Ухвала суду № 57511812, 20.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2960/16

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Журавльова О.Г, ОСОБА_2,

при секретарі: Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

24.04.2015 року Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № б/н від 26.11.2012 року. Згідно договору ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2015 року має заборгованість 13 729,18 грн., яка складається з наступного: 6 195,69 грн. заборгованість за кредитом; 5 293,53 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 110,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф, 629,96 грн. штраф.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобовязання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав ПАТ КБ «Приватбанк».

Просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 13729,18 грн. за кредитним договором № б/н від 26.11.2012 року, яка складається з наступного: 6 195,69 грн. - заборгованість за кредитом; 5 293,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 110,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф, 629,96 грн. - штраф.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2015 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.08.2015 року скасовано заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2015 року та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але надав суду заяву з проханням справу розглянути в його відсутність, на позовних вимогах наполягав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, подав до суду заяву від 30.11.2015 р. про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Крім того подав до суду заперечення на позовну заяву з яких вбачається, що позовні вимоги визнає частково, а саме у розмірі 6157 грн., з яких 6000 грн. заборгованість за кредитом та 157 грн. заборгованість за відсотками. У іншій частині позов не визнав та заперечив проти його задоволення. У звязку з тим, що банк знав про порушення своїх прав з 1.01.2014 р.., він припинив договір в односторонньому порядку та заблокував платіжну картку. Таким чином, позивач звернувся з позовом про стягнення пені та штрафу з пропуском строку позовної давності. Крім того, позивач, на думку відповідача, невірно нараховував відсотки за кредитом.

Рішенням суду позов задоволено.

На рішення суду представник відповідача приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, постановити нове, посилаючись на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання відповідач або його представник не з*явились. Про день та час розгляду справи були сповіщені. Судова колегія на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України розглядає справу у відсутності відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № б/н від 26.11.2012 року, відповідно до якого відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Із заперечень на позовну заяву вбачається, що ОСОБА_3 позовні вимоги визнає частково, а саме у розмірі 6157 грн., з яких 6000 грн. заборгованість за кредитом та 157 грн. заборгованість за відсотками. У іншій частині позов не визнав та заперечив проти його задоволення, у звязку з тим, що банк знав про порушення своїх прав з 01.01.2014 р., він припинив договір в односторонньому порядку та заблокував платіжну картку.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р., договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору,він автоматично пролонгується на такий самий строк.

Відповідач не проінформував банк про припинення дії договору у встановленому договором порядку, тому договір вважається пролонгованим до 26.11.2014 р.

Таким чином датою остаточного виконання відповідачем своїх зобовязань з повернення кредитних коштів за укладеним 26.11.2012 року з банком договором є 26.11.2014 р.

Згідно до припису ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 06 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13, відповідно до ст. 261 ПК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Із матеріалів справи довідки про умови кредитування (а.с.9) вбачається, що розрахунковим періодом між сторонами є місяць,наступний за звітним, 25 число. Розмір щомісячних платежів (включаючи плату за користування кредитними коштами у звітному періоді) - 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень і не більше залишку заборгованості.

Статтями 257. 258 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В анкеті - заяві від 26.11.2012 р. ОСОБА_3 погодився з тим, що він ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому у письмовому вигляді та зобов'язався їх виконувати, про що свідчить його особистий підпис, наявність якого він не оспорює.

Отримавши картку банку та кредитні кошти відповідач погодився з всіма умовами кредитного договору який складається з заяви анкети, Умовами та Правилами надання банківських послуг, кредитної картки отриманої відповідачем та кредитного ліміту.

Згідно п. 1.7.31 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які є частиною укладеного між сторонами договору, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлений та погоджений сторонами договору тривалістю у 50 років.

Враховуючи викладене суд вважає, що представник відповідача прийшов до помилкового висновку, про те, що банком було пропущено строк позовної давності, враховуючи умови договору щодо позовної давності.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається в графі сума погашення за наданим кредитом, що ОСОБА_3 з 26.11.2012 року погашав заборгованість лише 11.12.2012 р. у розмірі 6450 грн., 20.02.2013 р. у розмірі 30 грн., 25.03.2013 р. у розмірі 100 грн., 24.05.2013 р. у розмірі 50 грн., 08.06.2013 р. у розмірі 100 грн., 12.06.2013 р. у розмірі 50 грн., 26.07.2013 р. у розмірі 100 грн., 12.06.2014 р. у розмірі 90 грн. Останнє погашення відповідача було

12.06.2014 р. у розмірі 90,00 гривень.

Відповідач стверджує, що сума 880 грн. повинна була бути направлена на погашення процентів по кредитному договору, але відповідач не вказує що на той момент у нього була прострочена заборгованість, а у цьому випадку відповідно до умов та правил надання банківських послуг, спочатку погашається пеня, штрафи, комісія, потім проценти і тіло кредиту.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінювати /зменшити або збільшити/ кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Таким чином, банк, змінюючи кредитний ліміт, діяв в межах наданих йому прав.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

А згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та правил при порушенні клієнтом строків платежів по будь - якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на ЗО днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту за приписами п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Станом на 28.02.2015 року відповідач не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 13 729,18 грн., яка складається з наступного: 6 195,69 грн. - заборгованість за кредитом; 5 293,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 110,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф, 629,96 грн. - штраф.

Оскільки наданий розрахунок відповідає умовам договору, укладеного між сторонами і не суперечить вимогам закону, суд з ним погоджується.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин з відповідача на користь позивача обгрунтовано стягнено заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.11.2012 року на загальну суму 13729,18 грн., яка складається з наступного: 6195,69 грн. - заборгованість за кредитом; 5293,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1110,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф, 629,96 грн. - штраф.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

ОСОБА_5Ісаєва

Судді: О.Г. Журавльов

ОСОБА_2