Рішення № 57514103, 20.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016Справа №910/3995/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Земюрексперт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тріком-Трейд"простягнення 4072566,54 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаХудяков А.Г. - представниквід відповідачане з'явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Земюрексперт" звернулось до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріком-Трейд" попередньої оплати за договором №1-18 від 18.05.2015 у розмірі 3145000,00 грн., 91771,10 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 58936,44 грн. та пені у розмірі 776859,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору, не виконав свої зобов'язання щодо виготовлення продукції та проведення рекламних компаній у встановлений договором строк, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати за договором та про стягнення пені, 3% та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/3995/16 та призначено її розгляд на 06.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.04.2016.

В судове засідання 20.04.2016 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак 30.03.2016 подав через канцелярію Господарського суду міста Києва відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідач не передав позивачу роботи, виконання яких передбачено додатками № 1 та № 2 до укладеного між сторонами договору, оскільки позивач не звертався до відповідача ні усно, ні письмово за наданням результатів виконаних робіт. Крім цього, відповідач вказав на те, що чинним законодавством України не передбачено права замовника (позивача) у разі порушення підрядником (відповідачем) умов договору підряду на повернення грошових коштів, які сплачені за роботи. Також, за твердженнями відповідача, оскільки його зобов'язання за договором не є грошовим, то нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму попередньої оплати є, на його думку, неправомірним. Відповідач стверджував про те, що він не порушив свої зобов'язання по договору №1-18 від 18.05.2015, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування пені. Відповідач просив суд розглядати справу без участі його представника у судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земюрексперт" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріком-Трейд" (виконавець, відповідач) було укладено договір №1-18 (договір) відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити друковану продукцію та здійснити розповсюдження її в рекламних цілях у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додатках до цього договору, що є його невід'ємними додатками (п.1.1), виготовлення продукції, у тому числі її тиражування поліграфічними та іншими технічними засобами, здійснюється лише після затвердження оригінал-макета замовником чи його уповноваженим представником (п.1.2), сторони дійшли згоди, що вартість послуг з виготовлення продукції та проведення рекламних акцій визначатиметься в додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п.3.1), оплата здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів після дати підписання відповідного додатку до даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у національній валюті на підставі рахунку-фактури, який надається виконавцем замовнику після підписання сторонами відповідного додатку (п.3.3), умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються в додатках до даного договору (п.4.1), передача-прийняття продукції за якістю та кількістю здійснюється шляхом оформлення і підписання сторонами видаткової накладної чи акту прийому-передачі виконаних робіт (п.5.3), терміни виготовлення продукції визначаються додатками (п.6.1), виконавець зобов'язаний якісно і у встановлений термін виготовити продукцію у відповідності з її описом, затвердженим замовником оригінал-макетом, а в необхідних випадках і кольоропробою, невідкладно після виготовлення продукції розпочинати рекламну компанію (п.7.6), у разі порушення терміну виконання робіт, встановленого договором чи передачі продукції, виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,05% від суми несвоєчасно виготовленої продукції за кожен день прострочення, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ (п.8.1), даний договір діє з моменту підписання його сторонами та строком до 31.12.2015 (п.11.1).

Відповідно до додатку №1 до договору від 18.05.2015 позивач замовив, а відповідач зобов'язався виконати комплекс робіт із виготовлення поліграфічної продукції тиражем 5000 штук та провести рекламну кампанію на умовах договору, загальна вартість послуг за даним додатком становила 3005000,00 без ПДВ, а строк виготовлення поліграфічної продукції становив 20 днів, після надання затвердженого оригінал-макету.

Відповідно до додатку №2 до договору від 15.07.2015 позивач замовив, а відповідач зобов'язався виконати комплекс робіт із виготовлення поліграфічної продукції тиражем 233 штуки та провести рекламну кампанію на умовах договору, загальна вартість послуг за даним додатком становила 140000,00 грн. без ПДВ, а строк виготовлення поліграфічної продукції становить 20 днів, після надання затвердженого оригінал-макету.

