Ухвала суду № 57508600, 19.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3434/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «ЧІЛІ» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «ЧІЛІ».

Постановою від 26 листопада 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2014 року №0002792202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9560 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2390 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, при здійсненні фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ «Промбуд Маркет» та ПП «Пандора-2013» за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам податкового органу стосовно того, що номенклатура придбаних ТОВ «Промбуд Маркет» та ПП «Пандора-2013» товарів (робіт, послуг) не відповідає номенклатурі реалізованих ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» товарів (робіт, послуг), що свідчить про те, що контрагенти позивача здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Апелянт посилається, також, на висновки акту ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області від 28.03.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд Маркет», яким зафіксовано не підтвердження податкового кредиту з ПДВ, неможливість реального здійснення товариством господарських операцій через відсутність управлінського та технічного персоналу, адміністративно-господарських можливостей.

ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2014 року, на підставі наказу №912 від 29.09.2014р., ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Промбуд Маркет» та ПП «Пандора-2013» за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.

За результатами зазначеної перевірки складений акт №2477/14-04-22-02/38524522 від 13 жовтня 2014 року, яким зафіксовано порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України. В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про оформлення позивачем безтоварних господарських операцій з ТОВ «Промбуд Маркет» та ПП «Пандора-2013», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9560 грн. (у т.ч. за лютий 2014 року - 4654 грн., за березень 2014 року - 4904 грн.).

Суд першої інстанції встановив, що на підставі зазначеного акту перевірки 29.10.2014р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0002792202, яким збільшила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 11950 грн. (в т.ч. 9560 грн. - за основним платежем, 2390 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Досліджуючи правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема, є податкова накладна.

Суд першої інстанції встановив, що 17.11.2013р. між ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» та ТОВ «Промбуд Маркет» укладений договір на виконання робіт з друку постерів та поклейки рекламоносіїв, умови якого виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджено первинними документами: актами здачі-прийняття робіт №13517 від 28.01.2014р., №15063 від 31.01.2014р., №23 від 27.02.2014р., рахунками-фактурами №СФ-0000007 від 28.01.2014р., №СФ-0000017 від 31.01.2014р., податковими накладними №15063 від 31.01.2014р., №13517 від 28.01.2014р., платіжними дорученнями №137 від 28.01.2014р., №145 від 31.01.2014р.

Суд першої інстанції, також, встановив, що 24.02.2014р. ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» укладений аналогічний договір з ПП «Пандора-2013», виконання якого підтверджено: актом здачі-прийняття робіт №50 від 19.03.2014р., рахунком-фактурою №200 від 19.03.2014р., податковими накладними №173 від 27.02.2014р., №169 від 20.03.2014р., платіжними дорученнями №161 від 28.02.2014р., №168 від 19.03.2014р.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Промбуд Маркет» та ПП «Пандора-2013» були зареєстровані платниками ПДВ та мали право виписувати податкові накладні, а позивач мав правові підстави включити суму сплачених в вартості послуг ПДВ по податкових накладних, виписаних вказаними постачальниками, до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявності всіх необхідних первинних документів, які підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкта оподаткування. Недобросовісність контрагента (несплата податків до бюджету тощо) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на акт ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів в Донецькій області від 28.03.2014р. №85/05-61-22-01/38654416 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд Маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями-постачальниками за період грудень 2013р., січень-лютий 2014р.» зазначивши, що суб'єктом владних повноважень при прийняті спірного податкового повідомлення-рішення дана правова оцінка господарським операціям за січень 2014 року, тоді як акт про неможливість проведення зустрічної звірки складений контролюючим органом 28.03.2014р., тобто після закінчення відносин між позивачем та ТОВ «Промбуд Маркет».

За висновками суду першої інстанції, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надав спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, а доводи ДПІ про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промбуд Маркет» і ПП «Пандора-2013» є бездоказовими.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2014 року №0002792202, яке прийнято на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки від 13 жовтня 2014 року №2477/14-04-22-02/38524522, в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет» і ПП «Пандора-2013» у січні-березні 2014 року.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні наданих ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами ТОВ «Промбуд Маркет» і ПП «Пандора-2013».

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Миколаївським окружним адміністративним судом надана правова оцінка, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угод, їх платності, товарності та використання придбаних позивачем послуг у власній господарській діяльності, що підтверджено матеріалами справи.

