Рішення № 57514295, 26.04.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 рокуСправа № 912/554/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/554/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт", Кіровоградський район, с. Соколівське,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдоральянс", Російська Федерація

про стягнення 800000,00 російських рублів

за участю представника позивача: ОСОБА_1, довіреність №107/01 від 25.04.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдоральянс" 800000,00 російських рублів, що еквівалентно 274616,00 грн.

Позов мотивовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань по оплаті товару, поставленого за укладеним між сторонами контрактом №03-15 ТД від 20.07.2015.

Ухвалою від 19.02.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні 26.04.2016 о 12:00 та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

Крім того, цією ж ухвалою господарський суд, відповідно до положень статті 125 Господарського процесуального кодексу України та статті 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої постановою Верховної Ради України №2889-XII від 19.12.1992, ухвалив надіслати до Арбітражного суду Бєлгородської області судове доручення про вручення ухвали господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2016 про порушення провадження у справі №912/554/16 Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройдоральянс". У зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням до компетентного суду держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав господарський суд зупинив провадження у справі №912/554/16 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

11.04.2016 до господарського суду надійшла ухвала Арбітражного суду Бєлгородської області про виконання доручення іноземного суду, відповідно до якої суд 29.03.2016 вручив представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдоральянс" копію ухвали господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у даній справі.

Ухвалою від 26.04.2016 господарський суд поновив провадження у даній справі.

Присутній у судовому засіданні 26.04.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі у судовому засіданні не брав. Останнім подано до господарського суду заперечення на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройдоральянс" просить суд залишити позов без розгляду з огляду на порушення позивачем пункту 11.2. контракту №03-15 ТД від 20.07.2015. Згідно доводів відповідача даний спір підлягає розгляду не господарським судом Кіровоградської області, а Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" надалі - ТОВ" Торговий дім "Кіровоградграніт", продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройдоральянс" (надалі - ТОВ "Стройдоральянс", покупець) укладено контракт №03-15 ТД (надалі - контракт, а.с. 10-12).

Розділом 2 контракту визначено, що предметом даного контракту є виготовлення та систематична поставка продавцем гранітної каменещебневої продукції на умовах DAF (Франко - кордон України і Російської Федерації) в подальшому товар, по цінам, фракціям і в об'ємах у відповідності до пункту 3.4.

В розділі 3 контракту сторони визначили найменування, кількість і ціну (в рублях РФ) товару.

Відповідно до пункту 4.1. контракту відвантаження заявленої партії товару проводиться продавцем на протязі 30-ти банківських днів з моменту надходження на валютний рахунок продавця попередньої оплати відповідно до пункту 5.1. цього контракту. Також відвантаження проводиться тільки при відсутності заборони на відвантаження товару до станції призначення.

Пунктом 4.2. контракту визначено, що поставка здійснюється залізничним транспортом - власними вагонами, рівномірними партіями на підставі факсимільної (електронної) заявки покупця.

У відповідності до пункту 5.1 контракту оплата відбувається шляхом 100% попередньої оплати покупцем на валютний рахунок продавця вказаний в параграфі 13 контракту, на підставі виставлених рахунків продавця на заявлену партію товару, в рублях РФ.

Крім того, сторони 17.09.2015, 29.09.2015 та 01.10.2015 уклали Додаткові угоди №1, №1-А, №2, №3 до контракту.

Додатковими угодами №1 та №2 було доповнено пункт 3.4. контракту інформацією щодо найменування та вартості товару, який має бути поставлено.

Додатковою угодою №1-А розділ 5 контракту доповнено пунктом 5.4. наступного змісту: 5.4. Допускається відстрочка платежу до 30 календарних днів, на кожну партію товару.

Контракт та Додаткові угоди до нього підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Господарський суд враховує також положення абзаців 6, 7 пункту 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31.05.2002 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", відповідно до яких:

"За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону (2709-15).

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") (2709-15) спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК (1798-12).

Із змісту укладеного між сторонами контракту вбачається, що сторони в пунктах 11.1.-11.3. обумовили, що всі розбіжності, які виникають внаслідок або в зв'язку з цим контрактом, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами.

Якщо сторони не можуть дійти згоди на протязі 30 днів з дня перших переговорів, то даний спір повинен бути вирішений Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України. Рішення суду являється остаточним і обов'язковим для обох сторін, але може бути замінено мировою угодою сторін.

Всі документи пов'язані з передачею спорів на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та з прийнятими по ним рішеннями, повинні бути складені російською мовою, так як і судовий розгляд.

Однак, Додатковою угодою №3 сторони змінили пункти 11.2. та 11.3. контракту та виклали їх в наступній редакції:

"11.2. Всі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають під час виконання цього договору, в тому числі ті, які стосуються його виконання, порушення, припинення, недійсності, підлягають вирішенню в господарським судом за місцем знаходження продавця".

"11.3. Всі документи пов'язанні з передачею справи на розгляд до господарського суду за місцем знаходження продавця та з прийнятими по ним рішеннями, повинні бути складені українською мовою, так як і судовий розгляд. Правом, яке регулює цей договір, є матеріальне право України".

Як зазначено в Додатковій угоді №3 ця Додаткова угода являється невід'ємною частиною контракту №03-15ТД від 20.07.2015. Всі інші пункти контракту залишаються незмінними. Дана додаткова угода вступає в силу з дати її підписання.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки контракт є чинним, відповідно до умов контракту (з урахуванням Додаткових угод) сторони погодили порядок розгляду спорів господарським судом за місцезнаходженням продавця (позивача), мову господарського судочинства при вирішенні спору між сторонами, застосування при вирішенні спорів матеріального права України, позивач правомірно звернувся з даним позовом до господарського суду Кіровоградської області.

Викладеним спростовуються доводи відповідача, викладені в його запереченнях на позовну заяву (а.с.67-68).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов контракту поставив відповідачу товар на суму 2289857,00 російських рублів, що підтверджується деклараціями (форма МД-2) №901050000/2015/007724 від 23.09.2015 на суму 425820,00 російських рублів (а.с.17-18), №901050000/2015/007916 від 29.09.2015 на суму 683615,00 російських рублів (а.с. 23-24), №901050000/2015/007920 від 29.09.2015 на суму 262260,00 російських рублів (а.с.29-30), №901050000/2015/008015 від 02.10.2015 на суму 918162,00 російських рублів (а.с. 35-36).

Однак, відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково в сумі 1489857,00 російських рублів, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 41-47) та актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 48).

З огляду на викладене у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість у розмірі 800000,00 російських рублів, що і стало підставою для звернення ТОВ" Торговий дім "Кіровоградграніт" з даною позовною заявою до господарського суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаєморозрахунків (а.с.48) підтверджується наявність заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар в загальній сумі 800000,00 російських рублів.

Оскільки, сторонами не надано до матеріалів справи, доказів виконання відповідачем зобов'язань за контрактом № НОМЕР_1 від 20.07.2015 щодо оплати вартості отриманого товару в загальній сумі 800000,00 російських рублів в строки визначені контрактом, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 800000,00 російських рублів боргу, що еквівалентно 274616,00 грн, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдоральянс" (308023, Російська Федерація, м. Бєлгород, вул. Некрасова, 17А, офіс 47, основний державний реєстраційний номер 1133123024321; індивідуальний податковий номер НОМЕР_2; номер загальноросійського класифікатора підприємств та організацій 18548282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кіровоградграніт" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шосейна, 50, ідентифікаційний код 39839239) - 800000,00 російських рублів, що еквівалентно 274616,00 грн, а також 4119,24 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу у відповідності до Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Повне рішення складено 04.05.16.

Суддя О.Б. Шевчук