Ухвала суду № 57508619, 27.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4410/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача - Кравця О.О.судді -Домусчі С.Д.судді - Коваля М.П.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області та просив визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду по складанню акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.09.2015 року та визнати протиправним і скасувати припис № 249 від 24.09.2015 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися про причини неявки суд не сповістили , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних обставин:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.4. ст.41 Закону України, від 17.02.2011, № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

А згідно п.1 ч.12. вказаної статті , у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно до п. п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки ,у тому числі, є:

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судами 1-ої та апеляційної інстанції було встановлено, що 09.09.2015 року ОСОБА_4 - власник садового будинку ,розташованого за адресою :АДРЕСА_1 ,подав інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція садового будинку",зареєстроване 10.09.2015 року за № МК062152530558 ., із посиланням на будівельний паспорт № 21, виданий Управлінням містобудування архітектури Миколаївської обласної адміністрації від 08.09.2015.

У вимогах до забудови земельної ділянки АДРЕСА_1 було зазначено : відстань від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови: 1 м, мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується, до меж земельної ділянки 1 м.

Схема забудови земельної ділянки свідчить, що нові об'єкти будівництва під номером 2- це гараж та 3 прибудова до будинку. Гараж планується будувати без відстані 1 м від сусідньої земельної ділянка, та він будується на межі із земельною ділянкою НОМЕР_1 .

18.09.2015 року на підставі звернення ОСОБА_5 від 19.08.2015 р, яком зазначено, що ОСОБА_4 встановив фундамент на 0,25 м на її земельній ділянці, направлення №799 від 14.09.2015 року із виїздом на місце головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою Миколою Івановичем була проведена позапланова перевірка містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_4 на об'єкті будівництва " Реконструкція садового будинку" за адресою : АДРЕСА_1

Перевірка проводилася у присутності ОСОБА_4.

За результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил був складений акт від 24.09.2015 року, яким встановлено, що на момент перевірки на об'єкті "Реконструкція садового будинку" відсутня виконавча документація, а саме схема розмічування головних (основних) будівельних осей будівель (споруд) закріплення їх на майданчику геодезичними знаками, що є порушенням п. п. "в" п.7.11 ДБН В1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві.

На момент складання акту ОСОБА_4 був відсутній, акт був надісланий поштою 25.09.2015 року.

На підставі акта перевірки головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою Миколою Івановичем був прийнятий припис № 249 від 24.09.2015 р., яким зобов'язано ОСОБА_4 у строк до 24.11.2015 року вжити заходи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення виконавчої документації на об'єкті до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.7.11 ДВН В.1.3-2:2010 під час виконання будівельних робіт складають таку виконавчу документацію:

в) схема розмічування головних (основних) будівельних осей будівель (споруд) і закріплення їх на майданчику геодезичними знаками.

Апеляційний суд , із врахуванням того ,що схема забудови земельної ділянки свідчить, про проектування будівництва нових об'єктів - гаражу та прибудови до будинку, погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, що відсутність схеми розмічування головних ( основних) будівельних осей будівель (споруд) і закріплення їх на майданчику геодезичними знаками, є порушенням, що унеможливлює встановлення дотримання ОСОБА_4 відстаней до меж земельної ділянки та споруд, розмір будівництва передбачені будівельним паспортом .

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.01.2016 року, яка на момент апеляційного розгляду не набула законної сили, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Миколаївській області, третя особа Головного управління Держав казначейської служби України в Миколаївській області, про визнання протиправною скасування постанови, було скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштуп М.М та начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Малій К.А. № 221 від 06.10.2015 року про адміністративне правопорушення за ч.І ст.96 КУпАП відносно ОСОБА_4. А провадження в адміністративній справі за вказаною постановою закрито.

Згідно із ч.4 ст.72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином , апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо не прийняття у якості належного та допустимого доказу обставин : чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою - постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.01.2016 року, яка на момент судового розгляду не набула законної сили.

Крім того, вказані обставини не впливають на правовідносини між сторонами щодо проведення перевірки та вчинення припису.

Крім того, відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В рішенні ЄСПЛ від 26.10.2000 р. у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії» вказується, що національне законодавство має передбачати правовий засіб захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які заторкують основні права, дане законодавство суперечило б верховенству права - одному з передбачених Конвенцією основних принципів демократичного суспільства, якщо під правом діяти на власний розсуд, наданим органові виконавчої влади, мається на увазі необмежена влада. Тому межі наданих компетентним органам дискреційних повноважень мають бути абсолютно чітко визначені в законодавстві

Згідно із рішенням ЄСПЛ по справі Олссон против Швеции (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (скарга N 10465/83) щодо порушення статті 8 Конвенції, зазначає у п.61 ,що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання властей (див. Рішення у справі Гіллоу від 24 листопада 1986 Серія A, т. 109, с. 21, п. 51).

Крім того , згідно п.65 вказаної Постанови втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

П.67 Постанови вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, поняття необхідності увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальною суспільної потреби і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду (див. Серед багатьох джерел вищезазначене Рішення у справі W. проти Сполученого Королівства. Серія A, т. 121, с. 27, п. 60 "b" і "d").

Також п.68 Постанови стосовно питання про "необхідність" каже,що підхід, якого послідовно дотримувався Суд що контроль не обмежується встановленням того, чи здійснює держава - відповідач своє дискреційне право розумно, обережно і сумлінно (див. Interalia вищезазначене Рішення у справі "Санді таймс". Серія A, т. 30, с. 36, п. 59 ). Далі, здійснюючи свою наглядову юрисдикцію, Суд не може обмежитися розглядом оспорюваних рішень як таких, поза контекстом даної справи в цілому; має бути встановлено, чи є мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми" (див. серед інших джерел mutatis mutandis Рішення у справі Лінгенса від 8 липня 1986 Серія A, т. 103, с. 25 - 26, п. 40).

Таким чином, ідеться про «Трьоскладовий» тест :втручання повинно відповідати якій-небудь нагальній суспільній потребі , а мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми", воно має бути пропорційно законній меті та повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Таким чином , апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову , так як втручання відповідає загальній суспільній потребі - охороні життя та здоров'я людей , а мотиви , наведені для обґрунтування розглянутого втручання, є "відповідними і достатніми", воно пропорційне законній меті та зумовлена досягненням правомірної цілі,що узгоджується із вимогами ч.3 ст.2 КАС України - запобігання загрозі життю та здоров'ю людей - користувачів послуг та працівників, додержання суспільного порядку та принципу рівності громадян перед законом , належними та допустимими доказами було доведено ,що у ОСОБА_4 на момент перевірки на об'єкті "Реконструкція садового будинку" була відсутня схема розмічування головних (основних) будівельних осей будівель (споруд) закріплення їх на майданчику геодезичними знаками, що є порушенням п. п. "в" п.7.11 ДБН В1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві ,що було належною підставою для надання припису № 249 від 24.09.2015 р., який був прийнятий в порядку , межах повноважень та у спосіб встановлений, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності ", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.