Рішення № 57514196, 25.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2016Справа №910/12407/15

За позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах:

1) BROADCAST MUSIC, INC (BMI)

2) PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо"

про стягнення 85 260,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивачів: Широка С.І. за довіреністю № 40 від 30.12.2015

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація) звернулась до Господарського суду міста Києва в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (далі - позивач, BMI) та PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (далі - позивач, PRS) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 85 260,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 15, 32, 33, 45, 47-52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) та статей 16, 426, 433 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням Товариством в ефірі належної йому радіостанції "Бізнес-радіо" шляхом публічного сповіщення музичних творів з текстом, майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні Організації, а саме, творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_7), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_8), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ОСОБА_9 Feat/ ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_5" (виконавець ОСОБА_12) (далі - спірні музичні твори).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12407/15 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі № 910/12407/15 (судді: Верховець А.А. - головуючий, Остапенко О.М., Шипка В.В.), позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо" на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (BMI) та PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED 12180, 00 грн. компенсації та 1827,00 коп. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі № 910/12407/15 скасовано, справу № 910/12407/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 910/12407/15, підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, акту фіксації публічного сповіщення творів від 08.10.2014, та тому факту, що у цьому акті фіксації відсутня будь-яка інформація про джерело відтворення ефіру радіостанції, частоту та територію на якій здійснювалося мовлення радіостанції, обладнання, за допомогою якого відтворювався ефір радіостанції, і спосіб ідентифікації музичних творів, що є необхідним для встановлення факту порушення виключних майнових прав суб'єктів авторського права саме з боку відповідача.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/389 від 29.02.2016 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/12407/15.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2016 справу № 910/12407/15 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 справу № 910/12407/15 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено розгляд справи на 04.04.2016 о 10:00 год.

01.04.2016 через відділ діловодства суду від представника позивачів надійшли письмові пояснення № 1 з урахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 910/12407/15, згідно яких представник позивачів зазначив таке:

- факт публічного сповіщення музичних творів відповідачем підтверджується записом використання творів на відеокасету міні DV Verbatim № 21N2DS4AR/20 та Актом фіксації публічного сповіщення творів шляхом передачі в ефір від 08.10.2015;

- фіксація радіоефіру, належної відповідачу радіостанції, проводилась 08.10.2014 з 16 год. 21 хв. до 17 год. 18 хв. начальником відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди ДО УААСП ОСОБА_4 з використанням відеокамери SONY DSR-HC 62Е в режимі SP з мобільного телефону Prestigio MultiPhone 3500 Duo на стандартну відеокасету Mini DV Verbatim № 21N2DS4AR/20;

- джерелом відтворення ефіру належної відповідачу радіостанції є динамік мобільного телефону Prestigio MultiPhone 3500 Duo, що підтверджується відеозаписом (з 1 хв. 26 сек. до 1 хв. 40 сек. та з 55 хв. 40 сек. до 55 хв. 55 сек.);

- частота радіоефіру - 93,8 МГц відображена на екрані мобільного телефону, що підтверджується відеозаписом. Саме відповідач здійснює мовлення шляхом публічного сповіщення на частоті 93,8 МГц на території м. Києва, що підтверджується листом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 7/295 від 06.07.2015, в якому наявне посилання на видану відповідачу ліцензію на мовлення HP № 0686-м від 20.09.2008 року;

- ідентифікація спірних музичних творів була здійснена зважаючи на кваліфікацію працівників Організації у сфері авторського права, а також з огляду на те, що спірні музичні твори є досить популярними та відомими, водночас, відповідачем не надано доказів того, що музичні твори, зазначені у позовній заяві, та музичні твори, відображені на відеозаписі, є різними.