Таким чином, загальна вартість комплексу робіт із виготовлення поліграфічної продукції та послуг рекламної кампанії, що мали бути виконані відповідачем відповідно до умов договору, склала 3145000,00 грн.

На виконання умов договору позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти за виконання комплексу робіт із виготовлення поліграфічної продукції та проведення рекламної кампанії, що передбачені додатками №№ 1, 2 до договору на загальну суму 3145000,00 грн. без ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками банку з рахунку позивача за період з 02.06.2015 - 17.07.2015.

Як стверджує позивач у позовній заяві, 22.06.2015 ним було затверджено та передано відповідачеві оригінал-макет виготовлення поліграфічної продукції, замовленої за додатком №1 до договору, а 26.06.2015 оригінал-макет для виготовлення поліграфічної продукції, замовленої за додатком №2 до договору на електронну пошту відповідача, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був виконати в повному обсязі роботи з виготовлення поліграфічної продукції за додатком № 1 до договору у строк до 13.07.2015, а роботи з виготовлення поліграфічної продукції, що передбачені додатком № 2 до договору у строк до 17.07.2015.

16.09.2015 позивачем було надано відповідачу претензію з вимогою виконати комплекс робіт із виготовлення поліграфічної продукції тиражем 5000 штук та проведення рекламної кампанії згідно додатку №1 до договору та з вимогою виконати комплекс робіт із виготовлення поліграфічної продукції тиражем 233 штуки та проведення рекламної кампанії на умовах додатку №2 до договору.

05.02.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути отримані від позивача кошти, у зв'язку з невиконанням робіт та ненаданням послуг по договору.

Відповіді на вищевказані претензію та лист відповідач не надав, роботи не виконанв, послуги не надав, грошові кошти не повернув.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою містить в собі елементи договору підряду та договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було перераховано відповідачу оплату за послуги та роботи на загальну суму 3145000,00 грн., однак відповідач свої зобов'язання по договору у строк, передбачений додатками №1 та №2 до договору не виконав.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів протилежного, як то належних доказів фактичного виконання робіт та надання послуг.

На лист позивача від 16.09.2015 з вимогою про виконання комплексу робіт із виготовлення поліграфічної продукції тиражем 5000 штук та проведення рекламної кампанії згідно додатку №1 до договору та з вимогою про виконання комплексу робіт із виготовлення поліграфічної продукції тиражем 233 штуки та проведення рекламної кампанії на умовах додатку №2 до договору відповідач відповіді не надав, роботи не виконав.

Враховуючи те, що позивач 05.02.2015 звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 3145000,00 грн., з огляду на приписи ст.530 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем зобов'язання по поверненню попередньої оплати станом на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 3145000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 91771,10 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 58936,44 грн. та пеню у розмірі 776859,00 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку по виготовленню продукції за укладеним між сторонами договором.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що у разі порушення терміну виконання робіт, встановленого договором чи передачі продукції, виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,05% від суми несвоєчасно виготовленої продукції за кожен день прострочення, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо виготовлення продукції та проведення рекламної кампанії встановлений судом і по суті відповідачем не спростований, наявні підстави для застосування до відповідача передбачених договором господарських санкцій.

Судом перераховано належний до сплати розмір пені з урахуванням п.8.1 договору, в межах дат, які визначені позивачем у розрахунку до позовної заяви, у зв'язку з чим за розрахунком суду належний до стягнення з відповідача розмір пені складає 289340,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Якщо зобов'язання виражене в банківському металі, то відповідне правовідношення не є грошовим зобов'язанням, і до нього не застосовуються норми про відповідальність за порушення такого зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, за висновками суду, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат з огляду на те, що зобов'язання відповідача за укладеним між сторонами договором не є грошовими.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріком-Трейд" (03148, м.Київ, вул. Г.Космосу, будинок 4, офіс 46, ідентифікаційний код 38924527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земюрексперт" (08500, Київська обл., місто Фастів, вул.Нова, будинок 5, ідентифікаційний код 39509125) 3145000 (три мільйони сто сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 289340 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч триста сорок) грн. 00 коп. пені та 51515 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.05.2016

Суддя Ю.М. Смирнова