Ухвала суду № 57508429, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 752/3966/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Колдіна О.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 19 травня 2014 року про призначення державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи і постраждалому 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва призначити ОСОБА_2 державу пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, згідно положень ст.ст.49, 50, 54, 55, 56, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 вересня 2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, в якому відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на наявність таких, що набрали законної сили постанови чи ухвали суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії; перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва і отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_2 20 вересня 2010 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що листом від 25 жовтня 2010 року йому було відмовлено у задоволенні заяви, оскільки розмір отримуваної пенсії зменшується. При визначені наявності підстав для переведення позивача на інший вид пенсії управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва керувалось нормами постанов Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року та №198 від 11 березня 2009 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», замість положень спеціального Закону, а саме ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої розмір державної пенсії інвалідів 2 групи становить 8 мінімальних пенсій за віком.

Крім того, ОСОБА_3 відповідачем була призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, однак в розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України, а не спеціальним Законом.

Не погодившись з відмовою відповідача, 28 січня 2011 року ОСОБА_2 оскаржив її в судовому порядку до Голосіївського районного суду м.Києва та просив суд визнати протиправними дії відповідача при розгляді заяви від 20 вересня 2010 року та зобов'язати управління Пенсійного фонду України призначити йому державну пенсію як інваліду 2 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 зазначеного Закону з 01 жовтня 2010 року.

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 25 березня 2011 року у справі №2а-842/11, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року, визнано неправомірною відмову відповідача у здійсненні позивачу перерахунку пенсії відповідно до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва здійснити ОСОБА_3 перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з урахуванням проведених виплат у відповідності до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Питання щодо правомірності дій відповідача в частині відмови у призначенні пенсії згідно з заявою від 20 вересня 2010 року та вимоги щодо призначення позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» судом вирішені не були, хоча і були встановлені в ході судового розгляду. Дане питання не може бути вирішено шляхом постановлення додаткового рішення, оскільки постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 25 березня 2011 року набрала законної сили і була виконана.

15 листопада 2011 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, в якому просив зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити державну пенсію, як інваліду 2 групи, постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС, категорії 1, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 спеціального Закону та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат за період з 01 листопада 2006 року по 30 вересня 2010 року та з 01 січня 2011 року безстроково.

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 05 лютого 2013 року у справі №2-а-98/12, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, позов задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії згідно ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 15 травня 2011 року по 22 липня 2011 року та зобов'язано відповідача вжити дій для перерахунку та виплати позивачу державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 15 травня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за виключенням виплат, здійснених відповідачем у 2011 році.

Вказане судове рішення в частині здійснення перерахунку виконане, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпорядженнями управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, разом з тим, питання щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності за загальним захворюванням на державну пенсію по інвалідності, як постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, по суті вирішено не було.

Згідно поданих відповідачем розпоряджень від 13 серпня 2012 року та від 13 січня 2014 року №139591 управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва з метою виконання судових рішень переводило позивача з одного виду пенсії на інший без відповідних заяв, а після виконання судового рішення продовжувало виплачувати ОСОБА_2 пенсію по інвалідності за загальним захворюванням, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не відповідає положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» оскільки переведення з одного виду пенсії на інший може відбуватись лише за заявою особи, якій призначена пенсія.

Таким чином, постановами Голосіївського районного суду м.Києва від 25 березня 2011 року у справі №2а-842/11 та від 05 лютого 2013 року у справі №2-а-98/12, які залишені без змін судом апеляційної інстанції та набрали законної сили, встановлено, що позивач має право на отримання основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інвалід 2 групи та особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії згідно із положеннями ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В силу вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції позивач 19 травня 2014 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва із заявою про призначення йому державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 вересня 2010 року, тобто з моменту поданням ним до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва відповідної заяви.

Відповідач листом від 18 червня 2014 року відмовив ОСОБА_2 в задоволенні його заяви, мотивуючи відмову тим, що дане питання вже було вирішено на підставі заяви від 20 вересня 2010 року.

12 листопада 2014 року позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог, з урахуванням якої ОСОБА_2 просив визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду його заяви від 19 травня 2014 року та зобов'язати відповідача призначити йому державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС згідно з положеннями ст.ст.49, 50, 54, 55, 56, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 20 вересня 2010 року згідно поданої заяви від 20 вересня 2010 року.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що постановами Голосіївського районного суду м.Києва від 25 березня 2011 року у справі №2а-842/11, від 05 лютого 2013 року у справі №2-а-98/12, які залишені без змін судом апеляційної інстанції та набрали законної сили, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а отже визнано право ОСОБА_2 на отримання зазначених видів пенсії відповідно до вимог спеціального Закону.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно ч.2 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

