Рішення № 57514403, 25.04.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2016 Справа № 920/306/16

За позовом: Приватного підприємства «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР «КИЇВ», м. Полтава

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 126 585 грн. 76 коп.

Суддя Б.І. ЛИХОВИД

За участі представників сторін:

від позивача: Васильченко Л.А., довіреність б/н від 04.01.2016

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання Н.М. Мітіна

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання останнім зобов`язань по укладеному між сторонами договору суборенди частини нерухомого майна № п-127-2015/ТЦ від 28.04.2015 в сумі 126 585 грн. 76 коп., з яких: 94 215 грн. 02 коп. - основна заборгованість, 24 790 грн. 25 коп. - пеня, 1 000 грн. 00 коп. - штраф, 1 690 грн. 25 коп. - 3% річних, 4 890 грн. 24 коп. - інфляційні збитки, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 898 грн. 79 коп.

Представник позивача у дане судове засідання подав заяву, в якій здійснює перерахунок інфляційних втрат, розмір яких становить 2 983 грн. 26 коп.

Відповідач у дане судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 29.03.2016 та ухвала про відкладення розгляду справи від 11.04.2016 направлялись відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 40002, АДРЕСА_1. Ухвала про порушення провадження по справі від 29.03.2016 та ухвала про відкладення розгляду справи від 11.04.2016 до суду не повертались.

За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів для вирішення спору між сторонами по суті, а також те, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає відповідача повідомленим належним чином та можливим розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

28.04.2015 між Приватним підприємством «Торгівельний центр «Київ» (позивач, орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, суборендар) було укладено договір суборенди частини нерухомого майна за № п-127-2015/ТЦ, відповідно до п. 1.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування частину нерухомого майна загальною площею 1500,0 кв. м., що складається з приміщення площею 212,0 м. кв., приміщення б/н площею 44,0 м. кв., приміщення б/н площею 24,2 м. кв. та літньої тераси площею 1219,8 м. кв., які розташовані на 2-му поверсі будівлі ТЦ «Універмаг «Київ», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 1 (об`єкт суборенди), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі об`єкта суборенди в орендне користування від 01.05.2015 та від 08.05.2015.

Відповідно до п. 2.3.4. договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суборенду плату, компенсацію комунальних послуг та оплату маркетингових заходів (рекламних витрат).

Пунктом п. 5.1 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний вносити суборендну плату за користування об'єктом суборенди в розмірах та в строки, обумовлені договором. Додатково відповідач здійснює компенсацію вартості комунальних послуг та сплачує маркетингові заходи (рекламні витрати).

Пунктом 5.2. договору передбачено індексацію розміру суборендної плати, зокрема, щомісячно суборендна плата коригується на індекс інфляції на підставі даних органів статистики, але не може бути меншою ніж суборендна плата. Рахунок на суму коригування суборендної плати позивач надає відповідачу 1 раз на місяць в термін до 15 числа місяця наступного за звітним періодом. Відповідач зобов'язаний сплатити рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його отримання.

Відповідно до п. 5.3 договору розмір суборендної плати за один календарний місяць використання об`єкта суборенди у період з 01.05.2015 по 31.05.2015 становить 130 000 грн. 00 коп. з врахуванням ПДВ. Розмір суборендної плати за один календарний місяць використання об'єкта суборенди, починаючи 01.06.2015, становить 140 000 грн. 00 коп. з врахуванням ПДВ.

Згідно п. 5.7 договору, суборендна плата сплачується відповідачем щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця, на підставі виставленого позивачем в період з 10 по 15 число місяця рахунку.

У разі відсутності у відповідача рахунку на оплату суборендної плати та/або рахунку на маркетингові заходи (рекламні витрати) за будь-якими причинами відповідач зобов'язаний сплатити суборендну плату у значений в пункті 5.7 договору термін (п. 5.8. договору).

Пунктом 5.10 сторони узгодили, що відповідач, крім платежів по суборенді, повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків позивачем компенсувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергію, водо- та теплопостачання) та витрати на комунальні послуги, які споживаються відвідувачами та суборендарями в місцях загального користування та які розподіляються між всіма суборендарями об`єкту нерухомості пропорційно площі об`єкту оренди до загальної площі об`єкту нерухомості.

Починаючи з 01.05.2015 відповідач додатково оплачує позивачу витрати, пов`язані з проведенням маркетингових заходів (рекламні витрати) в розмірі 10 000 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ, та зобов`язаний їх оплачувати до 20-го числа поточного місяця (п. 5.11 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 21 вересня 2015 року дію договору суборенди частини нерухомого майна № п-127-2015/ТЦ від 28.04.2015 припинено за згодою сторін шляхом укладення угоди.

Відповідно до п. 9.13 договору, при розірванні (припиненні) договору відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок з позивачем відповідно до умов даного договору, відповідач зобов'язаний оплатити суборендну плату, компенсувати вартість спожитих комунальних послуг та оплатити рекламні послуги за весь фактичний час використання об'єкту суборенди до моменту його передачі (повернення) позивачу.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем за надані послуги, у зв`язку з чим останній і звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості, яка на день розгляду справи в суді складає 94 215 грн. 02 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору суборенди частини нерухомого майна № п-127-2015/ТЦ від 28.04.2015, а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 24 790 грн. 25 коп. та штраф у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну сплату суборендної плати у вигляді стягнення пені та штрафу передбачена п. 10.5 та 10.6 договору № п-127-2015/ТЦ від 28.04.2015, згідно яких за прострочення оплати платежів з суборендної плати, витрат на маркетингові заходи та компенсації комунальних послуг, позивач має право вимагати, а відповідач зобов`язаний протягом трьох банківських днів від дня отримання такої вимоги від позивача, сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь час прострочення. У випадку прострочення оплати платежів з суборендної плати, витрат на маркетингові заходи та компенсації комунальних послуг більше ніж на один календарний день, позивач додатково має право вимагати, а відповідач за такою вимогою позивача зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 200 грн. 00 коп., у випадку прострочення більше, ніж на три календарних дні, розмір штрафу становитиме 500 грн. 00 коп., у випадку прострочення на п`ять календарних днів і більше, розмір штрафу становитиме 1 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов`язаний сплатити штраф протягом трьох банківських днів, від дня отримання відповідної вимоги.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідальність відповідача у вигляді стягнення пені та штрафу передбачена умовами договору, пеня та штраф нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 4 890 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 1 690 грн. 25 коп. 3% річних. Представник позивача у дане судове засідання подав перерахунок інфляційних втрат, розмір яких становить 2 983 грн. 26 коп., з яким суд погоджується.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних (інший розмір процентів встановлений договором) виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в частині перерахованої суми інфляційних втрат 2 983 грн. 26 коп. та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, в іншій частині відмовлено.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торгівельний центр «Київ» (36029, м. Полтава, вул. Зіньківська, 6, код 36324299) 94 215 грн. 02 коп. основного боргу, 24 790 грн. 25 коп. пені, 1 000 грн. 00 коп. штрафу, 1 690 грн. 25 коп. 3% річних, 2 983 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1 870 грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині - відмовлено.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.2016

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД