Ухвала суду № 57511832, 28.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/351/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Ісаєвої Н.В.,

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку спадкування та стягнення суми позики за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2015 року, -

встановила:

22.05.2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку спадкування та стягнення суми позики, 21.10.2015 року уточнивши позовні вимоги, посилається на те, що вона є матір'ю колишньої дружини відповідача ОСОБА_5, яка померла 25.08.2014 року.

За період шлюбу відповідач отримав банківський кредит на придбання квартири, а її донька виступила поручителем за зобов'язаннями чоловіка, рішенням суду постановлено стягнути з них заборгованість.

Позивач ОСОБА_2 зазначає, що на прохання доньки здійснила виплату заборгованості перед банком, а тому вважає, що успадкувала після смерті доньки право вимоги стягнення з відповідача ці грошові коштів.

Окрім того, вказує позивач, між нею та ОСОБА_3 укладено договір позики, кошти за яким останній добровільно їй не повертає. У зв'язку з чим, змушена звернутися до суду із позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вважаючи, що вищезазначене рішення є незаконним, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою про часткове скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми позики.

Заслухавши доповідача, заперечення на доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 27.10.2011 року надав розписку ОСОБА_2 про отримання 1 800 доларів США для погашення кредиту за квартиру АДРЕСА_1 і Петрова в м. Одесі /а.с.6/.

ОСОБА_2, вважаючи, що між нею та ОСОБА_3 укладено договір позики, звернулась до суду з позовом про стягнення вищезазначеної суми.

ОСОБА_3 та його представник позов не визнали, посилаючись на те, що ОСОБА_3 отримав кошти на погашення кредиту, крім цього, умова щодо обов»язку повернення коштів в розписці відсутня, у зв»язку з чим ця розписка не є доказом укладення договору позики.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на відсутність умови повернення коштів в розписці.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, а також відповідає правовій позиції, викладеній в Постанові ВСУ від 13.05.2015 року по справі № 6-144цс15, якою визначено, що на підтвердження укладення договору позики може бути не будь-яка розписка, а лише та, яка засвідчує факт отримання грошових коштів в борг і містить умови про їх повернення.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в порядку спадкування позивачем не оскаржується, а тому колегією суддів законність та обгрунтованість рішення в цій частині не переглядається.

Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судомпри розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбаченістаттями309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Скаржникне надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2015 року залишити без

змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

ОСОБА_6