В силу ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на час подачі позивачем заяви від 20 вересня 2010 року) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на час подачі позивачем заяви від 20 вересня 2010 року) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на час подачі позивачем заяви від 20 вересня 2010 року) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС згідно з положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1, виданого Київською облдержадміністрацією 29 липня 2010 року, та вкладки до нього ОСОБА_2 являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи. Згідно довідки серії КИ-1 №094962 від 28 жовтня 2004 року та експертного висновку №4517 від 22 вересня 2004 року позивач є інвалідом 2-ї групи, хвороба пов'язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на призначення основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в силу ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором, позивач у своїй заяві від 20 вересня 2010 року обрав вид пенсії, на який просив його перевести, а тому відмова відповідача щодо переведення на інший вид пенсії та фактично позбавлення позивача гарантованого йому законодавством права на вибір виду пенсії є протиправною.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на наявність таких, що набрали законної сили постанови чи ухвали суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановами Голосіївського районного суду м.Києва від 25 березня 2011 року у справі №2а-842/11 та від 05 лютого 2013 року у справі №2-а-98/12, які залишені без змін судом апеляційної інстанції та набрали законної сили, не було вирішено по суті питання щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності за загальним захворюванням на державну пенсію по інвалідності, як постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та не розглядались вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно відмови у задоволенні заяви від 19 травня 2014 року, а отже посилання апелянта на наявність таких, що набрали законної сили судових рішень, з того самого спору і між тими самими сторонами є безпідставним та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи питання стосовно дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленими ст.99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2014 року позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просив визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку розміру пенсії та її виплати у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст.54, 67 та розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щодо розгляду заяви від 19 травня 2014 року щодо призначення державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва призначити позивачу державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, згідно положень ст.ст.49, 50, 54, 55, 56, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» довічно з 20 вересня 2010 року згідно з поданою заявою від 20 вересня 2010 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період від часу звернення до відповідача про переведення раніше призначеної пенсії на пенсію як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто з 20 вересня 2010 року.

Враховуючи, що в силу ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав щодо непризначення йому пенсії згідно його заяви від 20 вересня 2010 року він дізнався під час судового розгляду та надання відповідачем розпоряджень від 13 серпня 2012 року та 13 січня 2014 року про нарахування пенсії згідно рішень суду.

При цьому, згідно заперечень управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва №3243/07 від 24 березня 2011 року у справі №2а-842/11 ОСОБА_2 призначена пенсія як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно поданої ним заяви від 10 квітня 2006 року. Таким чином, позивач до 14 травня 2014 року (дати подання представником відповідача копій розпоряджень від 13 серпня 2012 року та 13 січня 2014 року) вважав, що йому призначена пенсія у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тільки в судовому засіданні дізнався про порушення його прав внаслідок відмови в задоволенні його заяви від 20 вересня 2010 року щодо переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 25 березня 2011 року у справі №2а-842/11 відповідача зобов'язано здійснити ОСОБА_3 перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з урахуванням проведених виплат у відповідності до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Приймаючи до уваги, що виплата пенсій носить періодичний характер, позивач мав би дізнатись про порушення його прав при отриманні відповідних сум пенсії, починаючи з дати набрання законної сили постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 25 березня 2011 року, однак, погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, здійснюється згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03 вересня 2014 року, згідно п.13 якого передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Відповідно до абз.2 пп.1 п.9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, зокрема, за черговістю надходжень таких рішень.

Як вбачається з листа Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві від 04 квітня 2016 року №5-08/604-3994, управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві 09 жовтня 2015 року передало пакет документів до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві згідно акту №6 приймання-передавання за 2 квартал 2015 року, а саме виконавчий лист, виданий Голосіївським районним судом м.Києва №2а-842/11 від 25 березня 2011 року, про стягнення з управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м.Києва на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 15014,26 грн., який прийнято на облік для виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою», та після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого листа, будуть здійснені заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.

За таких обставин, враховуючи, що грошові кошти за виконавчим листом, виданим Голосіївським районним судом м.Києва №2а-842/11 від 25 березня 2011 року, позивачу виплачені не були, з огляду на черговість забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не міг дізнатись про порушення його прав до надання суду управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва розпоряджень від 13 серпня 2012 року та 13 січня 2014 року щодо нарахування пенсії, а також отримання відповіді від 18 червня 2014 року щодо відмови у задоволенні звернення позивача від 19 травня 2014 року щодо призначення йому державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 вересня 2010 року, тобто з моменту поданням ним до відповідача заяви.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач є інвалідом 2 групи та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, має право на призначення основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 20 вересня 2010 року у відповідності до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відмова відповідача щодо переведення на інший вид пенсії та фактично позбавлення позивача гарантованого йому законодавством права на вибір виду пенсії є протиправною, а тому судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними дії відповідача в частині відмови у задоволенні його заяви від 19 травня 2014 року про призначення державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи і постраждалому 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зобов'язано відповідача призначити позивачу державу пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, згідно положень ст.ст.49, 50, 54, 55, 56, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20 вересня 2010 року.

При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог щодо призначення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» довічно, оскільки чинним законодавством передбачено захист порушених прав, натомість, захист прав на майбутнє не відповідає завданням адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 04 травня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.