- факт наявності у позивачів авторських прав на спірні музичні підтверджується договорами про взаємне представництво інтересів, укладеними Організацією з компаніями BMI та PRS, які є чинними, ніким не оспорювались, не визнавались в установленому порядку недійсними та їх недійсність прямо не випливає з вимог закону, а відповідно до встановленої статтею 204 ЦК України презумпції вони є правомірними;

- наявність в каталогах компаній BMI та PRS спірних музичних творів підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із системи ІРІ. Зокрема, відповідну інформацію щодо кожного члена іноземної організації та кожного твору, права на які їм належать, Організація, як постійний і повноважний член міжнародної неурядової організації - Міжнародної конфедерації авторських і композиторських товариств (СІSAC), перевіряє за допомогою юридично дійсної та аутентичної бази даних, яка є частиною мережевого проекту Загальної інформаційної системи СІSAC ("Cis-Net"), в тому числі системи ІРІ;

- факт наявності у позивачів авторських прав на спірні музичні підтверджується також договорами між PRS та фізичними особами - авторами музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1","ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5" та між BMI та SONY/ATV MELODY стосовно музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" (належним чином завірені копії відповідних апостильованих договорів з нотаріально завіреним перекладом на українську мову наявні в матеріалах справи);

- відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність публічного сповіщення ним спірних музичних творів.

В судове засідання, призначене на 04.04.2016, представник позивачів з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 04.04.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.03.2016, не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 04.04.2016, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 01.03.2016.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання сторонами вимог ухвали суду від 01.03.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 04.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 розгляд справи відкладено на 25.04.2016 о 12:00 год.

В судове засідання, призначене на 25.04.2016, з'явився представник позивачів.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 25.04.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.03.2016, не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103036660264.

Приписами ст. 77 ГПК України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи, зокрема, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та неподання витребуваних доказів.

Проте відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 25.04.2016.

Водночас судом також враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.04.2016 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Представник позивачів в судовому засіданні 25.04.2016 надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням письмових пояснень № 1, поданих через відділ діловодства суду 01.04.2016, позов підтримав у повному обсязі.

Оскільки до предмета доказування у даній справі належить встановлення, зокрема, факту порушення виключних майнових прав суб'єктів авторського права саме з боку відповідача, а також виконуючи вказівки касаційної інстанції при новому розгляді справи, в судовому засіданні 25.04.2016 було здійснено огляд та дослідження відеозапису фіксації публічного сповіщення спірних музичних творів, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_7), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_8), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ОСОБА_9 Feat/ ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_5" (виконавець ОСОБА_12).

Відеозапис фіксації публічного сповіщення спірних музичних творів знаходиться на Mini DV відеокасеті Verbatim № 21 № 2DS4 AR/20 та на DVD+R-диску Patron, доданих представником позивачів до матеріалів справи.

Дослідження відеозапису на Mini DV відеокасеті Verbatim № 21 № 2DS4 AR/20 здійснювалось судом за допомогою відеокамери, а дослідження запису на DVD+R-диску Patron - за допомогою комп'ютера.

Судом встановлено, що відеозаписи на Mini DV відеокасеті Verbatim № 21 № 2DS4 AR/20 та на DVD+R-диску Patron ідентичні.

Під час дослідження відеозаписів судом встановлено, що фіксація публічного сповіщення спірних музичних творів проводилась 08.10.2014 в період з 16 год. 21 хв. до 17 год. 18 хв. начальником відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди ДО УААСП ОСОБА_4 з використанням відеокамери з мобільного телефону Prestigio MultiPhone 3500 Duo на стандартну відеокасету Mini DV Verbatim № 21N2DS4AR/20. Зокрема, під час перегляду відеозапису голос за кадром повідомляє прізвище, ім'я та по-батькові, посаду особи, яка здійснювала зйомку (запис) факту публічного сповіщення спірних музичних творів.

З досліджуваних відеозаписів також вбачається, що на мобільному телефоні включено радіостанцію на частоті 93.8 MHz (така частота відображена на екрані мобільного телефону) та здійснено безперервну фіксацію публічного сповіщення музичних творів, зокрема, спірних музичних творів ("ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_7), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_8), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ОСОБА_9 Feat/ ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_5" (виконавець ОСОБА_12) 08.10.2014 в період з 16 год. 21 хв. до 17 год. 18 хв. Під час ефіру неодноразово лунають позивні радіостанції - "Бізнес-радіо", на якій здійснювалось сповіщення спірних музичних творів

Відеозаписи підтверджують, що джерелом відтворення ефіру радіостанції є динамік мобільного телефону Prestigio MultiPhone 3500 Duo. Зокрема, під час перегляду відеозаписів можливо побачити та почути додавання звуку на телефоні, закриття/відкриття динаміку телефону.

Також, відповідно до відеозаписів можливо здійснити ідентифікацію спірних музичних творів.

Дослідивши відеозаписи, які знаходяться на Mini DV відеокасеті Verbatim № 21 № 2DS4 AR/20 та на DVD+R-диску Patron, суд дійшов висновку, що такі записи підтверджують факт публічного сповіщення відповідачем спірних музичних творів в ефірі радіостанції "Бізнес-радіо" на частоті 93.8 MHz на території м. Києва 08.10.2014 в період з 16 год. 21 хв. до 17 год. 18 хв., а наявна на цих записах інформація відповідає інформації, викладеній у позовній заяві та у письмових поясненнях № 1, поданих 01.04.2016 через відділ діловодства суду.

За результатом огляду та дослідження вказаних відеозаписів судом складено протокол огляду та дослідження доказів від 25.04.2016.

В судовому засіданні 25.04.2016 здійснювався розгляд справи по суті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 25.04.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

в с т а н о в и в :

Причиною спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо" (далі - Товариство) на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація) в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (далі - BMI) та PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (далі - PRS) суми 85260,00 грн. в якості компенсації за порушення майнових авторських прав.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 910/12407/15, підставами для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі № 910/12407/15 стало те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, акту фіксації публічного сповіщення творів від 08.10.2014, та тому факту, що у цьому акті фіксації відсутня будь-яка інформація про джерело відтворення ефіру радіостанції, частоту та територію на якій здійснювалося мовлення радіостанції, обладнання, за допомогою якого відтворювався ефір радіостанції, і спосіб ідентифікації музичних творів, що є необхідним для встановлення факту порушення виключних майнових прав суб'єктів авторського права саме з боку відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовЧязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, новий розгляд справи № 910/12407/15 здійснювався з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 910/12407/15.

При новому розгляді справи № 910/12407/15 позивач надав суду письмові пояснення № 1 з урахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 910/12407/15.

Відповідач письмовий відзив на позов станом на час нового розгляду справи з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі № 910/12407/15, - суду не надав.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - постанова Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 12) вказано, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й договорів про взаємне представництво інтересів.

Названі організації, діючи в межах наданих їм суб'єктами авторського та/або суміжних прав повноважень чи на підставі статей 42, 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", звертаються до господарського суду з позовами на захист прав таких суб'єктів без подання їх довіреностей на право представництва у суді в кожному окремому випадку.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень (абз. 3-6 п. 49 постанова Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 12).

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003.

Організація є постійним і повноважним членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів.

Кожна організація, що є членом CISAC, має повну і детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору, створеного його членами. Кожне товариство-член CISAC надає іншим членам CISAC імена своїх членів, а також іншу інформацію, згідно якої їх члени можуть бути ідентифіковані.

Товариства-члени CISAC можуть отримувати такі дані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна інформаційна система CISAC ("CIS-net"), в тому числі за допомогою системи ІРІ.

Система ІРІ - це міжнародна база даних та інформаційна система, яка є підсистемою Загальної інформаційної системи ("CIS-net"), в якій містяться дані щодо правовласників авторських майнових прав на музичні твори, передані в колективне управління авторсько-правовим організаціям - членам CISAC.

Відповідно до Угоди користувачів ІРІ , укладеної Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори (далі - SUISA), як адміністратором системи ІРІ, та Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - користувач, правонаступником якого є Організація), SUISA надає користувачеві доступ до системи ІРІ.

У рамках співпраці з членами CISAC Організацією укладено договори з організаціями колективного управління іноземних держав про взаємне представництво інтересів по забезпеченню охорони майнових прав авторів та їх правонаступників, зокрема, з BROADCAST MUSIC, INC та PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED.

BROADCAST MUSIC, INC є акціонерним товариством, юридичною особою Сполучених Штатів Америки, яка заснована в 1939 році та знаходиться за адресою: 320 West Street, New York 10019, U.S.A.

Вказана юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки, зокрема авторського закону (copyright law) є організацією, що володіє правами на понад 8,5 млн. музичних творів шляхом надання ліцензій під назвою "Суспільне право на виконання" (public performing right).

"Суспільне право на виконання" (public performing right) - це право виконувати музику на публіці, що включає в себе трансляцію музичного твору на радіо чи телебаченні.

У вказаному випадку роялті сплачується безпосередньо автору або організації, зокрема, BROADCAST MUSIC, INC.

31.12.2004 між BROADCAST MUSIC, INC і Організацією було укладено Договір про взаємне представництво від 31.12.2004 (далі Договір від 31.12.2004), за умовами якого:

- слово "термін" означає період, що починається з 31.12.2004 та закінчується 31.12.2007, при чому даний період дії Договору від 31.12.2004 буде продовжуватися із року в рік автоматично, якщо він не буде розірваний іншою стороною рекомендованим листом, листом-підтвердженням або іншим еквівалентним повідомленням не пізніше ніж за шість місяців до закінчення кожного періоду (пункт "а" Договору від 31.12.2004);

- сторони встановлюють, що Організація та її ліцензіати користуються всіма правами на твори BROADCAST MUSIC, INC, властивими для звичайної передачі прав на виконання, і якими користуються ліцензіати Організації на музичні композиції на території України (підпункт "в" пункту 2 Договору від 31.12.2004);

- кожна сторона підтверджує та гарантує, що вона має повні права та повноваження укладати Договір від 31.12.2004 та передавати права, що в ньому містяться, і права, передані за Договором від 31.12.2004, не будуть мати у своїй правовій охороні перешкод та претензій (пункт 7 Договору від 31.12.2004).

PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED є юридичною особою Великобританії, яка заснована в 1914 році (зареєстрована 06.03.1914 та знаходиться за адресою: 29-33 Berners Street, London W1T 3AB, United Kingdom) групою музичних видавців з метою захисту авторського права і надання допомоги у забезпеченні отримання доходів для композиторів, авторів і музичних видавців.

Вказана юридична особа має право видавати ліцензії на використання музичних творів, у тому числі на публічне виконання.

09.06.2006 між PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED і Організацією було укладено Договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 09.06.2006), за умовами якого:

- PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED надає Організації невиключне право видавати на території, на якій діє остання, необхідні дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом або без тексту, що охороняються згідно з національним законодавством, двосторонніми угодами та багатосторонніми міжнародними конвенціями в галузі авторського права (копірайт, інтелектуальна власність і т.п.), як тих, що діють нині, так і таких, що будуть прийняті і наберуть чинності під час дії Договору від 09.06.2006 (пункт 1 статті 1 Договору від 09.06.2006);

- кожна із договірних сторін надає в розпорядження іншої всю необхідну документацію для того, щоб остання могла обґрунтувати роялті, за збір яких вона відповідає згідно з Договором від 09.06.2006, а також для надання можливості подавати будь-які позови та вживати інших заходів, як передбачено у статті 2 (стаття 4 Договору від 09.06.2006);

- Договір від 09.06.2006 вступає в силу з 01.06.2006 та відповідно до положень статті 14 діє до 31.12.2007, якщо тільки його не буде припинено будь-якою із сторін повідомленням рекомендованим листом до закінчення цього періоду (пункт 1 статті 13 Договору від 09.06.2006).

01.11.2007 сторони уклали Додаткову угоду до Договору від 09.06.2006, якою було внесено зміни до статті 13, а саме: за умови дотримання положень статті 14 Договір від 09.06.2006 продовжує діяти до тих пір, поки його не буде припинено яким-небудь із товариств шляхом надсилання письмового повідомлення не менше ніж за три місяці.

