Постанова № 57515909, 26.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2659/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 15-50 год. адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Знамянська агропромислова компанія»

до відповідача: Знамянської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_1,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Знамянська агропромислова компанія»звернулося з позовом, уточненим в судовому засіданні (а.с.236, Т.2), до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000032310/0 від 11.02.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 517 407,75 грн., з яких 229 959,00 грн. за основним платежем та 287 448,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000112310 від 28.04.2011 р., яким позивачу зменшено відємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 33 143,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним правомірно віднесено до спеціальної декларації суми податку на додану вартість нараховані на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податковий орган вважає, що надані позивачем послуги з обробітку ґрунту повинні відображатися у податковій декларації з податку на додану вартість згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом, що, на думку відповідача, призвело до заниження зобовязання з податку на додану вартість у сумі 263 101,88 грн. Також відповідач зазначає, що внаслідок встановленого заниження ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»податкового зобовязання, ним завищено податковий кредит з ПДВ у звязку з чим податковим органом зменшено відємне значення податку на додану вартість на суму 33 143,00 грн. за двома звітними періодами.

Представник позивача в судове засідання не зявився, до суду надійшла його заява про розгляд справи без його участі (а.с.234, Т.2).

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26.09.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 03.10.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 09 грудня 2010 р. по 21 січня 2011 р. посадовими особами Знамянської ОДПІ на підставі направлення №287 від 09.12.2010 р. (а.с.37, Т.1) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р, за результатами якої складено акт №4/23-10/31885335 від 28.01.2011 р. (а.с.10-21, 38-60), де висновком є порушення ТОВ «Знамянська агропромислова компанія», на думку відповідача, п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, 8?.7, п.п.8?.15.2 ст.8?? Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 229 959,00 грн., в тому числі:

- липень 2009 року на суму 73,00 грн.;

- серпень 2009 року на суму 465,00 грн.;

- вересень 2009 року на суму 9 901,00 грн.;

- жовтень 2009 року на суму 381,00 грн.;

- листопад 2009 року на суму 147,00 грн.;

- грудень 2009 року на суму 3,00 грн.;

- березень 2010 року на суму 26,00 грн.;

- квітень 2010 року на суму 2 015,00 грн.;

- травень 2010 року на суму 182 898,00 грн.;

- червень 2010 року на суму 435,00 грн.;

- липень 2010 року на суму 33 615,00 грн.;

а також, на думку податкового органу, завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на загальну суму 33 143,00 грн., в тому числі:

- серпень 2010 року на суму 128,00 грн.;

- вересень 2010 року на суму 33 015,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 11 лютого 2011 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000032310/0 від 11.02.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 517 407,75 грн., з яких 229 959,00 грн. за основним платежем та 287 448,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6, Т.1);

- №0000042310/0 від 11.02.2011 р., яким позивачу зменшено відємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 33 143,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 41 428,75 грн. (а.с.8, Т.1).

За наслідками адміністративного оскарження ДПА у Кіровоградській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення Знамянської ОДПІ від 11.02.2011 р. №0000032310/0 та скасовано податкове повідомлення-рішення Знамянської ОДПІ від 11.02.2011 р. №0000042310/0 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 41 428,75 грн. (а.с.22-24, Т.1).

З огляду на рішення ДПА у Кіровоградській області Знамянською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000112310 від 28.04.2011 р., яким ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»зменшено відємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 33 143,00 грн. (а.с.73, Т.1).

Рішенням про результати розгляду скарги ДПА України від 29.06.2011 р. №11853/6/25-0115 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Знамянської ОДПІ з урахуванням рішення ДПА у Кіровоградській області, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін (а.с.25-26, Т.1).

Зі змісту акту перевірки №4/23-10/31885335 від 28.01.2011 р. (а.с.10-21, 38-60, Т.1) вбачається, що податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»відносила суми податку на додану вартість за операціями з надання послуг іншим платникам податків та кінцевому споживачу до спеціальної податкової декларації, на яку поширюється норма ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість», в той час як, на думку податкового органу, такі суми повинні були бути задекларовані в загальній податковій декларації з податку на додану вартість, оскільки дані послуги не були сільськогосподарськими.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»відповідно до статуту, зареєстрованого державним реєстратором Знамянської районної державної адміністрації Кіровоградської області 23.03.2010 р., є сільськогосподарським товаровиробником (а.с.86-95, Т.1).

У періоді з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., що перевірявся податковим органом, ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»було платником фіксованого сільськогосподарського податку, що вказано Знамянською ОДПІ в акті перевірки (а.с.10, зі зворотного боку, Т.1)

Перевіркою даних податкових декларацій з податку на додану вартість (скорочена) поданих позивачем за перевіряємий період, встановлено, що ним включено у відповідних звітних періодах суми податкового зобовязання податку на додану вартість, які виникли внаслідок надання послуг з обробки ґрунту населенню та підприємствам власною сільськогосподарською технікою, а саме послуги по культивації, оранці, а також послуги по обробці посівів озимої пшениці, озимого ячменю, соняшника на загальну суму 263 101,88 грн.

Судом встановлено, що у період з 01 липня 2009 р. по 30 вересня 2010 р. ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»подавалися до Знамянської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість по ст.8?? Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких нараховані суми податку на додану вартість на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (а.с.77-82, 93-100, 112-116, 124-128, 132-136, 140-145, 150-159, 169-173, 181-190, 197-206, 211-215, Т.2), а також загальні податкові декларації з податку на додану вартість, за якими провадяться розрахунки з бюджетом (а.с.83-92, 101-111, 117-123, 129-131, 137-139, 146-149, 160-168, 174-180, 191-196, 207-210, 216-219, Т.2).

