депозиту з депозитного рахунку позивача та на даний момент грошові кошти позивача обліковуються на транзитному та позабалансовому рахунках як невиконані в строк документи клієнтів. Звернув увагу суду на те, що Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року. Заперечував проти нарахування пені. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахування заяви про зміни та доповнення до позовної заяви.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.08.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»в особі начальника відділення № 20 філії ВАТ «КБ «Надра»Харківське РУ та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВЕСКО»було укладено договір № 50335-Д/03 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку, відповідно до умов якого банк відкриває вкладний рахунок № 26526050335003 для розміщення та обліку грошових коштів/банківських металів вкладника, внесених на умовах (сума, строк, процентна ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

Відповідно до статуту закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»від 15.09.2008 року змінено назву компанії з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО»на закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»та було внесено зміни до Державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з ЄДРПОУ АА № 190768.

Також, 01.08.2008 року між сторонами підписано договір № 50335-Д/03-1 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п.1.1 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26526050335003 в відділенні № 20 філії ВАТ КБ «Надра», МФО 351834 відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 50335-Д/03 від 01.08.2008 року грошові кошти в сумі 300000,00 грн.

Згідно з п.2.1 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року вкладник перераховує грошову суму зазначену у п.1.1 договору, на вкладний рахунок з власного поточного рахунку, протягом одного банківського дня з дня належного оформлення цього договору.

Факт перерахування позивачем коштів в розмірі 300 000,00 грн. на депозитний рахунок підтверджується платіжним дорученням № 51 від 01.08.2008 року та відповідачем не заперечувався.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до п. 1.2 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року строк вкладу сто вісімдесят три дні. Дата повернення вкладу - 30 січня 2009 року.

Згідно з п.2.2 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року після закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2 цього договору, банк повертає вкладнику суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 цього договору.

Пунктом 3.4.2 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року передбачено, що банк зобовязується забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами.

Згідно з п. 3.1.2 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачем списані кошти з депозитного рахунку позивача та на відповідний рахунок позивача не надійшли, а обліковуються на транзитному рахунку № 37394800003001 і на позабалансовому рахунку № 98047800021001 відповідача як невиконані в строк документи клієнта.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року закінчився 09.01.2009 року, а банком сума депозитного вкладу на рахунок позивача не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, та факт наявності боргу у відповідача в сумі 300000,00 грн. по депозитному договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.1.3 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 16,3 процентів річних.

Згідно з п.4.2 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові або списання з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору.

Пунктом 4.3. договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року передбачено, що при розрахунку процентів приймається метод «факт/факт», який полягає у нарахуванні процентів за вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році.

Таким чином, враховуючи вищезазначене вимога позивача щодо стягнення проценти по вкладу за грудень 2008 року - січень 2009 року по договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року в розмірі 8027,01 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3.3 договору № 50335-Д/03 від 01.08.2008 року при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від не перерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

Частина 1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до п. 1.2 договору № 50335-Д/03-1 від 01.08.2008 року датою повернення вкладу є 30 січня 2009 року, тому з 31.01.2009 року починається прострочення зобовязання.

Постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Відповідно до п.2 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тому судом пеня нараховується з до моменту введення мораторію, а саме до 10.02.2009 року.

Розрахунок пені:

300000,00 грн. * 12,0%/365 * 10 днів = 986,30 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 986,30 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 993,70 грн. відмовити.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобовязань за договором.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обовязку відповідача за договорами щодо повернення позивачу суми депозиту та процентів по ньому, стягнення пені, у сумах зазначених вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Отже, примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 12,47 грн., на відповідача 3087,60 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 0,47 грн., на відповідача 117,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) з транзитного рахунку № 37394800003001 та позабалансового рахунку № 98047800021001 на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, 4-й підїзд, 5-й поверх; р/р 26502207940200 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 20474912) суму вкладу в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15; кор./р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) на користь закритого акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування»(юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, 4-й підїзд, 5-й поверх; р/р 26502207940200 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 20474912) проценти по вкладу в розмірі 8027 (вісім тисяч двадцять сім) грн. 01 коп., пеню в розмірі 986 (девятсот вісімдесят шість) грн. 30 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 60 коп. та 117 (сто сімнадцять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення пені в розмірі 993,70 грн. відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 18.06.2009 року.