Зокрема, апеляційний суд встановив, що основним видом діяльності ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» у період, який перевірявся, є посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (КВЕД 73.12).

За даними АІС «Податковий блок» та даними додатку 5 по податкових декларацій з ПДВ за січень-березень 2014 року, ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» сформовано податковий кредит по ПДВ за рахунок підприємств ТОВ «Промбуд Маркет» (січень 2014 року - сума ПДВ 3280 грн.) та ПП «Пандора-2013» (лютий 2014 року - сума ПДВ 2960 грн., березень 2014 року - сума ПДВ 3320 грн.).

Апеляційний суд встановив, що 17.11.2013р. між ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ», як Замовником, та ТОВ «Промбуд Маркет», як Виконавцем, укладений договір, за умовами якого Виконавець зобов'язується надавати послуги Замовнику з друкування постерів та поклейки рекламоносіїв, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги Виконавця в порядку та на умовах, передбачених цим договором (а.с.29-30). Зазначений договір підписаний директорами підприємств, які мали повноваження на укладання угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств. В підтвердження виконання умов цього договору ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ», як до перевірки, так і до суду, надало акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.31-40).

Апеляційний суд, також, встановив, що 24.02.2014р. між ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ», як Замовником, та ПП «Пандора-2013», як Виконавцем, укладений договір №24/02, за умовами якого Виконавець зобов'язується надавати послуги Замовнику з друкування постерів та поклейки рекламоносіїв, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги Виконавця в порядку та на умовах, передбачених цим договором (а.с.41-42). Вказаний договір підписаний директорами підприємств, які мали повноваження на укладання угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств. В підтвердження виконання умов цього договору ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ», як до перевірки, так і до суду, надало акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.43-48).

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивач не надав до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Апеляційний суд зазначає, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарських договорів з контрагентами апелянт не надав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд встановив, що ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» довело дотримання всіх, передбачених ст.ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України, умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні послуг у ТОВ «Промбуд Маркет» і ПП «Пандора-2013» до податкового кредиту: фактичності придбання послуг, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання послуг та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Оскільки законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а дослідженими доказами по справі у їх сукупності підтверджена правомірність та правильність визначення позивачем за спірними господарськими відносинами за період, який перевірявся, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не довів наявність порушень норм податкового законодавства, а тому висновки, зазначені в акті перевірки та в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при проведенні аналізу податкової звітності за січень 2014 року ТОВ «Промбуд Маркет», лютий-березень 2014 року ПП «Пандора-2013» та інформації цих же періодів, що міститься в базі даних «Єдиний реєстр податкових накладних», встановлено, що ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «Пандора-2013» задекларували більшість податкових зобов'язань за рахунок реалізації товарів/послуг відмінних від тих, що були придбані у відповідний період.

Апеляційний суд відхиляє такі доводи апелянта, оскільки апелянт не довів надання відповідних послуг позивачу іншими суб'єктами господарювання, відмінними від ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «Пандора-2013», чи наявність у позивача можливості самостійно виконати відповідні роботи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Ні актом перевірки, ні матеріалами справи не підтверджено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «Пандора-2013».

Як в акті перевірки від 13 жовтня 2014 року №2477/14-04-22-02/38524522, так і в апеляційній скарзі, податковий орган посилається на обставини, зафіксовані актом перевірки ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів в Донецькій області від 28.03.2014р. №85/05-61-22-01/38654416 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд Маркет» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями-постачальниками за період грудень 2013р., січень-лютий 2014р.» без самостійної перевірки зазначених в ньому обставин і без жодного цьому документального підтвердження.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Відсутність ТОВ «Промбуд Маркет» за місцезнаходженням зафіксовано в березні 2014 року, тоді як господарські відносини між позивачем та вказаним підприємством відбувалися в січні 2014 року.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 КАС України, податковий орган не представив, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростував.

Оскільки договори з контрагентами ТОВ «Промбуд Маркет», ПП «Пандора-2013» укладені ТОВ «Рекламна група «ЧІЛІ» у письмовій формі, їх виконання підтверджено первинними документами, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст. 3 ГУ України. Укладені договори відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення та, у зв'язку з цим, наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець