Рішення № 57513988, 26.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016Справа №910/2805/16

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини»

до Приватного акціонерного товариства «Аеробуд»

про стягнення 15947,15 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Рачинський В.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 15210 грн., а також нарахованих на вказану заборгованість 3% річних в сумі 183,75 грн. та інфляційних втрат в розмірі 553,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладених між сторонами договору про надання послуг по роботі щоглового підйомника разом з оператором, своєчасно не оплачені надані позивачем послуги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 15210 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 183,75 грн. 3% річних та 553,40 грн. інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, хоча про час та місце проведення засідання сповіщений належним чином.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Аеробуд» (замовник) укладено договір №0090 про надання послуг по роботі щоглового підйомника разом з оператором, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах вищевказаного договору провести монтаж-демонтаж та надати послуги замовнику щогловим підйомником виробництва НЕК Manufacturing B.V. марки GTP 1500 разом з оператором строком не менше 4 (чотирьох) послідовних календарних місяця, для будівництва житлового будинку по вул. Воровського, 21 у Шевченківському районі м.Києва, а замовник зобов'язується підготувати майданчик на об'єкті будівництва для встановлення обладнання, своєчасно прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п.5.1 Договору, вартість видів робіт відображається в щомісячних Актах здачі-приймання виконаних робіт, які підлягають оформленню та оплаті у встановленому цим договором порядку. Замовник здійснює попередню оплату за монтаж, доставку, демонтаж, вивезення обладнання згідно п.п.3.2-3.6 договору (п.5.2. Договору).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що розрахунки за фактично надані послуги згідно пунктів 3.1, 3.4 договору, замовник здійснює на банківський рахунок виконавця на підставі рахунків. Термін здійснення оплати по виставлених рахунках - не пізніше 5 днів від дати підписання актів виконаних робіт.

Відповідно до п.5.4 Договору, у випадку прострочення з вини замовника оплати виставлених рахунків, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний наступний день прострочення виконаних робіт.

За порушення з вини виконавця строків монтажу/демонтажу обладнання перший сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від суми передоплати згідно п.5.1 цього договору за кожний наступний день прострочення виконання робіт (п.5.5 Договору).

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання виконавцем своїх зобов'язань по усунень недоробок, недоліків, дефектів, що перешкоджають виконанню робіт обладнанням у термін згідно п.8.3., виконавець виплачує замовнику неустойку у розмірі 1% згідно п.3.1 за кожен день прострочення усунення недоробок, недоліків, дефектів.

Термін дії договору визначається від моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.11 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» належним чином надавало відповідачеві зумовлені договором послуги, що підтверджується наявним у матеріалах справи та підписаними представниками сторін актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №589 від 30.09.2015.

Відповідно до умов договору строк оплати акту надання послуг №589 від 30.09.2015 настав 05.10.2015.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати спожитих протягом вересня 2015 року послуг не виконав, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість в сумі 15210 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 15210 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивачем, відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано 553,40 грн. інфляційних втрат та 183,75 грн. 3% річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Доказів оплати відповідачем існуючої заборгованості сторонами не надано.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладається відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 21598792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомні машини» (04073, м. Київ, просп. Московський, 5; ідентифікаційний код 37653944) заборгованість в сумі 15210 (п'ятнадцять тисяч двісті десять) грн., 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 183 (сто вісімдесят три) грн. 75 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 29.04.2016

Суддя Я.В. Маринченко