Постанова № 57517625, 18.04.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1571/16-а

2-а/357/88/16

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Жарікова О. В. ,

при секретарі - Гавриш О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в м. Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 4 категорії, що підтверджується посвідченням, серії НОМЕР_1, виданим 05.09.1994 року Київоблдержадміністрацією. 21.06.2013 року вона звернулась до УПФУ в м. Біла Церква Київської області з заявою до начальника про призначення їй пенсії як особі, що проживає та працює в зоні посиленого радіологічного контролю в зв'язку з досягненням 55 річчя з 14.04.2013 року. Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2013 року, УПФУ в м. Біла Церква їй було призначено пенсію та проведено виплати по грудень місяць 2014 року включно. Пенсія виплачувалась шляхом перерахування 20 числа кожного місяця їй на картковий рахунок в ПриватБанку в м. Біла Церква. В січні місяці 2015 року такого перерахунку не відбулося. Припинення виплат пенсії мотивовано тим, що до УПФУ в м. Біла Церква надійшов лист Київської обласної державної адміністрації (далі КОДА) від 25.11.2014 року № 11-31/16984, згідно якого, за наслідками перевірки правомірності віднесення ОСОБА_1, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи було встановлено, що вказана особа не має правових підстав для віднесення її до потерпілих 4 категорії, а її посвідчення слід вважати таким, що видано необґрунтовано, а отже таким, що підлягає вилученню. Позивач намагалась в позасудовому порядку врегулювати даний спір, шляхом звернення до посадових осіб УПФУ в м. Біла Церква, однак, до позитивного результату це не призвело. Позивач просила суд визнати дії відповідача щодо відмови їй в виплаті пільгової пенсії, призначеної УПФУ м. Біла Церква за рішенням суду, з січня 2015 року з урахуванням індексації та в подальшому - незаконними, такими, що звужують її конституційні права; зобов'язати відповідача провести виплату пенсії, призначеної УПФУ м. Біла Церква за рішенням суду, з січня 2015 року з урахуванням індексації та в подальшому; звернути постанову до негайного виконання. 25.02.2016 року представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати дії відповідача щодо припинення виплати їй пільгової пенсії, призначеної УПФУ м. Біла Церква за рішенням суду, з січня 2015 року - незаконними; зобов'язати відповідача провести виплату їй пенсії, призначеної УПФУ м. Біла Церква за рішенням суду, за період з січня 2015 року по час ухвалення рішення, з урахуванням індексації; звернути постанову до негайного виконання.

Позивач в відкрите судове засідання не з»явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено належним чином, направила до суду свого представника, який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В подальшому, після уточнення позовних вимог, в судове засідання позивач та її представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Крім того, позивачем були подані письмові заперечення на позов. В подальшому представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належно, подав до суду, через канцелярію суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи та одночасно клопотав про відмову у задоволенні позову. Представник відповідача мотивував подане клопотання неможливістю прибуття в судове засідання представника відповідача, однак, причини суду не повідомив, та належними доказами неявку представника відповідача не мотивував. За таких обставин суд вважає не поважною неявку представника відповідача в судове засідання та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних прав.

Згідно ст. 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов»язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках, категорії 4, що підтверджується копією посвідчення, серії НОМЕР_1, виданим Київоблдержадміністрацією. Вказане посвідчення ніким не скасоване та не вилучене.

Постановою Білоцерківського мськрайонного суду Київської області від 20.12.2013 року у справі № 357/14121/13-а, 2/357/443/13 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії по призначенню пенсії - задоволено; визнано відмову УПФУ м. Біла Церква у призначенні пенсії ОСОБА_1, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправною та зобов'язано УПФУ м. Біла Церква призначити пенсію ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказана постанова залишена без змін ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року. Додатковою постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у вказаній справі від 11.11.2014 року зобов'язано УПФУ м. Біла Церква призначити пенсію ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 14.04.2013 року. Вказана додаткова постанова місцевого суду, також, залишена без змін ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року.

Позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за пільговими умовами, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не заперечується сторонами та підтверджується копією постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2014 року і копією довідки, виданою УПФУ у м. Біла Церква від 01.09.2015 року, виданою ОСОБА_1 з розрахунком пенсійного забезпечення останньої за період з квітня 2013 року по грудень 2014 року.

28.11.2014 року до УПФУ в м. Біла Церква надійшов лист КОДА № 11-31/16984 від 25.11.2014 року в якому, крім іншого, вказано, що ОСОБА_1 не має правових підстав для віднесення її до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що УПФУ в м. Біла Церква зверталось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої суми пенсії. Посилаючись на лист КОДА № 11-31/16984 від 25.11.2014 року позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченої з дня призначення пенсії на пільгових умовах в розмірі 10 597,32 грн.. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2015 року, залишеному без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 24.09.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

УПФУ в м. Біла Церква зверталось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2013 року у справі № 357/14121/13-а, 2/357/443/13, однак, ухвалою суду від 21.05.2015 року у задоволенні заяви відмовлено. Вказана ухвала оскаржувалась УПФУ в м. Біла Церква, однак, ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року, дана ухвала залишена без змін.

Судом встановлено, що УПФУ в м. Біла Церква припинило виплати позивачу пенсії на підставі листа КОДА № 11-31/16984 від 25.11.2014 року.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Білоцерківського мськрайонного суду Київської області від 20.12.2013 року у справі № 357/14121/13-а,2/357/443/13, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Однак, згідно приписів ст. 49 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМ України від 20.01.1997 р. № 51.

Згідно п.2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до п.10 цього Порядку посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Згідно п.12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.01.97р. № 51 спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з євакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.

Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

У разі встановлення цими комісіями факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

З вищевикладеного слідує, що рішення про факт необґрунтованої видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вилучення такого посвідчення, може бути прийняте лише компетентною комісією Київської і Житомирської облдержадміністрацій. В суді не знайшов свого підтвердження факт прийняття саме компетентною комісією з розгляду спірних питань Київської облдержадміністрації рішення щодо необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4.

Представник відповідача в суді не довів того, що в УПФУ у м. Білій Церкві є рішення комісії з розгляду спірних питань Київської облдержадміністрації відносно посвідчення ОСОБА_1, в тому числі і щодо його вилучення.

Слід зазначити, що законодавством України чітко не визначено правових наслідків при ситуації, коли у разі призначення особі пенсії за Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в подальшому посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи визнане таким, що видане необгрунтовано та вилучене, при відсутності підстав для припинення виплати пенсії, передбачених ст. 49 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог... якщо це необхідно для повного захисту прав свобод чи інтересів...

Оцінюючи подані сторонами докази кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не надано належні докази в розумінні ст.70 КАС України, які б довели законність припинення нарахування та виплати позивачу пенсії, призначеної, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі судового рішення, що набрало законної сили, і тому такі дії відповідача є протиправними, в зв"язку з чим необхідно зобов»язати УПФУ у м. Біла Церква поновити з 01.01.2015 року нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, призначену відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Відповідно до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 %, пенсія підлягає індексації. В зв'язку з цим, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести індексацію пенсії позивачу у спірний період, також, підлягають до задоволення.

На підставі ст. 94 КАС України, понесені витрати на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вказана постанова підлягає до негайного виконання на підставі ст.256 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 19, 124 Конституції України, Законом України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.01.97 р. № 51, ст.ст. 6, 9, 14, 17, 99, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пільгової пенсії, призначеної Управлінням Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2013 року, у адміністративній справі № 357/14121/13-а, 2-а/357/443/13, починаючи з 01.01.2015 року - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії, призначеної Управлінням Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2013 року, у адміністративній справі № 357/14121/13-а, 2-а/357/443/13, починаючи з 01.01.2015 року, з урахуванням індексації.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква на користь ОСОБА_1, понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 551,20 грн..

Звернути постанову до негайного виконання, в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. В. Жарікова