У період з 01 липня 2009 р. по 30 вересня 2010 р. ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»у деклараціях з податку на додану вартість (скорочених) по ст. 8? Закону України «Про податок на додану вартість»задекларовано податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 263 101,88 грн. за операціями з надання іншим платникам податків та кінцевому споживачу послуг трактора, культивації, послуг по обробці озимої пшениці, озимого ячменю, соняшника, відповідно до податкових накладних (а.с.168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250, Т.1, 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 28, 30, 32, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, Т.2), видаткових накладних (а.с.169, 171, 193, Т.1, 18, 20, 31, 36. 38, Т.2) та актів здачі-прийняття робіт (а.с.173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249, 251, Т.1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 26, 29, 34, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76. Т,2).

В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала проти реальності зазначених господарських операцій, а тому відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, зазначені обставини в судовому засіданні перед судом сторонами не доводились.

Представник Знамянської ОДПІ стверджувала, що надання позивачем послуг іншим особам по обробці земель власною сільськогосподарською технікою не відноситься до діяльності у сфері сільського господарства, а тому податкове зобовязання з ПДВ за такими господарськими операціями, необхідно декларувати в загальній декларації з податку на додану вартість за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.п.7.7.1 п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.8?.2 Закону, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно до п.8?.1 ст.8? Закону, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.8?.2 ст.8? Закону, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

У відповідності до п.8?.3 ст.8? Закону, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до п.8?.7 ст.8? Закону, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку субєктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Таким чином, ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість»не містить вичерпного переліку видів діяльності на які розповсюджується дія цієї статті, натомість відповідно до змісту п.п.8?.15.7 п.8?.15 ст.8? Закону Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний їх перелік, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Відповідно до п.13 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8? Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23 норми ст. 8? Закону України «Про податок на додану вартість»поширюються на вид діяльності щодо надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту:

- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;

- надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;

- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом;

- експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;

- насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення;

- облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).

Таким чином, враховуючи те, що надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі та надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом відноситься до видів діяльності на які поширюється дія ст. 8? Закону України «Про податок на додану вартість», то позивачем правомірно віднесено у відповідних звітних періодах суми податку на додану вартість в розмірі 263 101,88 грн. за господарськими операціями з надання послуг з обробки ґрунту іншим особам власною сільськогосподарською технікою, а саме послуги по культивації, оранці, а також послуги по обробці посівів озимої пшениці, озимого ячменю, соняшника.

При цьому, суд критично оцінює лист Міністерства аграрної політики України від 23.04.2009 року, №37-21-1-15/6802 яким розяснено, що послуги надані іншому субєкту господарювання, які наведені в Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8? Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23, не відносяться до сільськогосподарської діяльності, на яку розповсюджуються норми ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість», так як він, не будучи нормативно-правовим актом, суперечить та фактично змінює сам перелік та норми закону, а тому судом до уваги не береться.

Більш того, в даній ситуації господарська операція з надання послуг передбачає операцію між двома особами, відповідно до якої, одна особа такі послуги безпосередньо здійснює за винагороду, а інша отримує їх результат понісши відповідні витрати.

Розяснення ж Міністерства аграрної політики України, надане листом від 23.04.2009 року, №37-21-1-15/6802, відповідно до якого до спеціального режиму оподаткування відносяться лише послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, знаходиться поза межами змісту поняття «господарська операція з надання послуг»оскільки таке матеріальне благо за ними не вибуває з володіння сільськогосподарського підприємства та є витратами, що впливають на собівартість такого сільськогосподарського товару.

У звязку з цим суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000032310/0 від 11.02.2011 р. в частині нарахування основного зобовязання та №0000112310 від 28.04.2011 р. в частині зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні встановлено, що штрафні (фінансові) санкції застосовані відносно ТОВ «Знамянська агропромислова компанія»в сумі 287 448,75 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000032310/0 від 11.02.2011 р. складають:

- 57 489,75 грн. згідно ч. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України;

- 229 959,00 грн. згідно ч. 1 п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Знамянською ОДПІ безпідставно визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість, то відповідно до змісту п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у податкового органу були відсутніми також і підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обовязкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обовязкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що Знамянська ОДПІ не досліджувала питання в частині використання платником податків сум податку на додану вартість в розмірі 229 959,00 грн., задекларованих позивачем у відповідних звітних періодах в деклараціях з податку на додану вартість (скорочених).

Зі змісту пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України вбачається, що застосування щодо платника податків зазначеної норми можливе лише у випадку використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обовязкового платежу).

Окрім цього, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З декларацій з податку на додану вартість (скорочених) за перевіряємий період вбачається, що у більшості випадках різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ становить відємне значення, що в свою чергу унеможливлює застосування відносно такого платника штрафних (фінансових) санкцій, оскільки використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання може мати місце лише у випадку позитивного показника такої декларації.

Більш того, відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України у випадку встановлення факту використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання вказані суми підлягають стягненню до бюджету, а тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000032310/0 від 11.02.2011 р. в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 287 448,75 грн. (57 489,75 грн. + 229 959,00 грн.) підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032310/0 від 11 лютого 2011 р., винесене Знамянською обєднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Знамянська агропромислова компанія»збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 517 407,75 грн., з яких 229 959,00 грн. за основним платежем та 287 448,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112310 від 28 квітня 2011 р., винесене Знамянською обєднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Знамянська агропромислова компанія»зменшено відємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 33 143,00 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Знамянська агропромислова компанія», код ЄДРПОУ 31885335 (27400, с. Богданівка, Знамянського району Кіровоградської області, вул. Миру, 2) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 03 жовтня 2011 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуОСОБА_2