Судом враховано те, що вищевказані договори про взаємне представництво інтересів, укладені Організацією з компаніями BMI та PRS, є чинними і і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

З наявних в матеріалах справи виписок із системи IPI про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації, яка управляє майновими правами авторів на колективній основі, вбачається наступна інформація стосовно спірних музичних творів:

"ІНФОРМАЦІЯ_1" (офіційно зареєстроване ім'я автора: ОСОБА_13; права, що передані за договором 052 PRS);

"ІНФОРМАЦІЯ_2" (офіційно зареєстроване ім'я автора: ОСОБА_14; права, що передані за договором 052 PRS);

"ІНФОРМАЦІЯ_3" (офіційно зареєстровані назви видавців: SONY/ATV MELODY; права, що передані за договором 021 BMI);

"ІНФОРМАЦІЯ_4" (офіційно зареєстровані імена авторів: ОСОБА_15 та ОСОБА_18; права, що передані за договором 052 PRS);

"ІНФОРМАЦІЯ_5" (офіційно зареєстровані імена авторів: ОСОБА_16 та ОСОБА_17; права, що передані за договором 052 PRS).

На підтвердження належності позивачам (BMI та PRS) майнових авторських прав на вказані спірні музичні твори в матеріалах справи наявні копії договорів, а саме:

- стосовно музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" - договір між PRS та ОСОБА_13 від 09.09.1982;

- стосовно музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" - договір між PRS та ОСОБА_14 від 12.06.1975;

- стосовно музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_4" - договір між PRS та ОСОБА_15 від 10.02.1966; договір між PRS та ОСОБА_18 від 10.02.1966;

- стосовно музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" - договір між PRS та ОСОБА_16 від 11.02.1971; договір між PRS та ОСОБА_17;

- стосовно музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" - договір між BMI та SONY/ATV MELODY від 25.09.2007.

Таким чином, матеріали справи містять відповідні правочини, що підтверджують передачу позивачам виключних майнових авторських на спірні музичні твори особами, яким ці права належали.

Судом враховано те, що вищевказані договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).

Таким чином, Організація набула по суті повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5" на території України.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Судом встановлено, що 08.10.2014 начальником відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" ОСОБА_4 у присутності представників громадськості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у м. Києві складено акт фіксації публічного сповіщення творів, відповідно до якого 08.10.2014 в період з 16 год. 21 хв. до 17 год. 18 хв. здійснювалась фіксація використання (публічного сповіщення) творів, які використовувалися Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо" (відповідач), зокрема: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_7), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_8), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ОСОБА_9 Feat/ ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_5" (виконавець ОСОБА_12).

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У статті 19 ЦК України зазначено, що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Враховуючи викладене, Організація наділена правом фіксувати факт використання (публічного сповіщення) спірних музичних творів.

Фіксація використання (публічного сповіщення) спірних музичних творів була здійснена шляхом складання представником Організації вищенаведеного акту фіксації публічного сповіщення від 08.10.2014 та шляхом здійснення відеозапису факту використання (публічного сповіщення) спірних музичних творів з використанням відеокамери SONY DSR-HC 62Е в режимі SP з мобільного телефону Prestigio MultiPhone 3500 Duo на стандартну відеокасету Mini DV Verbatim № 21N2DS4AR/20.

До матеріалів справи долучено вказану відеокасету Mini DV Verbatim № 21N2DS4AR/20, а також DVD+R-диску Patron.

На виконання вказівок касаційної інстанції, судом було оглянуто у судовому засіданні 25.04.2016 відеозапис фіксації порушення (запис на відеокасеті Mini DV Verbatim № 21N2DS4AR/20 та ідентичний запис на DVD+R-диску Patron), з якого вбачається, що публічне сповіщення спірних музичних творів відбулося на частоті 93.8 MHz в ефірі радіостанції "Бізнес-радіо" в м. Києві 08.10.2015 в період з 16 год. 21 хв. до 17 год. 18 хв.

Зокрема, під час перегляду відеозапису фіксації порушення, виконуючи вказівки касаційної інстанції, судом встановлено обладнання, за допомогою якого відтворювався ефір радіостанції (мобільний телефон). Також судом встановлено, що на мобільному телефоні включено радіостанцію на частоті 93.8 MHz (саме така частота відображена на екрані мобільного телефону), під час ефіру неодноразово лунають позивні радіостанції - "Бізнес-радіо", на якій здійснювалось сповіщення спірних музичних творів. Крім того, відеозапис підтверджує, що джерелом відтворення ефіру радіостанції є динамік мобільного телефону (під час перегляду відеозаписів можливо побачити та почути додавання звуку на телефоні, закриття/відкриття динаміку телефону). Також, відповідно до відеозаписів, можливо здійснити ідентифікацію спірних музичних творів.

Судом встановлено, що згідно з листом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 7/295 від 06.07.2015 p. на частоті 93,8 МГц на території м. Києва здійснює радіомовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо" (відповідач) на підставі ліцензії HP № 0686-м від 20.09.2008 року. Вказана ліцензія була чинною в період з 22.09.2008 по 22.09.2015, а отже і в період спірного використання (публічного сповіщення) відповідачем музичних творів згідно акту фіксації публічного сповіщення творів від 08.10.2014.

Отже, дослідивши відеозапис на Mini DV відеокасеті Verbatim № 21 № 2DS4 AR/20 та на DVD+R-диску Patron, суд дійшов висновку, що такий запис підтверджує факт публічного сповіщення відповідачем спірних музичних творів в ефірі радіостанції "Бізнес-радіо" на частоті 93.8 MHz на території м. Києва 08.10.2015 з 16 год. 21 хв. до 17 год. 18 хв.

Таким чином, судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичні "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5" належать позивачу. Разом з тим, відповідач не надав доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне сповіщення вказаних творів.

Судом також враховано, що відповідач не надав доказів, які б спростовували факт сповіщення ним спірних музичних творів.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Так, у пункті 42 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Організацією при зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 85260,00 грн. (7 х 1218,00 грн. х 10) за порушення за виконання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_7; композитор/автор тексту - фізична особа ОСОБА_13), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_8; композитор/автор тексту - фізична особа) ОСОБА_14), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ОСОБА_9 Feat/ ОСОБА_10; музичне видавництво (юридична особа) SONY/ATV MELODY), "ІНФОРМАЦІЯ_4" (виконавець ОСОБА_11; композитор/автор тексту - фізична особа) ОСОБА_15 та ОСОБА_18), "ІНФОРМАЦІЯ_5" (виконавець ОСОБА_12; композитор/автор тексту - фізична особа) ОСОБА_16 та ОСОБА_17), Визначаючи наведену суму компенсації, позивач виходив з того, що мінімальна заробітна плата складає 1218,00 грн., а сума компенсації має складати десять мінімальних заробітних плат за порушення прав щодо кожного з семи правовласників спірних музичних творів.

Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378,00 грн.

Оцінивши характер порушення, ступень вини відповідача, тривалість порушення та його обсяг, наміри відповідача, неможливість відновлення попереднього стану та виходячи при цьому з принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо", компенсації за порушення майнових авторських прав у сумі 68900,00 грн., тобто 50 мінімальних заробітних плат. У стягненні решти компенсації слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас частиною 2 наведеної статті передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, сплачений Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" судовий збір у сумі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 32, 33, 34, 36, 37, 43, 44, 49, 82-85, ч. 1 ст. 111-12, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо" (01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, буд. 54/1; ідентифікаційний код 36003598) на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41-А, офіс 1-3; ідентифікаційний код 31025266) в інтересах BROADCAST MUSIC, INC (320 West 57th, Street, New York 10019, U.S.A.) та PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (29/33, Berners Street, London W1T 3AB) 68 900,00 грн. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.) компенсації за порушення майнових авторських прав.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Бізнес-радіо" (01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, буд. 54/1; ідентифікаційний код 36003598) на користь Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41-А, офіс 1-3; ідентифікаційний код 31025266) 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.05.2016

Суддя Гумега О.В.